KHAYAT: "Я навчився у людях бачити своїх, відчувати їхній внутрішній запит"

KHAYAT: "Я навчився у людях бачити своїх, відчувати їхній внутрішній запит"

Чотири роки активної творчості KHAYAT (Андрій Хайат) були непростими. За цей час артист і його музика подорослішали й стали ще більш ідейними. Попри те, що на професійну долю вокаліста вистачило перепон, Андрій Хайат зберігає оптимізм і продовжує вірити в те, що головне — надихати своєю музикою інших людей.   

В ефірі шоу "Вікенд Нової Музики" на Радіо Промінь KHAYAT презентував новий мініальбом  "Ultra II". А в розмові з ведучою Ксенією Івась пояснив, чому не прагне бути хітовим, наскільки серйозно сприймає свої пісні та які музичні стилі планує опанувати надалі.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь 

Я прагну того, щоб у важкі моменти або у моменти, коли потрібно тепло, люди надягали навушники й стовідсотково знали, що у KHAYAT є такий трек, який потрібен саме в цей час. 

Два роки тому ти видав альбом Ultra, нещодавно на стрімінгах з'явився Ultra II. Розкажи, які пісні до нього увійшли? 

Це дивовижний для мене особисто альбом, витриманий. Він мав вийти ще позаминулої весни, але затримався через початок повномасштабної війни й те, що внутрішньо для мене деякі пісні втратили актуальність. Я просто їх поклав у шухляду і написав нові. Це класно, що є ресурс писати альбом. В ньому п'ять композицій, що стовідсотково стануть відображенням кожної людини, яка надягне навушники й послухає їх, тому що історії, описані в альбомі, водночас універсальні та особливі. Думаю той, хто хоча б раз стикався з гострими сюжетами у стосунках, розумітиме, про що мої пісні. 

То всі пісні альбому — це історії з твого особистого життя? 

Так, інакше не може бути. Я пишу тільки про себе. Хоча було кілька випадків, коли я писав пісні про те, що бачив у своїх друзів або знайомих. 

Які пісні ти забрав з альбому і чому? 

Напевно, пісні, які здавались мені легковажними. Вони просто не резонують зі мною зараз. Тому, якби я випустив їх в альбомі, який про мене, про мої історії, відчуття сьогодні, це було б не відверто. Просто не хочеться, щоб були прохідні пісні. 

Що для тебе є мірилом актуальності пісень? 

Мій внутрішній стан. Егоцентрично, але я відштовхуюсь від того, що відчуваю, від того, який я сьогодні, які історії мені б хотілось залишити в книжці про своє життя. Я розумію, що кожна пісня, яка виходить, залишиться зі мною на завжди. Наприклад, в 60 років я вирішу подивитись, що зробив за життя. Не хочеться, щоб було щось таке, за що потім стане соромно.  

Але буває так, що хітами стають ті пісні, на які артисти взагалі не мали планів. 

Так, але я не створюю музику, щоб вона стала хітом. 

А для чого? 

Для того, щоб вести діалог зі своєю аудиторією. Щоб люди слухали ці пісні не тому, що там, скажімо, якась класна рима, а тому, що вони бачать у них себе. Я прагну того, щоб у важкі моменти або у моменти, коли потрібно тепло, люди надягали навушники й стовідсотково знали, що у KHAYAT є такий трек, який потрібен саме в цей час. 

Я пишу про те, що виходить з мене, про те, що резонує з моїм життя в першу чергу. 

І перший трек на Ultra II — "Шов". Це про шов на серці? 

Так. Це взагалі така пісня-маніфест. У ній є констатація того факту, що люди всі різні. Також вона про те, що попри сучасний динамічний час, в принципі, людство особливо не змінилось. Всі історії повторюються. Я взагалі ставлюсь до життя як до сюжету «Матриці». Саме через це в оформленні альбому є алюзія на цю стрічку. Я не надихався Нео, але у мене його історія постійно була в голові. 

Чому ти називаєш цю пісню однією з найголовніших для тебе зараз? 

Бо в ній слова, які я б хотів сказати світові. В ній те, про що мені хочеться говорити на концертах. Це не просто абстрактна пісня про кохання, а конкретно текст, який міг би стати прозою, мої роздуми про буття в цілому. 

З часу виходу двох мініальбом Ultra та Ultra II минуло два роки, які були сповнені викликів… 

Це взагалі про всю мою кар'єру, бо я почав активно бути в музиці саме під час пандемії коронавірусу. Тоді я брав участь у шоу "Голос країни". За пів року після цього оголосили карантин, потім ще одна хвиля ковіду, повномасштабна війна… Це гостросюжетно. 

Як за цей час змінився ти й твоя музика? 

Музика стала більш дорослою, більш сценічною у якихось моментах. Бачу по своїх текстах, що не хочу подобатись. Нема такого, що зараз треба написати саме таку пісню, бо це на часі. Ні. Це не так відбувається. Я пишу про те, що виходить з мене, про те, що резонує з моїм життя в першу чергу. На початку війни у мене була хвиля пісень, що мали наснажувати, надихати, — "Під дощем", "Зорепад", "Коло". Тепер я розумію, що сказав в цій темі все, що хотів. І змушувати себе писати пісні, що мотивують, я не хочу. 

