Підласа: Бюджет 2024 - кожна зароблена в Україні гривня – на перемогу

Підласа: Бюджет 2024 - кожна зароблена в Україні гривня – на перемогу

Бюджет на 2024 рік відрізняється від усіх попередніх, навіть воєнних кошторисів насамперед новим принципом: "кожна зароблена в Україні гривня – на перемогу", – заявила в ефірі Українського Радіо Роксолана Підласа, голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, – тому одна з найбільших його відмінностей – це суттєве скорочення видатків на інфраструктуру та будівництво. Водночас, без подальшої фінансової підтримки з боку союзників, Україні в наступному році загрожує бюджетна діра в розмірі 29 мільярдів доларів, і це буде катастрофа для українського бюджету, – додала Роксолана Підласа.

Про бюджет на 2024 рік, план В і С при затягуванні Конгресом США виділення Україні допомоги, про перспективи передач російських активів Україні, військовий ПДФО та про те, чи потрібно переводити економіку України на воєнні рейки – розповідає Роксолана Підласа, голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, членкиня фракції партії "Слуга народу".

0:00 0:00
10
1x

Фото: Роксолана Підласа / Facebook

Як ви оцінюєте загалом ухвалений  бюджет на 2024 рік?

Це мій перший бюджет на посаді голови бюджетного комітету, тому, звісно, я схильна його хвалити. Він відрізняється від попередніх, навіть воєнних бюджетів. Цьогоріч ми нарешті до бюджету заклали принцип: кожна зароблена в Україні гривня – на перемогу! Тому одна з найбільших його відмінностей від кошторисів 2022-23 років – це суттєве скорочення видатків на інфраструктуру та будівництво. Це те, що від нас вимагає суспільство, в тому числі, й на акціях протесту. Тому, коли ми обмежили місцеву владу у використанні коштів на інфраструктурні проєкти, на закупівлю бруківки чи якихось непріоритетних матеріалів, ми себе обмежили так само. На сторінках бюджету і в додатках зараз не можна знайти ні Державний фонд регіонального розвитку, з якого фінансувалося будівництво гуманітарних і спортивних об’єктів, ні Дорожнього фонду в обсязі 96 мільярдів, ні інвестиційних проєктів Мінекономіки, в рамках яких здійснювалися ремонти і реконструкції об’єктів в державній власності. Тобто всі непередбачувані капітальні видатки, навіть обслуговування доріг у 2024 році належить фінансувати з резервного фонду за рішенням Кабінету міністрів. Контроль над тими дорогами, які є пріоритетними для військових, дорогами, якими перевозять поранених, якими їде техніка ми повністю передаємо Кабінету міністрів, щоб він прозоро і колективно ухвалював рішення про те, які інфраструктурні видатки абсолютно необхідні.

Перед першим читання надійшло депутатських «забаганок» на астрономічну суму – 13 трильйонів гривень. Чи мінімізовані вони заради двох пріоритетних напрямків – державна безпека і оборона та соціальна сфера?

Абсолютно. У нас насправді не так багато вільних коштів, які ми можемо розбазарити, оскільки у нас є величезні потреби в секторі безпеки і оборони. Видатки на оборону станом на 2024 рік складають більше половини всіх наших видатків і 22% валового внутрішнього продукту. Все решта потрапляє в площину дефіциту бюджету. Тобто пенсії, зарплати лікарям, зарплати вчителям – все це ми будемо фінансувати фактично в борг. І звичайно, коли ми позичаємо кошти у ЄС або МВФ, ми не готові розбазарювати гроші на якісь політичні проєкти. Тому в бюджеті-2024 цього немає.

Відомо, що зовнішні запозичення – це 41 мільярд доларів. Міністр фінансів Сергій Марченко сказав, що без подальшої фінансової підтримки з боку союзників, Україні в наступному році загрожує бюджетна діра в розмірі 29 мільярдів доларів. Чи передбачені у нас плани А, В, С, якщо, приміром, буде затягування в американському Конгресі розгляду питання виділення Україні військової допомоги?

