У Києві сьогодні презентують концепцію комплексної меморіалізації Бабиного Яру. Про це в ефірі UA:Радіо Культура в програмі "Культура.Live" розповіла кандидат історичних наук, секретар Робочої групи з меморіалізації при Інституті історії України НАН Тетяна Пастушенко.
Ведучі:
Людмила Ляхевич, Артур Бобрик
Бабин Яр є місцем, що пов'язане з людською трагедією. Тут, в роки Другої світової війни, було місце нацистського геноциду. Починаючи з 29 вересня 1941 року і до жовтня 1943 року гітлерівська окупаційна влада знищила від 70 до 100 тисяч осіб. Переважно, це були євреї. Заплановане відкриття комплексу в 2023 році, його площа приблизно 77 тисяч квадратних метрів. Є декілька організацій, які займаються будівництвом цього комплексу, зокрема Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр", також Національний заповідник "Бабин Яр". Сьогодні буде презентовано концепцію комплексної меморіалізації Бабиного Яру з розширенням меж національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".
Тетяна Пастушенко зауважила, що є кілька концепцій меморіалізації.
"Бабин Яр в радянські часи мав дуже чітку політику радянської держави, яка обмежувала будь-які ініціативи, що виходили поза межами радянської держави. В добу незалежності, це місце багатьох різних ініціатив громадських організацій. Той проект меморіального комплексу, про який було згадано, і який був презентований минулого четверга, це приватна ініціатива, яка фінансується і про це вони активно не говорять, російськими олігархами, євреями, які мають українське походження. Тому велике запитання: що в підсумку ми матимемо", — заявила Пастушенко.
За словами Тетяни Пастушенко, їхня робоча група є опонентами цього проекту Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".
"Ми вважаємо, що Бабин Яр — це не лише історія Голокосту. Меморіальний центр, який вони пропонують будувати і вже оголосили конкурс, планується спорудити на території колишнього Єврейського кладовища, а ми виходимо з позицій, що на території місць розстрілів і колишніх кладовищ, не можна будувати великі споруди. Тому сьогодні буде презентована концепція, яка пропонує державний погляд на проблему меморіалізації Бабиного Яру і пропонує альтернативу, загальну концепцію, як вирішити проблему Бабиного Яру", — повідомила Пастушенко.
Секретар Робочої групи з меморіалізації при Інституті історії України НАН додала, що це те, про що буде йтися на сьогоднішньому брифінгу в Укрінформі і що презентуватиме міністр культури.
"Наша робоча група працює на прохання і замовлення міністерства культури. Вона працює в співпраці із Національним історико-меморіальним заповідником "Бабин Яр". Діяльність групи є унікальним прикладом того, що в Україні зазвичай великі меморіальні проекти не залучають до роботи науковців", — розповіла Пастушенко.
За словами Тетяни Пастушенко, їхня робоча група пропонує комплексне вирішення проблеми.
"По-перше, спорудити ще одну сучасну споруду на тому місці яке представляє зараз Бабин Яр, це буде ще один пам'ятник на смітнику, адже Бабиного Яру, як такого урвища, яке було під час війни, не існує. На території місць розстрілів, де були поховання людей, споруджено вулицю Олени Теліги, житловий район, в самому епіцентрі розстрілів є вхід в станцію метро Дорогожичі. Навколо Бабиного Яру в 19 столітті сформувалася система цвинтарів різних конфесій", — говорила Пастушенко.
Кандидатка історичних наук зазначила, що їхній проект полягає в тому, щоб впорядкувати цю територію, на якій уже на сьогоднішній момент збудовано 31 пам'ятник, меморіальний знак і так далі.
"Все це наша історія і ми пропонуємо цю територію належно впорядкувати, щоб люди розуміли, що це місце пам'яті. Також пропонуємо спорудити два музеї: один, який присвячений історії Бабиного Яру, а інший — музей Голокосту, якого в Україні також немає. Цей комплекс музеїв має бути споруджений не на місці розстрілів і не на місці поховань", — розповіла Пастушенко.
Тетяна Пастушенко сказала, що історія Бабиного Яру — це історія боротьби за свободу та право національної ідентичності.
"Бабин Яр — це дуже складна багатошарова історія, яку звести просто до історії Голокосту не можна. Важливо розказати саме цю складну історію, не замовчуючи її. Ми не можемо говорити про Голокост, не сказавши про Голодомор та про сталінські репресії. Голокост — це не тілька єврейська історія, це й наша історія", — поділилася Пастушенко.
За словами Тетяни Пастушенко, важливо, щоб концепцію комплексної меморіалізації затвердило Міністерство культури і Кабінет Міністрів України, щоб візію меморіалізації Бабиного Яру взяли до уваги.
"До цього державного проекту можуть долучитися приватні ініціативи, громадські організації, індивідуальні меценати. Ми пропонуємо базу, на якій можна далі працювати", — зауважила Пастушенко.
Нагадаємо, що презентація концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру відбудеться сьогодні, 6 лютого о 15:00 в інформаційній агенції Укрінформ.
Прослухати детальніше можете за посиланням
Фото — ФБ Українського інституту національної пам'яті
