Південна Корея дуже зацікавилася доказами співпраці КНДР і РФ – Шелест

Південна Корея дуже зацікавилася доказами співпраці КНДР і РФ – Шелест

Основним завданням для України зараз є не стільки виробництво складних систем, як пошук того, що є на складах і що можна доставити в Україну, вважає директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест. В ефірі Українського Радіо вона проаналізували результати екстреного засідання Ради Україна-НАТО 10 січня і зауважила: "це був не суто політичний діалог, коли ми вкотре закликаємо посилити протиповітряну оборону, а це були люди, які були готові давати відповіді на дуже конкретні запитання щодо потреб України і говорити про те, яким чином може російська стратегія розвиватися протягом зимового періоду". Ганна Шелест також вказує на посилення інтересу до України з боку Південної Кореї. "До цього Україна їх цікавила тільки в плані гуманітарних питань. Але як тільки з'явилася інформація, що Північна Корея таки почала допомагати РФ, вони дуже зацікавилися доказами і переглядають деякі свої політики", – зазначила експертка. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: nato.int

Завдання для України зараз – пошук того, що вже є на складах

За підсумками засідання Ради Україна-НАТО відомо, що члени Альянсу рішуче засудили ескалацію повітряних ударів Росії та допоможуть нам з протиповітряною обороною. Чи відомо, що саме нададуть, в яких обсягах і часових рамках?

Такої інформації не було. Відомо, що на початку їх пробрифінгували заступник міністра внутрішніх справ України, очевидно про наслідки ракетних ударів, і керуючий Повітряними силами України, який якраз говорив з технічної точки зору, що Україні потрібно, і як змінюється російська тактика. Тобто, це був не суто політичний діалог, коли ми вкотре закликаємо посилити протиповітряну оборону, а це були люди, які були готові давати відповіді на дуже конкретні запитання щодо потреб України і говорити про те, яким чином може російська стратегія розвиватися протягом зимового періоду.

Нам зараз найпотрібніші системи, які можуть збивати гіперзвукові ракети –  Patriot, SAMP/T, NASAMS. Чи чутно щось про розширення кола країн, які можуть надати нам ці комплекси?

Їх, на жаль, не так багато, бо вони достатньо вузько спрямовані і досить дорогі. Ми говоримо про те, що один залп з Patriot коштує декілька мільйонів доларів. Відповідно, не всі країни закупали таке дороге обладнання. Та й навіть виробники Patriot, до збиття першого "Кинджала", не були впевнені, чи можуть вони це зробити. Фактично, зараз Patriot проходять в Україні тестування в реальному часі.  Що ми знаємо? На цій зустрічі в Брюсселі країни НАТО домовилися закупити тисячу додаткових ракет. Тут досить цікаве формулювання: "щоб поповнити запаси країн НАТО.." Але далі не зовсім зрозуміло – щоб поповнити те, що вже передали Україні чи закупити у виробника, щоб передати Україні? Щодо самої техніки, то тут теж достатньо цікаво. Ми маємо ще обіцянки. Але буквально днями стало відомо, що установки NASAMS, які торік обіцяла Канада, нам досі не поставили. Тому зараз в України завдання – не виробництво таких складних систем, а пошук того, що вже є на складах, щоб це можна було доставити в Україну.

Чи йшлося на засіданні про якийсь план поставок на цей рік? 

На засіданнях НАТО ухвалюються більш стратегічні питання, наприклад, згода на колективну закупівлю чогось. Анонси щодо конкретних поставкок ми зазвичай чуємо напередодні або під час засідань Рамштайну, або на двосторонньому рівні. Але, що я помітила в останній місяці? Достатня кількість країн намагається не говорити заздалегідь. Вони можуть сказати, коли це вже доставлено в Україну. Або взагалі сказати про новий пакет, але не оголошувати, що всередині. Пов'язане це з тим, що Російська Федерація зазвичай починає гатити по тих місцях, де вони вважають, що в нас є зброя. А страждають супермаркети і подібні місця. Тому країни намагаються зараз уникати розголосу. 

