Політичний аналітик Світлана Кушнір та політичний аналітик фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" прокоментували, чи є закріплення в Конституції України курсу на Європейський союз та НАТО визначенням стратегічного шляху держави чи все ж передвиборчим агітаційним ходом.
Ведуча:
Галина Бабій
Є така думка, що ці зміни до Конституції — це не тільки визначення стратегічного шляху держави, а й передвиборчий хід. Яка Ваша думка з цього приводу?
Світлана Кушнір: початок прийняття цього остаточного рішення, яке сьогодні 334 народних обранці підтвердили, був не сьогодні. Треба було пройтипевний юридичний шлях для того, щоб це рішення було прийняте у першому читанні, потім Конституційний суд визначився, чи воно відповідає Основному закону України, потім було друге читання і власне сьогодні вже завершальний етап.
Можна розглядати це у ключі передвиборчої агітації одного з претендентів, оскільки законопроект по зміні до Конституції в частині закріплення нашого геополітичного курсу на Європейський Союз та на членство у Північноатлантичному альянсі — це була ініціатива президента України Петра Порошенка. Про це говорили представники різних партій та груп, що це буде використано для передвиборчої агітації.
Я б хотіла змінити акценти. Це зроблено не лише як передвиборча агітація, а це унеможливлює у довгостроковій перспективі реванш російських сил. Хто б не прийшов до влади, змінити курс неможливо. Тому що для цього потрібно буде пройти значний юридичний шлях. Має бути новий склад парламенту, мають бути домовленості між групами. А ми розуміємо, що новий склад парламенту буде однозначно теж проукраїнським, я сподіваюся на це. Тому я б облишила питання, коли говорять, що це перевиборча технологія.
До речі, на засідання прийшов не тільки президент України, а й діючий прем’єр-міністр Володимир Гройсман та екс-прем’єр Арсеній Яценюк. Зараз ми говоримо не лише в ключі долучення до Північноатлантичного альянс. Ми якось опускаємо момент, що ми обираємо курс на повноцінне приєднання до Європейського Союзу, а це концентрована економіка.
Читайте також — Магда: закріплення положень щодо інтеграції до ЄС та НАТО в Конституції ускладнює зміну зовнішньополітичного курсу
Як же тоді у цьому сенсі розглядати намагання Москви знову повернути у наш медійний простір, у наше політичне життя президента-втікача Януковича з його заявами? І як же тоді після цього закріпленого курсу виглядають ці декларативні програми "Опозиційного блоку" і пана Медведчука, які цілком насичені темою реваншу?
Андрій Сухарина: програми "Опозиційного блоку" чи "Опозиційної платформи — За життя" мають можливість існування, їх можна внести. Проте питання у тому, що вони дуже ускладнюють. Якщо зміниться серйозно конфігурація парламенту, то щоб змінити цей шлях на європейську та євроатлантичну інтеграцію, для цього недостатньо буде простої більшості, для цього буде потрібна конституційна більшість.
Але повертаючись до попередньо питання, незважаючи на те, як це було задумано, очевидно, що основна тема сьогодні — це вибори, і вона буде застосовуватись під час виборів. Я думаю, що було б навіть нерозумно цього не застосовувати. І політтехнологи штабу Порошенка це прекрасно розуміють, що це один з козирів, який вони можуть протиставити іншим кандидатам і показати його цінність. Поки що з таких досягнень запам’яталися безвіз та надання автокефалії Українській церкві.
Скажіть, у разі переобрання на другий термін, чи можна сподіватися, що Петро Порошенко таки за 5 років досягне повноправного членства в Європейському Союзі і в Північноатлантичному альянсі?
Світлана Кушнір: якщо ми згадуємо передвиборчий старт кандидата у президенти Петра Порошенка, то він зазначив чітко, що у 2024 році Україна вже має цей кордон переступити і зайти в Європейський Союз. Якщо ми згадаємо його обіцянки 2014-го року стосовно безвізу, то тоді здавалося, що ми нікого не досягнемо цієї мети. Тим паче, за 3-4 роки.