Я погоджуюся з міністром фінансів у тому, що це буде катастрофа для українського бюджету. Наразі у нас є підтвердження фінансування від МВФ. На цьому тижні проходить технічна місія, яка оцінює виконання Україною всіх умов для перерахунку наступного траншу і для продовження програми співпраці. Ми очікуємо, що в 2024 році ми зможемо отримати від МВФ 5 мільярдів 400 мільйонів доларів. Від урядів Канади і Японії ми очікуємо отримати 2 мільярди  700 мільйонів, а решту потреб мають закрити ЄС та США. Питання навіть не тільки в США. ЄС ухвалив пакет допомоги Україні на 4 роки на 50 мільярдів гривень. Але існує невелика проблема з цим. Тому що пряма бюджетна підтримка з цього пакету складає лише 39 мільярдів євро. А якщо поділити її на 4 роки, то виходить 9 мільярдів 750 мільйонів на рік. Це вдвічі менше, ніж нам давали в 2023 році, і це вдвічі менше, ніж ми потребуємо в наступному році. Тому уряд буде вести переговори про те, щоб в 2024 році взяти більшу суму з цієї підтримки. Оскільки план В насправді дуже невтішний і дуже неприємний. Нам доведеться скорочувати всі видатки бюджету, крім оборони. Не буде підтримки бізнесу, не буде забезпечення новими підручниками чи технологіями в школах, тобто нам буде дуже складно. Хотілося б цього уникнути, тому уряд докладає всіх зусиль, щоб допомога надійшла і від ЄС, і від США.

ЄС розглядає альтернативний план, щоб надати Україні допомогу в боротьбі з Росією на випадок, якщо Угорщина накладе вето на поточну пропозицію про фінансування в розмірі 50 мільярдів євро. Також США розпочали процес передачі російських активів Україні. Які наші сподівання на передачу російських активів?

Це позитивний крок, але він швидше символічний. Коли ми говоримо про передачу активів, то нині ми маємо лише одне судове рішення в США. Вони конфіскували близько 5 мільйонів доларів. А наша потреба в фінансуванні на 1 рік складає 41-43 мільярди доларів. Тобто конфіскація цих активів нам суттєво не допоможе. Ми наполягаємо послідовно на тому, щоб ЄС конфіскував активи російського Центрального банку на території ЄС і передав ці кошти на відновлення України. Йдеться про сотні мільярдів євро. Але, на жаль, поки що ці переговори не дуже успішні, тому що європейська комісія і загалом європейські бюрократи вважають конфіскацію цих активів не зовсім юридично чистою і законною з точки зору права. Ці кошти регулюються не європейським, а національним законодавством, зокрема йдеться про бельгійське національне законодавство. І, на жаль, це не перспектива цього року. Я не думаю, що в 2024 році ми отримаємо кошти Центрального банку Росії. Але ми будемо сподіватися на іншу допомогу, і на військову, і на пряму бюджетну підтримку. Ми впевнені в тому, що ЄС і більшість країн ЄС, якщо не враховувати Угорщину та кілька інших країн, на боці України, і вони будуть підтримувати нас, скільки це буде потрібно.

Як буде здійснюватися контроль за витрачанням цих коштів?

Безперечно. Контроль здійснюється постійно, і громадським сектором, і державними органами. Ми зі свого боку в парламенті підтримуємо розвиток антикорупційної інфраструктури. Один з майбутніх законопроектів, за який ми будемо голосувати у Верховній Раді – це збільшення кількості детективів НАБУ на 300 осіб для того, щоб вони могли розслідувати більше корупційних справ і передавати їх до Вищого антикорупційного суду.

Як особисто ви голосували за військовий податок на доходи фізичних осіб? Чи вважаєте ви, що це вимушений крок з точки зору розвитку місцевого самоврядування?

