Володимир Шейко – художній керівник та головний диригент Заслуженого академічного симфонічного оркестру Українського Радіо, директор Об’єднання художніх колективів "Музика" Українського Радіо, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, Член-кореспондент Академії мистецтв України, кавалер ордена "За заслуги" ІІІ ступеня.
Народився у Харкові в родині професійних музикантів – диригентів-хормейстерів.
Навчання
У 1988 р. закінчив Київську державну консерваторію за фахом "оперно-симфонічне диригування" (клас професора Стефана Турчака) та "хорове диригування" (клас професора Левка Венедиктова). З 1988 року працював диригентом-постановником Київського академічного театру оперети. З 1989 по 1991 рік стажувався у Великому театрі опери та балету (Москва) під керівництвом Фуата Мансурова.
Творча діяльність
У жовтні 1990-го року створив перший у країні недержавний симфонічний оркестр "Україна", з яким з 1991 по 2001 рік вів широку концертну та гастрольну діяльність: Росія - 1991, 1992; Хорватія - 1993; Італія - 1993, 1994, 1995, 1996, 1997, 1999, 2000; Австрія - 1994; Франція - 1995, 1999; Португалія - 1997; Польща - 1997; Швейцарія - 2000, 2001. У цей же період зробив численні записи на Українському радіо та телебаченні, видав серію компакт-дисків (Росія, Італія, Велика Британія, Швейцарія), організував міжнародні мистецькі фестивалі "Зустрічі на Великдень" (Київ, Україна – 2000, 2001, 2002 роки) та "Тенораторіо" (Золотурн, Швейцарія – 1999, 2000, 2001 роки), відкриття VERDIANO – 2001 (Буссето, Італія, 2001рік).
У період з 1994 по 2002 рік проводив широку театральну діяльність, що включала велику кількість проектів театрального та ораторіального жанрів, серед яких: "Євгеній Онєгін" П. Чайковського, "Травіата", "Ріголетто" Дж. Верді, "Кармен" Ж. Бізе, "Царева наречена" М. Римського-Корсакова, "Севільський цирульник" Дж. Россіні, "Так чинять усі", "Імпресаріо", "Весілля Фігаро" В.А. Моцарта, "Орфей у пеклі" Ж. Оффенбаха, "Реквієм" В.А.Моцарта, "Реквієм" Дж. Верді, "Реквієм" Г. Форе, "Магніфікат" Й.С. Баха.
З 1995 по 2005 рік працював головним диригентом Київського академічного театру оперети, де розкрився як талановитий театральний диригент, здійснивши постановки 15 вистав, багато з яких стали етапними творами театру, такі як: "Поргі і Бесс" Дж. Гершвіна, "Циганський барон" та "Ніч у Венеції" Й. Штрауса, "Маріца" І. Кальмана, "Граф Люксембург" та "Весела Вдова" Ф. Легара, "Звана вечеря з італійцями" та "Віват, Оффенбах!" Ж. Оффенбаха, "Таке єврейське щастя" І. Поклада та багато інших.
У серпні 2005 року Володимир Шейко очолив Заслужений академічний симфонічний оркестр Українського Радіо, відкривши нову яскраву сторінку у творчому житті колективу. Здійснив низку творчих проектів на музику Дж. Верді, Людвига ван Бетховена, Дж.Россіні, В.А. Моцарта, Д. Шостаковича, Є. Станковича та інших.
Володимир Шейко створив ряд оригінальних проектів, таких як власна постановка "Карміна Бурана" Карла Орфа в Національній опері України та світова прем’єра "Симфонічного Євангелія" Алемдара Караманова на сцені Національного палацу мистецтв "Україна".
Започаткував циклічні теле-радіо проекти "Мистецькі історії", "RadioSymphony UA", "Symphonic Mainstream", "Message from Ukraine".
Під орудою Володимира Шейка Симфонічним оркестром Українського Радіо здійснено вже більш ніж 400 записів шедеврів світової та української музики до Фонду Національного радіо.
За останні шість років провів численні гастрольні турне з оркестром у 17 країнах світу, таких як Китайська Народна Республіка, Південна Корея, Іран, Об’єднані Арабські Емірати, Алжир, Туніс, Іспанія, Італія, Франція, Австрія, Португалія, Голландія, Люксембург, Бельгія, Румунія, Польща, Білорусь.
Диригував на таких всесвітньовідомих сценах як: Концертхаус (Відень, Австрія); Концертгебау (Амстердам, Голландія); Зал Королеви Єлизавети (Антверпен, Бельгія); Арена Сферістеріо (Мачерата, Італія), Театро Карло Феліче (Генуя), Театр Петруцеллі (Барі), Театр Понкієллі (Кремона), Театр Лучано Паваротті (Модена), Театро Романо (Асколі Пічено, Італія), Театр Політеама Гарібальді (Палермо, Італія); Аудиторіо Національ де Музика та Театро Монументаль (Мадрид, Іспанія); Гран Театре дель Лісеу та Палау де ла Музика (Барселона, Іспанія); Колісео, Каса да Музика (Порто, Португалія), Колісео дос Рекрейос (Лісабон, Португалія); Колізей (Нім, Франція), Театро Романо (В’єн, Франція); Зал Капели ім. М. Глінки (Санкт-Петербург, Росія); Театр опери та балету (Бухарест, Румунія), Театр опери та балету (Тімішоара, Румунія); Національна Опера Алжиру, Національний Театр Алжиру, Палац Муфді Закарія (Алжир); Сіті Холл (Сеул, Південна Корея); Колізей (Ель-Джем, Туніс), Амфітеатр (Картаж, Туніс), Національна Опера (Туніс); Сіті Холл (Гонконг, КНР), Національна філармонія (Пекін, КНР); Національна опера (Дубай, Об'єднані Арабські Емірати) та інших.
З 1996 року викладає на кафедрі оперно-симфонічного диригування та на кафедрі оперної підготовки та музичної режисури Національної музичної академії України.
