Дитина і TikTok: як соцмережі руйнують дитячу психіку

Дитина і TikTok: як соцмережі руйнують дитячу психіку

Юна психіка не завжди розуміє, де реальність, а де вигадка, яка може спонукати її діяти на шкоду собі

 

Фото: Жити Активно

Наші діти швидко дорослішають. Але якщо навіть нам здається, що вони все розуміють і здатні відрізнити біле від чорного, не потрібно забувати, що це лише діти. Дитяча психіка вразливіша за дорослу. Якщо ми не можемо захистити дітей від війни, то в наших силах захистити їх від брудного інфопотоку – зокрема, із їхніх улюблених соцмереж. Як стежити за тим, що діти вживають в інформаційному просторі, як це на них впливає і чи можемо ми як батьки посприяти тому, щоби ця штука була максимально "екологічною"? Ведучі "РанокПро" на "Радіо Промінь" Анна Залецька і Денис Денисенко поцікавились цим питанням у дитячого і сімейного психолога Катерини Гольцберг.

Чи дійсно перегляд тіктоків впливає на дитячу психіку, чи ми занадто переймаємося цим і нехай дивляться в своє задоволення?

Перекладаючи відому сентенцію про те, що ми є тим, що ми їмо – зараз ми є тим, що споживаємо в інформаційному просторі. Це дуже схожа ситуація. Тому що часто контент, який обирає для споживання дитина, є великою проблемою. Тому що – по-перше – юна психіка не завжди розуміє, де реальність, а де вигадка, яка може спонукати її діяти. Наприклад, щось робити з собою – змінювати зовнішність, як часто пропонує робити той же TikTok або Instagram. Психіка, яка ще не налаштована на критичне мислення, може сприймати все за істину. 

Дорослі можуть усвідомити свою залежність і відмовитись від неї. А дитина не може зробити цього самостійно

Друге – сидіння в соцмережах викликає залежність. Дофамін, який відповідає на швидке задоволення, дуже швидко формує залежність – хочеться дивитись більше і більше відео, гортати і гортати стрічку. І нажаль, ця залежність не має вікових обмежень. Знаю бабусь і дідусів, які залипають у TikTok. Просто у дітей менше сил чинити спротив. Ми з вами можемо усвідомити свою залежність і відмовитись від неї. А дитина не може зробити цього самостійно. 

Чим така залежність небезпечна у перспективі? Якщо доросла людина або дитина звикає до отримання таких швидких задоволень, то як це може відобразитись негативно в інших аспектах життя?

Будь-яка залежність – це погано, тому що вона вбиває наш час і не дає нам можливості рухатись у тих речах, які нам потрібні. Наприклад, дитина не може вчитися. Це наслідок третьої проблеми – погіршення когнітивних функцій. Дуже погіршуються пам’ять, увага, концентрація. В цього вже є назва – кліпове мислення. В чому полягає проблема? Немає потреби запам’ятовувати щось, не тренується пам’ять, що стає великою проблемою в процесі розвитку дитини. 

Загально вчені вже помітили, що у дітей, які сидять у телефоні, дуже погіршується пам’ять – як оперативна, так і довготривала. Ну а проблеми з увагою – це взагалі наріжний камінь сучасного навчання. Тому що без концентрації уваги неможливо навчатись. А утримувати увагу сучасної дитини тривалий час вже дуже  складно. 

Це ви про алгоритми соціальних мереж і відео по 15 секунд? Зараз хоча тривалість відео подовжена до хвилини, але не кожна дитина здатна ту хвилину додивитись. Концентрація на 15 секунд – вже працює на цьому рівні. 

Так. І це є проблемою, яку ми можемо через певний час отримати як серйозне порушення когнітивних функцій. 

Нам треба навчитися обмежувати себе і своїх дітей, тому що діти наслідують нашу поведінку. Якщо тато сидить весь час у соцмережах, то дитина одного разу спитає: "А чому тобі можна, а мені ні?" 

Що з цим робити?

Це не говорить, що ми маємо повністю прибрати смартфони з нашого життя. Тому що, дійсно, можна дізнаватись інформацію чи якісь тенденції саме через соціальні мережі. Але ми маємо, по-перше, розвивати критичне мислення. Друге – навчитися все ж таки обмежувати себе і своїх дітей, тому що діти все одно наслідують нашу поведінку. Якщо тато сидить весь час у соцмережах, то дитина одного разу спитає: "А чому тобі можна, а мені ні?" 

Батьки мають право на зовнішнє обмеження. Є програми батьківського контролю, які мають на меті регулювати час, який діти проводять в інтернеті і соцмережах. І, до речі, якщо подивитись обмеження TikTok, заводити там акаунт можна з 13-ти років. Проблема в тому, що сам батьки часто завантажують TikTok дітям, які ще не досягли цього віку. А чому вони це роблять? Тому що їм зручно, що дитина сидить прикутою до екрану і не заважає батькам.

Проте дуже важливо розуміти: ми не можемо забирати в дитини телефон чи планшет і не давати нічого взамін. Тому що дитина скаже: "Мені нудно, дайте мені щось!" Батькам часто вигідніше зайняти дитину смартфоном, ніж займатися з нею малюванням, походами чи іншою спільною активністю. А вміння зайняти себе самостійно – дуже важлива частина розвитку. Якщо у дитини є якість творчі матеріали, якісь зразки для наслідування, то вона знацде, що їй робити. 

Бувають моменти, коли ми дійсно не можемо прибрати телефони – коли ми, наприклад, в дорозі, то можемо дати дитині на певний час планшет, тому що, скажімо, не можемо дати фарби помалювати. Іноді бувають такі випадки, коли це нам допомагає. Але ми маємо розуміти, в яких умовах ми можемо це використовувати, а в яких умовах це все ж таки більше шкода, ніж допомога нам. 

Отже, підсумовуємо. По-перше, треба показувати власний приклад і самим відмовитись від безкінечного скролінгу. По-друге, там де можна уникнути використання різних гаджетів та пристроїв, краще це зробити, оскільки точно будуть ситуації, де ці гаджети будуть єдиним виходом. Ну і працюємо над пам’яттю, вчимося критичному мисленню і ставимо щоденно хоча би маленькі цілі для дітей і дорослих – для тренування волі, яка може вчасно зупинити будь-яку дію, не доводячи її до залежності. 

І не нехтуємо програмами батьківського контролю – це дуже важливо в наші дні.