Я голосувала за. Мій комітет був головним комітетом в підготовці цього законопроєкту. Я пропустила через себе всі переговори та дискусії щодо військового ПДФО. Я вважаю, що це не тільки вимушений, а ще й правильний крок. Тому що з 2021 році надходження військового ПДФО, того, який держава сплачує за військовослужбовців, збільшилися у 7,6 разів. Звичайний податок на ПДФО також насправді зріс. В 2024 році за нашим прогнозом ми отримаємо 237 мільярдів гривень звичайного ПДФО. А в 2021 році було лише 212 мільярдів гривень. Але проблема в тому, що це зростання  відбувається нерівномірно по країні. Є громади, насамперед ті, де ведуться бойові дії або близькі до лінії фронту, в яких взагалі немає ніякого ПДФО. Наприклад, в Миколаєві звичайний ПДФО, не враховуючи військовий ПДФО, в 2024 році за прогнозом скоротиться в 1,3 рази порівняно з 2021 роком. Тому ми хотіли, і нам це вдалося, змінити принцип. Ми говоримо про те, що ніхто не отримає менше, ніж в 2021 році, але ті, хто має надприбутки, припиніть класти бруківку, ремонтувати дороги і будувати стадіони, а віддайте ці гроші на ЗСУ та Національну гвардію. При цьому, для бідних громад залишиться базова дотація, а для громад, які були окуповані, постраждали від військових дій, є прикордонними, буде ще й додаткова дотація у сумі 33 мільярди гривень. Тобто ніхто не буде відчувати нестачу цих коштів, принаймні порівняно з 2021 роком. А багаті і спроможні громади теж отримають свій плюс від цього законопроєкту, тому що у них не буде вилучатися так звана реверсна дотація. Я вважаю, що загалом це більш справедливий підхід. При цьому всьому ми спрямуємо 96 мільярдів гривень на виробництво дронів, зброї та боєприпасів на території України. З огляду на те, що в США та на їхніх президентських передвиборчих перегонах, на жаль, допомога Україні стає питанням політичної дискусії між республіканцями і демократами, нам потрібно більше покладатися на свої власні зусилля і розуміти, що напевно жодна країна світу не буде нас підтримувати багато років вперед. А Росія на кордоні у нас буде завжди. Тому нам потрібен потужний військово-промисловий комплекс, який ми почали розвивати вже в 2022 році. А зараз ми робимо в нього велике фінансове вливання.

Все частіше експерти в ефірах ставлять питання про переведення економіки України на воєнні рейки для того, щоб ми не запізнилися на тлі процесів, які відбуваються в Росії, де будуються військові заводи, де в ПТУ школярі складають дрони тощо? Чи не запізнюємося ми з мілітаризацією?

Я не вважаю, що нам потрібно зараз економіку на воєнні рейки, змушуючи приватний бізнес працювати на оборонно-промисловий комплекс. Тому що ми фінансуємо оборону і армію лише з власних ресурсів – з податків, з митних платежів, приватизації, розміщення облігацій внутрішньої державної позики. Податки платить насамперед бізнес. Найбільше надходження з податків – це податок на прибуток підприємств, ПДВ з ввезених на територію України товарів, ПДВ з вироблених в Україні товарів, акцизи на пальне, на алкоголь. Все це робить комерційний бізнес. Якщо ми будемо примушувати їх займатися якимись невластивими для них функціями, ми втратимо фактично оці 1,5 трильйони гривень, за які ми фінансуємо армію. Ми не є сировинною економікою, як РФ, вони безкінечно можуть качати нафту і газ і мілітаризуватися скільки завгодно.

Скільки в умовах війни передбачено на соціальний захист?

Соціальна сфера традиційно дуже велика. До початку повномасштабного вторгнення це була найбільша стаття видатків українського бюджету. Зараз вона друга за розміром і складає близько 470 мільярдів гривень. На підтримку ветеранів буде цьогоріч спрямовано вдвічі більше, ніж минулого року – майже 15 мільярдів гривень, з них 1 мільярд гривень – на протезування воїнів. Зокрема, одна з моїх поправок спрямовувала 573 мільйони гривень з програми будівництва і підтримки музеїв саме на протезування. Я вважаю, що це питання навіть не грошей, а поваги до людей, які нас захищають. Я хочу, щоб вони відчували себе захищеними, а не покинутими державою.