Делегація "Української призми" у Республіці Корея. Фото: Facebook Ганни Шелест

Південна Корея дуже зацікавилася доказами військової співпраці КНДР і РФ

Чи обговорювалося питання співпраці Росії з Іраном і КНДР? 

В офіційному прес-релізі НАТО щодо цього засідання йдеться і про Північну Корею, і про Іран. Бо звичайно всі розуміють, наскільки це серйозно.  Але тут варто розуміти, що проти Ірану і КНДР введені майже всі можливі санкції. Північна Корея може передавати зброю через те, що вона здебільшого працює з китайськими запчастинами, або дуже серйозно розвиває свій комплекс. Але їй завжди не вистачало живих грошей на якісь закупівлі. Тепер їх фактично передає РФ. 

А хіба можна Північній Кореї продавати складники зброї?

Хтось накладає санкції, а хтось ні. Плюс, це не обов'язково для зброї. Це можуть бути гайки. Є купа речей, які не обов'язково навіть подвійного використання. Але і північно-корейська військова промисловість активно розвивалася в останні роки. Ми в грудні були у Південній Кореї і обговорювали це питання з їхніми військовими інститутами і депутатами. До цього Україна їх цікавила тільки в плані гуманітарних питань. Але як тільки з'явилася інформація, що Північна Корея таки почала допомагати РФ, вони дуже зацікавилися доказами, вони вже дивляться і переглядають деякі свої політики. І заяви південно-корейських чиновників останнього тижня дійсно говорять про те, що це розширює коло занепокоєних. Бо вони розуміють, що таке співробітництво небезпечне не тільки в українському контексті, а й для інших регіонів. По Ірану те ж саме. Ми бачимо рік цього "співробітництва". Тепер питання тільки яким чином порушити ці поставки. 

Чи можна атакувати іранські підприємства або російський літак, який перевозить "шахеди"?

Повинен бути доказ. Якщо це військовий літак і є докази, то можливості є. Яким чином? Через диверсію, наприклад. Або як зробив Ізраїль, коли підірвав один з іранських заводів в Сирії. Бо тут ми чітко знаємо, що це завод, який виробляє, і відповідно він є законною ціллю. 

"Кожна зустріч починалася з неймовірної моральної підтримки України"

Яка у нас співпраця з Південною Кореєю? 

Нам в грудні довелося поїхати в Індію і Південну Корею. Ми якраз говорили про двостороннє співробітництво, адвокували щодо підтримки України. І якщо в Індії на кожній зустрічі були сумніви, мовляв Росія сильна, чи зможете ви, то в Кореї кожна зустріч починалася з неймовірної моральної підтримки України, розуміння, за що і чому ми боремося. Але. Якщо ми говоримо саме про військову підтримку, то в них є законодавство, яке обмежує це. Вони не можуть напряму передавати зброю країні в стані війни. 

Делегація "Української призми" в Індії. Фото: Facebook Ганни Шелест

Чи можуть вони змінити законодавство? 

Так. Тому ми і зустрічалися, наприклад, з заступником голови парламентського комітету у зовнішніх справах і обговорювали ці моменти. Вони починають про це говорити. Не чекаємо від них, що вони так швидко, як поляки або естонці будуть робити зміни. Але те, що ця дискусія вже ведеться всередині країни, це важливо. Паралельно вони шукають можливості, як все ж таки можна допомогти Україні. Наприклад, вони передають якусь американську зброю назад до США, абсолютно чітко розуміючи, що вона піде до нас. Але формально вони віддають це Штатам, а не Україні. Це стосується снарядів. Ми почали також говорити про їхні технології, які можуть бути дуже цікавими для наших виробників, наприклад, дронів. А також про їхні компанії, які можуть зайти в Україну. І суто суб'єктивно, ми зрозуміли, що вони не відкидають ці ідеї, і одночасно розглядають, як нам допомогти. Кожне залучення Північної Кореї – це додатковий поштовх, щоб вони все ж ухвалили ці рішення. Ну, а їхні державні корпорації вже заходять сюди, вже розглядають проекти допомоги Україні щодо відновлення водопостачання від Каховки до Умані, будівництва і так далі. Тобто, Корея точно зацікавлена в допомозі Україні максимально.