"Це правда, коли кажуть, що термомодернізуючи будинок, зекономити можна багато. Але все залежить від термомодернізації будинку. Назагал потрібно розуміти, що все тепло, яке отримує будинок, втрачається. Питання лише в тому, з якою швидкістю: чим повільніше це відбувається, тим менше ми платимо. Враховуючи стан українських будинків і те, що переважно проводяться економваріанти термомодернізації, в середньому при комплексній термомодернізації можна зекономити до половини грошей, які ми витрачаємо на опалення. Глибока термомодернізація дозволить зекономити навіть і 70% вартості", — розповідає Михайло Павличенко.
За його словами, основне питання — у вигідності таких інвестицій: "Власникам приватних будинків легше. Якщо у власника є достатні кошти на термомодернізацію, то він сміливо може їх вкладати, і ці гроші йому повернуться і за 2—3 чи 10 років, залежно від виду термомодернізації, яку він робитиме. Складніше з ОСББ. Бо ОСББ зазвичай готових грошей не має, а зібрати по людях рідко коли вдається, бо йдеться про значні суми. Значить, треба позичати, а це дорога штука. Якщо, скажімо, взяти кредит на 10 років під 20%, повертати доведеться вдвічі більше. Тому без підтримки державних та місцевих програм така реновація може не дати того ефекту, на який люди розраховують. І, власне, для того, щоб зробити термомодернізацію вигідною, існують державні програми, зокрема, нещодавно прийнята, з якою на ринок вийшов Фонд енергоефективності".
"Програма доступна кожному ОСББ, яке хоче брати участь і має гроші або може отримати кредит від банку. Вона передбачає цілий ряд заходів, які гарантують якість виконання робіт. Зокрема, йдеться про обов'язкові елементи: проведення енергоаудиту, виготовлення проєктної документації. І тільки після цього можна приступати до виконання робіт. Під час робіт здійснюється авторський і технічний нагляд. По завершенню робіт виконується верифікація і тоді компенсуються витрати. Зокрема, для перших 300 учасників компенсація складе 70%", — пояснює Михайло Павличено.
Його колега, Фрідріх Хонерляйн додає: "Тепло, зазвичай, тікає через стіни, через стики, які недостатньо щільні. Ще ми нині вбачаємо як велику проблему те, що системи опалення не можна регулювати, виставляючи температуру. Через це люди провітрюють помешкання, відкриваючи вікна. Також є й інші пункти: потрібно модернізувати систему опалення, необхідно утеплити всі труби та фасади. І нині є дуже добрі матеріали на ринку. Проблема виникає в тому, що їх треба застосовувати належним чином. Якщо монтажні роботи були виконані неправильно, ефекту не буде. Також величезна тема в Україні — це балкони. Ці засклені балкони також треба враховувати в проєктуванні. На перших поверхах треба утеплювати перекриття підвального поверху, відповідно, також і зовнішні стіни. Потурбуватись треба й про належне утеплення даху, аби не потрапляла волога."
Проте німецький експерт погоджується з Михайлом Павличенком щодо того, що при термомодернізації можна зекономити до половини вартості опалення житла.
"Проте й це не всі нюанси. Всім відоме явище "відкритих кватирок". Відкриті кватирки бувають тоді, коли подається надлишкове тепло, що означає, що є проблеми з регулюванням тепла. Але гірше, коли в будинку тепло ділиться нерівномірно: коли одні мерзнуть, а інші — відкривають кватирки. Тепло і по стояках, і по поверхах має бути рівномірно розподілене. Інша важлива частина — погодозалежне регулювання, яке досягається встановленням індивідуального теплового пункту (ІТП). Тому часто буває, що встановили нові вікна, але нема ІТП і економії також немає, оскільки кількість тепла, яку нам подають, не змінилася".
На фото Михайло Павличенко
