"Я працюю в Українському центрі вивчення історії Голокосту. Ми займаємося освітньою діяльністю, а також дослідженням та викладанням історії Голокосту. І доля ромів, яка була максимально близькою до трагічної ролі євреїв під час Другої світової війни, теж кілька років поспіль привертає нашу увагу. І ми намагаємося як дослідити цю тематику, так і презентувати те, що відомо на сьогодні. Якщо говорити про нацистську політику стосовно ромів у Третьому Райху, то матеріал знайти можна. Але те, що дійсно відбувалося з українськими ромами під час нацистської окупації, то це протягом тривалого часу залишалося "табула раса". Цією виставкою ми намагаємося цю лакуну заповнити", — зазначив Михайло Тяглий.
Історик пояснив, чому виставка має назву "Зневажений геноцид".
"Виставку ми назвали "Зневажений геноцид". Ми думали з нашими німецькими колегами, як її назвати. Спочатку був варіант "Забутий геноцид". Але в родинному середовищі, самі роми, яким пощастило вижити, їхні нащадки пам’ятають про це. Але широкому суспільству про це абсолютно невідомо, і воно не виходить в площину культурної пам’яті, коли є публікації, книги, монографії, фільми та інші форми увічнення пам’яті. Оскільки суспільство нехтувало цим знанням, травматичним досвідом, тому й вирішили назвати цей геноцид "зневаженим", — сказав він.
Михайло Тяглий підкреслив, що на території України ромське населення практично було знищене повністю.
"Стосовно втрат ромів України, зокрема і Бабиного Яру, то мало не все ромське населення України було піддано так званому "особливому поводженню" з боку нацистських окупантів. Перепис 1939 року наводить цифру понад 10 тисяч ромів на території УРСР. Але переписом не було враховано Західну Україну та Крим. Тобто цифра 15 тисяч може вважатися адекватною. За нашими підрахунками, на сьогодні відомі 140 випадків масового вбивства ромів на теренах України", — розповів історик.
Тяглий також розповів, на яких матеріалах ґрунтувалася виставка.
"Наш проєкт складався з двох етапів. І виставка є третім, фінальним, етапом цього проєкту. Він тривав понад 2 роки. Ми відвідали багато областей і спромоглися записати 50 відеосвідчень від ромів, яким пощастило це пережити, а також від не ромських свідків, літніх людей, які на власні очі це спостерігали. Також нас цікавила група "агентів пам’яті", які в різних частинах України докладають зусиль, аби увічнити пам'ять про цю трагедію. Також була освітня подорож. Ми відвідували місця масової загибелі ромського населення, аби подивитися, якими є ландшафти пам’яті", — сказав він.
Детальніше про проєкт можна дізнатися за посиланням.
Фото — romagenocide.com.ua