KHAYAT зразка 2023-го — це артист, який вже визначився зі своїм шляхом, стилем чи ти в пошуку? 

Для мене питання стилю взагалі таке ефемерне. В США, наприклад, артисти не мислять категорією стилю. Там музикант працює в хіп-хопі, потім кантрі, ще згодом поп-альбом видає…  Мені цікаво шукати себе. Я роблю різний формат треків не тому, що не знаю, чи сподобається ця конкретна пісня слухачам, ні. Я це роблю, бо мені цікаво працювати із собою, показувати свій голос з інших сторін, в іншій музиці. Я співав фольк, зараз роблю поп-контент, наступний повноформатний альбом, з     якого вже дуже багато пісень сформував і написав, буде в стилі нео-поп і далі від нього — в андеграунд. Цікаво бути різним, трансформуватися. 

Фото: Сергій Галушка, Радіо Промінь

Я навчився у людях бачити своїх, відчувати внутрішній запит і розуміти, що вони хочуть почути саме зараз. 

З ким ти працюєш в плані продакшну пісень? Хто допомагає із саунд-дизайном, візуалізацією твоїх треків? 

Вже третій рік я працюю із саундпродюсером Михайлом Гайдаєм. Він надзвичайно відчуває мою творчість. У нас бувають суперечки щодо того, якою він бачить мою музику, але у кінцевому результаті, коли вже все готове, все на блюдечку, він каже : "Це круто". В команді всі розуміють, наскільки для мене важливо робити те, що подобається. Бо якщо я не любитиму свою ж музику, то нема сенсу її робити. Так, слухачі — це круто, але музика для мене передовсім є тим, що дає можливість вилити свою душу, висловитися. Якщо я не буду контролювати цей процес, то нема в ньому сенсу. За візуальну складову у мене відповідає Савка — дуже талановитий художник, він зараз більше працює з фотографією, поєднуванням її 3D. В цьому ми сходимось, бо його бачення світу, таке ж як і в мене. Тому у нас в команді симбіоз. 

Після релізу альбому Ultra II ти плануєш гастролі. Де і коли? 

Ми ще не оголошували офіційно про те, що у нас буде тур на підтримку альбому, на підтримку ЗСУ, але це будуть маленькі міста. Мені дуже сподобалось в турі з Roxolana, де ми їздили у маленькі міста, не обласні центри. Ти розумієш, наскільки люди там потребують виступів, як сильно вони чекають на артистів, як прагнуть спілкування. Для мене це дуже цінно — відчувати потребу в собі, в спілкуванні. Дуже чекаю на цей тур. 

Концерти в турі будуть про спілкування чи про видовищне шоу? 

У мене це зажди про спілкування, обмін енергією. Іноді ми спілкуємось більше ніж я співаю, траплялось і таке. Я дуже радий, що в мені зросла ця якість — спілкуватись, бо раніше її не було. Думаю, прийшло з досвідом. Раніше для мене говорити на сцені після пісні було чимось важким, неприроднім. А зараз — дайте мені тільки мікрофон! 

Ти подолав певний внутрішній бар'єр? 

Я навчився у людях бачити своїх, відчувати внутрішній запит і розуміти, що вони хочуть почути саме зараз. Неможливо попередньо придумати, про що ти будеш говорити на сцені. Так, ти можеш якийсь скетч зробити, але це не працює, коли виступаєш наживо, бо тоді все відбувається тут і зараз. 

Артисти останнім часом вигадують назви своїм шанувальникам, у Jerry Heil — панди, у Latexfauna — куниці, у Христини Соловій — пташки… 

Щось ми по світу тварин пішли. У мене — хайатики, бо все це відходить від  мене. Вони стала хайатиками не по моїй ініціативі, а за власним бажанням, коли я ще був на "Голосі". Ось так ми й тримаємось разом вже чотири роки. 

Як фани виявляють свою любов до тебе? 

Вони постійно мене малюють. Я бережу ці малюнки, у мене їх вже понад 300, деякі потреби висять вдома у батьків. Це краще, ніж фото. Ці роботи настільки талановиті! Тут головне задоволення не в тому, що тобі щось дарують фани, а в тому, що ти надихаєш людей на творчість. І це те, задля чого я в музиці — щоб люди завдяки мені продукували щось нове. 

Що ти готуєш у своєму майбутньому турі для глядачів, які сюрпризи? 

Там будуть пісні, які я співатиму тільки на концертах, одна з них потім увійде до запису на вінілі. Стільки анонсів за раз! Так, у мене виходить перший вініл взимку. Тож на концертах туру звучатиме особлива пісня, яку я не публікуватиму на онлайн-майданчиках. Тому дуже раджу приходити на виступи наживо, тому що там буде багато ексклюзивів. 

Редакторка текстової версії — Анастасія Герасимова.

Підписуйтеся на подкаст "Вікенд Нової Музики" на найбільших подкаст-платформах, щоб першими дізнаватися про найяскравіші музичні новинки від українських артистів.