Блокування польсько-українського напряму може призвести до збитків аграріїв на мільярд доларів за рік — Козаченко

Блокування польсько-українського напряму може призвести до збитків аграріїв на мільярд доларів за рік — Козаченко

Якщо польсько-український напрям буде надалі заблокований, втрати українських аграріїв можуть перевищити мільярд доларів за рік. Це констатує президент "Української аграрної конфедерації" Леонід Козаченко. Водночас він припускає, що протести польських фермерів можуть тривати до початку весняно-польових робіт. "Тоді просто в них не вистачить часу на такі дії", – каже Козаченко. На його думку, Польща відстала в аграрній сфері від України мінімум на 20 років. Козаченко навів аргументацію польських фермерів, з якими спілкувався: "У українців тисячу гектарів сільгосппідприємства, у нас десять. У вас дві тисячі корів на фермі, у нас три. І за ними треба доглядати. Тому ми не можемо з вами конкурувати".

0:00 0:00
10
1x

Протести польських фермерів на кордоні з Україною. Ілюстративне фото: Суспільне

Протести польських фермерів можуть тривати до початку весняно-польових робіт

— Чим досі незадоволені польські аграрії та які шляхи виходу з цієї ситуації?

— Їхня позиція незмінна. Вони незадоволені тим, що Україна збільшує постачання своєї аграрної продукції на територію не тільки Польщі, а й Європейського Союзу. З нами не можуть конкурувати польські фермери, і це спричиняє певні втрати для них. Натомість ані уряд Польщі, ані Європейський Союз не збільшує дотації фермерам Польщі, які вони просять. І це все посилює негативний вплив на їхню позицію. Тож вони продовжують (протести — ред.) і будуть це робити, доки в них не почнуться весняно-польові роботи. Тоді просто в них не вистачить часу на такі дії. І ми очікуємо, що ситуація може дещо змінитись.

Якщо польсько-український напрям буде заблокований, втрати України перевищать мільярд доларів за рік

— Наскільки серйозними є збитки для наших виробників, наших аграріїв, які планували експортувати зерно?

— Якщо цей логістичний напрямок буде заблокований, то втрати будуть великі. Вони перевищать мільярд доларів за рік. Наразі втрати становлять десь десятку частину того, що може бути. Враховуючи те, що відбувається сьогодні в умовах війни і які величезні втрати ми маємо, ці додаткові збитки для нас створюють великі проблеми. І це надалі ще більше створюватиме перешкоди для того, щоб ми тримались і продовжували свою діяльність. Вона скерована не на те, щоб просто врятувати від голоду Україну. Ми годуємо значну частину всього континенту на глобальному рівні. І це треба враховувати. На жаль, мало чомусь на це звертають увагу.

"У вас 2 тисячі корів на фермі, у нас 3 корови і 5 поросят"

— У чому полягає проблема? В тому, що українські експортери зерна дають значно нижчу ціну, ніж польські та інші європейські фермери за зерно, так?

— Ми даємо ринкову ціну. При цьому наші фермери в порівнянні з польськими від продажу цієї продукції отримують менше на 20%, ніж польські фермери. Натомість ми тримаємось. Польські фермери не можуть триматись. Їхня аргументація така: "У вас тисячу гектарів у сільгосппідприємства, у нас 10 гектарів. Середній розмір площі земельної ділянки у польських фермерів становить 11 гектарів. У нас трактор, який коштує не менш ніж 100 тисяч євро, працює максимум 2 дні в рік. А решту часу він стоїть. І решта обладнання, яке необхідне для того, щоб нам займатися сільським господарством, коштує досить дорого, і все. У вас 2 тисячі корів на фермі, у нас 3 корови і 5 поросят. І за ними треба доглядати. Тому ми не можемо з вами конкурувати. І, власне, це нас примушує діяти в такий спосіб". Тому ми кажемо їм: "Чому ви не змінюєте стан сільськогосподарського виробництва у вашій країні? Треба все-таки його модернізувати, треба врахувати, як у світі, які тренди відбуваються". "Так не можна. Для нас це не бізнес, а традиції. А ви порушуєте наші традиції. Ви ламаєте нашу історію, наші традиції і засипаєте нас своїм зерном".

Ми продавали на польський ринок менше 0,5% від загального обсягу експорту сільгосппродукції з України. Тобто він мізерний для нас. Ринок Польщі не створює для нас проблем, навіть якби б ми зовсім нічого туди не продавали. Натомість самі поляки продають нам значно більше своєї продукції. І ми ніколи не страйкуємо, ми не боїмося цього. Вони кажуть: "У нас більше половини продукції, яку ми виробляємо, дотується. Ми не можемо займатися цим виробництвом так, як українці". Тому реформуйтесь і зробіть сільське господарство так, як у нас. І тоді ви будете витрачати на підтримку фермерів 40% бюджету. І ми вас не будемо боятись". Мені особисто доводилось з ними зустрічатись і поговорити, й дуже важко порозумітись, коли в них така позиція, а ми на десятки років попереду від них.

Вимога поляків до ЄС – обмежити продаж української сільгосппродукції на території Євросоюзу

— Які у поляків претензії до Євросоюзу?

— Вони полягають в тому, що Євросоюз не скасовує той пільговий режим, який був запроваджений після початку війни. Вони хочуть, щоб Євросоюз принаймні повернувся до того, як це було до початку війни, коли в нас були квоти, обмеження на експорт продукції. Там були квоти і на зернові культури, і на м'ясо, і на яйця курячі, і на мед, і на олію. Все було заквотовано. Вони хочуть принаймні повернутися до того, як це було до війни, або навіть зробити ще жорсткіші заходи, щоб обмежити продаж української сільськогосподарської продукції на території Євросоюзу.


Леонід Козаченко. Фото: ФБ-сторінка "Українська аграрна конференція"

Альтернативи України польським маршрутам

— Якщо протести затягнуться, як це може вплинути на ситуацію в Україні?

— Якщо буде працювати зерновий коридор, його зараз ми використовуємо дуже потужно, адже і Дунайський логістичний напрямок, і Чорноморські термінали портові запрацювали досить потужно й цілодобово, ми могли б якось втриматись. Але зараз перекритий Суецький канал, і тільки російські кораблі там можуть проходити. Тому що Червоне море блокують певні сили, за якими стоїть Іран, Росія, і ми транспортуємо в обхід Африки. Відтак фермер втрачає приблизно 20 доларів на тонні за рахунок вартості перевезень в обхід Африканського континенту, а не напряму через Суецький канал. Це теж втрати, але в цілому ми могли б втриматись, тому що обсяги виробництва в нас теж падають, і обсяги експорту не будуть такі потужні, як були в попередні роки. Тому ситуація залишається складною, і треба мати на увазі, що це дійсно питання не тільки сьогодення, а і на майбутнє, адже воно пов'язане з нашою інтеграцією до Європейського Союзу. Тому будемо працювати над цим, будемо їх переконувати. І їх треба реформувати. Вони відстали від того, що відбувається у світі в аграрній сфері принаймні років на 20, на наш погляд.