Ілюстративне фото: facebook/verkhovna.rada.ukraine
Актуальність цього закону із кожним днем тільки зростає
Коли на розгляд парламенту буде винесено у другому читанні законопроєкт №8371 про заборону релігійних організацій, які пов'язані з Росією? І які норми він міститиме додатково?
Принципово з'являється у другому читанні пряме засудження так званої російської, так званої православної, так званої церкви. Я не дарма ставлю під сумні всі три слова. Засуджується ідеологія "руського міру". І визначається дуже чітко механізм встановлення можливого зв'язку РПЦ із певною релігійною організацією українською, яка твердить, що вона не є частиною РПЦ. Ми із цим, як ви розумієте, навіть не сперечаємось. Ми просто кажемо, що відповідно до закону, Державна служба етнополітики і свободи совісті просто дослідить це питання. І якщо вони кажуть правду, то жодних проблем у них не буде. Але судячи з того, як вони відчайдушно борються проти цього закону, то виникають обґрунтовані сумніви, що вони все ж таки не мають зв'язків із московським патріархатом. І ясно, що актуальність цього закону із кожним днем тільки зростає. А після ухвалення Парламентською асамблеєю Ради Європи резолюції, в якій прямо засуджується РПЦ і її керівництво, і прямо говориться про її деструктивний вплив не лише в Україні, прямо говориться про те, що вони підтримують геноцидну війну проти України, і прямо говориться про те, що те, чим вони займаються, не має відношення до релігійної діяльності. А має відношення до іншої діяльності. Будемо казати чесно, злочинної діяльності воєнних злочинців.
Що ми можемо очікувати? Наш Комітет свою роботу закінчив повністю. Закон серйозний. Він досі на експертизі в Апараті Верховної Ради України. Я сподіваюся, що вони все таки це закінчать. Ми з розумінням ставимося. У них зараз багато роботи, тому що багато людей пішло до війська. Навантаження значно збільшилось, а роботи менше не стало. Але ми очікуємо, що все таки ця робота буде закінчена максимум за наступний тиждень і з'явиться вже офіційна табличка на сайті Верховної Ради. Депутати ознайомляться і ми зможемо у травні його голосувати. Я буду наполягати, щоб ми голосували його у травні.
Охоплення Телеграмом майже 80% українців – дуже небезпечні показники
Очільник ГУР Кирило Буданов в одному з інтерв'ю наголошував, що Телеграм є величезною проблемою для України, але блокуванням каналів ситуацію можна вирішити лише тимчасово. Наскільки ми близькі до того, що з Телеграмом, а радше з анонімними телеграм-каналами і з контентом, який час від часу там з'являється, щось варто робити на законодавчому рівні?
Я переконаний, що варто робити. У нас є законопроєкт, його готував Микола Княжицький із залученням дуже фахових людей. Вони використали норми уже прийнятого Європарламентом так званого Акту про цифрові сервіси. Деякі ідеї вони взяли з американського законопроєкту, який або змусить власників TikTok продати компанію, тобто, зробити її щонайменше незалежною в плані власності від китайського уряду, або вони його просто будуть блокувати, тобто, відключати у Сполучених Штатах. Таким чином, цей драфт закону не є якимось українським ноу-хау, він базується на європейських і американських нормах. І це позитивно, тому що нам ніхто не зможе дорікнути, що ми придумали щось своє, щоб обмежити свободу слова. Цей законопроект вже зареєстрований. Наразі готуємо експертно-громадські обговорення, щоби зрозуміти, чим можна його доповнити, покращити чи змінити певні формулювання. Тому що нам потрібна не політична декларація, а діючий законопроєкт.
