"Асистент родини": до послуги долучилися в Україні 264 сім’ї

"Асистент родини": до послуги долучилися в Україні 264 сім’ї

У Міністерстві соціальної політики України повідомили про надання нової послуги соціального асистента родини. Як зазначила в ексклюзивному коментарі Українському Радіо заступниця міністра соціальної політики Уляна Токарєва, соціальний асистент має допомагати батькам, які перебувають у кризовій ситуації, здобувати знання про те, як піклуватися про дитину та відповідати на її запити, зокрема щодо освіти, здоров'я і формування необхідних соціальних навичок. За словами посадовиці, 264 родини вже отримали соціальну підтримку від 109 організацій, які долучилися до цього пілотного проєкту. Токарєва наголошує, що кожна родина потребує свого пакету підтримки й додає, що робота соціальних асистентів фінансуватиметься із бюджету громад.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: зображення s05prodpresidente із сайту Pixabay

Хто такий соціальний асистент і чим він допомагає?

"Це надзвичайно важлива програма підтримки, яку ми розробляємо. 16 жовтня завершуємо цей пілот разом із великою командою проєкту уряду Канади "Соціальний супровід урядових реформ в Україні", а також представниками та представницями 23 регіонів України. Ми вивчали цей досвід, формували державний стандарт послуги соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, і працювали з тими родинами, які потребують цієї підтримки", — зазначає заступниця міністра соціальної політики Уляна Токарєва.

За її словами, це послуга, орієнтована на родину з дітьми. "Дуже важливо, щоб родина, яка виховує дитину чи декількох дітей і зараз перебуває в кризовій ситуації, яка послаблює саме її батьківські ресурси для виховання дітей, могла отримувати професійну підтримку. Тут ми дивимося на кожну родину окремо, вивчаємо її потреби і що необхідно зробити для того, щоб родина могла відновити власний ресурс і піклуватися про дитину або дітей, щоб вона могла відповідати на ті запити, які є у дитини — і щодо освіти, і щодо здоров'я, і щодо формування необхідних соціальних навичок", — каже вона.

"Коли ми зрозуміли, як саме ми можемо їй допомогти, тоді разом з родиною складається покроковий план, що необхідно зробити. Батьки дитини обов'язково залучаються до складання цього плану. Вони мають погодитися з ним, брати активну участь далі в його реалізації. І після того, як цей покроковий план пройдений, ми вже можемо подивитися, чи відновився батьківський ресурс в родині, чи дійсно ці батьки можуть піклуватися про дитину, бути їй підтримкою, і дитина могла б на них спиратися. Це дуже різні родини, але їх об'єднує загальна риса — саме зараз вони потребують сторонньої підтримки, яка має бути скерована якраз на те, щоб відновити або сформувати необхідний батьківський потенціал.

Ми маємо пам'ятати, що зараз дуже багато сімей опинилося в ситуації, коли їх соціальні зв'язки розірвані. Тобто близькі та рідні, які їх оточували і підтримували у вихованні дитини, зараз – не з ними або перебувають дуже далеко. І ці батьки не можуть скористатися такою підтримкою. Або є ще декілька груп батьків, наприклад, ті дорослі, які свого часу виховувалися в інтернатних закладах, тобто вони ніколи не бачили прикладу того, як батьки мають піклуватися про свою дитину. Або є інші такі ризиковані ситуації, коли батьки не знають, як її підтримувати, тому тут якраз може бути підтримкою асистент родини та дитини", — пояснює Токарєва.

"264 родини вже отримали соціальну підтримку щодо того, як повноцінно піклуватися про дитину"

Соціальні асистенти родини допомагали вирішувати дуже різний перелік питань. Апробація цієї послуги тривала з травня цього року. 109 різних організацій — це не тільки ті соціальні служби, які працюють у громаді, але й громадські організації долучилися до пілотування цієї нової соціальної послуги. Вони працювали з 264 родинами, розповідає заступниця міністра соціальної політики й наголошує, що кожна родина потребує свого пакета підтримки. "Наприклад, багато родин проходять навчальні тренінги з формування або розвитку батьківських та соціальних навичок, із управління сімейним бюджетом, з виховання дитини, як реагувати на різні її потреби, як її підтримувати в ситуації зовнішніх загроз, надавати першу психологічну підтримку, як справлятися зі своїм власним стресом, щоб не перекладати його на дитину і не кричати на неї, не поводитися агресивно. Дуже важливо, щоб ми також в межах цієї послуги могли запропонувати батькам і вирішення інших проблем, наприклад, пов'язаних зі працевлаштуванням, або отриманням медичної допомоги, або, можливо, влаштуванням дитини до дитячих садочків чи школи, або забезпеченням дитини послугами, якщо вона має інвалідність, тобто їй тоді потрібна інклюзивна освіта або послуги з реабілітації тощо. Тобто тут для кожної родини буде свій варіант підтримки. Дійсно багато родин скористалося цими пакетами підтримки. І ми бачимо дуже хороший результат, що багато родин змогли пройти цю кризову ситуацію за допомогою асистентів. Вони змогли вирішити ті, перепони, які заважали їм повноцінно піклуватися про дитину. І ми точно знаємо, що дитина в родині буде безпеці, вона буде доглянута, вона буде отримувати всю турботу і підтримку від своїх батьків", — каже Токарєва.


Уляна Токарєва. Фото: sos-ukraine.org

Робота соціальних асистентів фінансуватиметься із бюджету громад

За словами Токарєвої, безумовно, є моменти, які після пілотного проєкту підлягатимуть корекції. "Нам необхідно доробити стандарти, якими ця послуга регламентується. Тому що ми як Міністерство соціальної політики формуємо рамку в організації та наданні соціальних послуг для всіх громад, які у нас в Україні є. Тобто кожен соціальний працівник чи працівниця, незалежно від того, чи працює в місцевому самоврядуванні чи громадській організації, може прийняти наші стандарти роботи й допомагати родинам. Тому нам важливо всі ці стандарти зараз доопрацювати з урахуванням того, як пройшло це пілотування, доповнити навчальними програмами, тому що в межах цієї роботи ми навчали і фахівців, і родини. Тому всі ці навчальні програми мають бути відкритими для того, щоб всі фахівці могли їх використовувати в роботі з родинами", — пояснює вона.

Заступниця міністра соціальної політики також зауважує, що Мінсоцполітики має запропонувати громадам і розрахунок вартості цієї послуги. "Зараз основну роботу з організації та фінансування соціальних послуг беруть на себе саме громади, місцеве самоврядування. Для цього вони мають частину від всіх податків, які збираються у державі. Тому такі базові послуги вони організовують і сплачують за рахунок місцевого бюджету. Але те, що дуже важливо зробити, і це дійсно ключове зараз питання — кожна громада має подивитися, скільки родин потребують такої підтримки в межах населеного пункту, де вони проживають. Якщо кожна громада буде розуміти, що це, наприклад, 100 родин або 200 родин, то вони зможуть закласти відповідне фінансування, а далі ці асистенти будуть дійсно працювати в громаді, підхоплювати родину і надавати необхідну підтримку", — резюмує Уляна Токарєва.