Інша річ, що нас не полишають міжнародні партнери, які, коли наші політики або можновладці якось намагаються зійти на манівці, тиснуть для того, щоб Україна не сходила з цього шляху. Власне, будемо дивитися, тому що передвиборча кампанія триває, активна агітаційна фаза і, можливо, дебати опонентів якраз і покажуть, хто готовий і яким чином готовий прямувати до Європейського Союзу і до НАТО.
Чому сьогоднішнє рішення важливе з точки зору національної безпеки? Тому що сьогодні була заява Йенса Столтенберга стосовно того, що Північноатлантичний альянс буде всіляко намагатися розмовляти з Російською Федерацією для того, щоб вона знову ввійшла в договір про знищення ракет середньої та меншої дальності, оскільки цього тижня фактично відбувся вихід і американців, і Російської Федерації. Тим паче, що це надважливо для Європи. Вчора до альянсу доєдналася і Республіка Македонія, тепер там 30 членів. Тому говорити, що про те, що це неможливо для України — ні.
Ми йдемо по цьому шляху з 1994 року, коли ми приєднались до договору "Партнерство заради миру". До речі, заявку як кандидати на вступ ми отримали 10 березня 2018 року. Як заявляє міністр оборони Степан Полторак, ми вже на 90% виконали той план завдань для того, щоб влитися в Північноатлантичний альянс, типа паче, що Україна є одна з країн, яка весь час бере участь у всіх навчаннях Північноатлантичного альянсу.
Деякі реформи у нас натикаються на спротив системи. Наприклад, ситуація, яка склалася з Уляною Супрун. Одні сприймають її як чудового реформатора, інші — постають стіною. Настільки такі речі, як, наприклад, відсторонення міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, будуть стояти на шляху нашої євроінтеграції і вступу до альянсу?
Андрій Сухарина: такі реваншистські дії дуже небезпечні. Я зараз висловлю свою, мабуть, дуже суб’єктивну позицію, але це величезна ганьба для всієї Радикальної партії і лідера, тому що вони займаються цієї протидієюСупрун. І тут мова, мабуть, не стільки про те, що це погано і віддаляє нас від Європи. Такі речі партії, які декларують свій про європейський вибір про те, що вони намагаються рухатися в сторону Європи, це дуже негативно і це говорить про те, що вони взагалі не намагаються "грати в довгу", а що вони намагаються це спекулятивно використати на своїй частину виборців. Я переживаю, що підтримка Уляни Супрун, яка зараз є, так і залишиться у комунікаційній "бульбашці". Медична реформа досі не зрозуміла. І всі ми, і МОЗ так і не спромоглися до кінця її пояснити, ці плюси, які вона може надалі надати.
Як повідомлялось, 7 лютого Верховна Рада Україна закріпила в Конституції України курс країни на Європейський союз та НАТО. За відповідне рішення проголосували 334 народних депутати.
Як заявив після голосування голова Верховної Ради Андрій Парубій, "це початок нашої справжньої євроатлантичної інтеграції. Це віховий день для історії України! Україна буде членом ЄС і НАТО".
У свою чергу президент Петро Порошенко, який перебував у Верховній Раді під час голосування, заявив, що завдання членства в ЄС та НАТО є абсолютно реальні для України.
Нагадаємо, 22 листопада 2018 року Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект №9037 про внесення змін до Конституції України про незворотність курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію. За прийняття цього документапроголосували311 парламентарів.
Конституційний суд України підтримав президентський законопроект про внесення змін до Основного закону в частині закріплення стратегічного курсу України на членство в ЄС і НАТО. КСУ вирішив, що документ відповідає чинній Конституції.
Прослухати повну версію розмови.
На фото — політичні аналітики Світлана Кушнір та Андрій Сухарина
