Ольга Маслова зазначила, що в нашому організмі вбудовано одразу кілька систем контролю за різною ритмікою. "Наша найбільш очевидна ритміка — це добова або циркадна. Ви її помічаєте, коли в певний час доби хочете спати або навпаки — хочеться чогось більш активного. Є ще циркануальна ритміка — це коли щороку у вас змінюються певні внутрішні цикли. Деякі дослідження свідчать про те, що сприйняття сезонів може трохи залежати від того, в який саме час народилася людина. Це жодним чином не про астрологію. Цілком нормально, коли в людини є улюблений місяць або навпаки — найнеулюбленіший, коли вона хворіє частіше, ніж в інші", — розповіла вона.
За її словами, осіння депресія у побутовому розумінні (просто погіршення настрою, зміна активності) — це цілком нормальне явище.
"Якщо говорити про клінічні прояви депресії, то, зокрема, саме восени та взимку значно нижча кількість суїцидів. На цю тему було дуже багато цікавих досліджень у скандинавських країнах. Там зміни полярного дня та полярної ночі дозволяють простежити цікаві речі. Можна спостерігати, як, навіть у найщасливіших країнах світу, піки суїцидів змінюються. Осінній стан пригнобленості, ментальне небажання щось робити дійсно переважає в час, коли триває полярна ніч, в інших широтах – восени та взимку. Але ступінь ефективності суїцидальних спроб вищий в ті дні, коли день довгий, а ніч коротка. Зазвичай це червень-липень. Восени людині ліньки поворухнутися, лінь перерізати вени, а влітку, коли енергії більше, стрибають з мосту. Восени та взимку людині погано пасивно, вона реально нічого не може робити, а у весняно-літні часи, коли їй недобре, у неї з’являється надмірна активність, яка може призвести до суїциду", — пояснила Ольга Маслова.
Читати також: Біологиня пояснила, де народжуються емоції та чому дофамін не є "гормоном щастя"
За її словами, власне, сезонне афективне порушення буває різних ступенів і має багато складних нюансів із діагностикою.
"Існує певна генетична передумова. І люди, в яких є ризики по певних поліморфізмах, можуть дійсно страждати від цього на фізіологічному рівні найбільше. Є люди менш схильні до цього. Дуже багато залежить від генетичної базової історії, яку кожен з нас тягне за собою. Для когось прив’язка до світлового дня та до зміни сезонів дуже сильно виражена, для когось — менше", — розповіла Ольга Маслова.
Експертка зазначила, що кожному з нас дуже важливо зрозуміти свої денні та річні цикли поведінки.
"Навіть на рівні побуту можна зрозуміти, якими є ваші певні особливості протягом доби та які є тенденції протягом року. Можна визначити, коли ви краще працюєте, а коли краще відпочиваєте. Маючи владу XXI століття, можете на це вплинути. Знаючи, що вас "накриє" через два тижні, можете якось цьому запобігти. Якщо ви знаєте, що точно заснете о 22:00, не плануйте собі роботу на 23:00", — розповіла Ольга Маслова.
Вона зазначила, що з віком змінюються деякі хронобіологічні параметри. "Змінюється хронотип. Наприклад, підлітки більш активні ввечері, а люди поважного віку (70+) мають схильність до раннього прокидання, навіть якщо вони все життя були вечірнього типу."
Нагадаємо, що раніше психотерапевтка Олена Полатайко розповіла про те, як вберегти себе від осінньої туги.
Фото: unsplash