Я насправді вважаю, що ми зовсім не вичерпали усіх інструментів і можливостей ефективно боротися з москалями без запровадження воєнної цензури. Хоча припускаю, що якщо нам не вдасться збудувати ефективну інформаційну оборону, то доведеться думати про більш радикальні рішення. Але переконаний, що час для цього ще не прийшов. І я би хотів, щоб ми всі разом, політики, медіа, експертна спільнота все ж таки більше привертали увагу суспільства до тих небезпек, які цікавлять наших громадян у просторах інтернету. І в першу чергу на тих платформах спільного доступу до інформації, у яких контент не модерується, як в Телеграмі. І Павло Дуров цим навіть пишається. Він каже, що там взагалі немає жодних обмежень. Так, немає жодних обмежень і це фактично велика амбасада Даркнету. Бо там є канали, і це відомо, де продаються наркотики, зброя, дитяча порнографія. Так, зараз ми сфокусовані на тих каналах, які нас просто атакують, намагаючись підірвати нашу суспільну єдність, нашу стійкість і так далі. Але там є і такі речі, які не менш кримінальні із точки зору законів будь-якої демократичної країни. І я вважаю, що насправді українське суспільство не усвідомлює цих небезпек достатньо. Бо охоплення Телеграмом майже 80% українців свідчить само за себе – це дуже небезпечні показники. Взагалі проблема цих платформ не тільки у тому, що деякі із них навмисно і абсолютно не приховуючи обирають шлях відсутності будь-якого контролю і модерації контенту. Проблема загальна, навіть там, де такий контроль є, полягає у тому, що ніхто досі не наважився руба поставити питання про обмеження, а я би сказав і блокування анонімних акаунтів і каналів.
Микита Потураєв. Фото: facebook/usaidradaprogram
США і ЄС йдуть шляхом економічно-фінансового тиску на платформи
Якщо на законодавчому рівні ухвалити таке рішення, як це на практиці реалізувати? І чи може таке відбутися в Україні?
Ми, насправді, у складній ситуації. Тому що з досвіду початку роботи Акту про цифрові сервіси в Європі, і того, що відбулося у США, ми бачимо, що США і ЄС йдуть шляхом економічно-фінансового тиску на ці платформи. У нас така можливість дуже обмежена, тому що ми країна, що воює, у значній мірі зі зруйнованою економікою, із дуже бідним ринком, якщо це взагалі можна назвати ринком. Тому, коли у США або в Європі кажуть, що якщо ви не будете виконувати наші вимоги, то значить ви будете мати фінансові санкції або тимчасове відключення і будете втрачати гроші, то, на жаль, у нашій країні вони особливо грошей не заробляють. Хоча Телеграм, на мій погляд, заробляє, тільки в інший спосіб. Тому моя ідея полягає у тому, щоб ми разом, від парламенту і уряду, говорили із європейськими колегами про те, щоби нас долучили до тієї системи комунікації і вирішення спірних питань, яка зараз вибудовується в Європі. Бо проблема у тому, що навіть, якщо ми за місяць проголосуємо законопроект Миколи Княжицького, то його певні елементи, які взяті з європейського Акту, можуть у нас не запрацювати. Тому, щоби все запрацювало і ми отримали необхідні важелі впливи на ситуацію, нам треба, щоб нас підключили до цих механізмів, хоча ми не є членами ЄС. І я сподіваюся, що з урахуванням дуже складної ситуації, в якій ми перебуваємо, для нас можливо зроблять виняток. Про це треба говорити із нашими колегами у Євросоюзі.
"Я б хотів побачити якісь докази того, що марафон є цензурою"
З'явилась інформація, що Державний департамент США у звіті щодо порушень прав людини у 2023 році згадав про телемарафон "Єдині новини" як приклад порушення свободи висловлення думок. Як ви оцінюєте таке формулювання, чи можливі зміни у телемарафоні і наскільки тут важливо дослухатися до таких оцінок наших партнерів?
Я з глибокою повагою ставлюся до американських колег, але цей звіт у медіа-частині викликав у мене певні запитання. Тому що я би хотів побачити якісь докази того, що марафон є цензурою. У марафоні працює Національний суспільний мовник, у марафоні працюють інші недержавні мовники. То де свідчення того, що є цензура? Таких свідчень немає. Якщо проблема у 3 каналах, які вважаються афілійованими із п'ятим президентом Петром Порошенком, то варто було б можливо американським колегам про це прямо написати. Що претензія до марафону полягає у тому, що в ньому немає цих 3 каналів. Я цього не побачив. Але там є ще більш небезпечні речі. Там кажуть, що у нас блокуються сайти і так далі. Я хочу нагадати, що все, що у нас блокувалося із початку війни – усе було пов'язано з ворогом.