Заступниця міністра охорони здоров’я з питань євроінтеграції Ольга Стефанишина та начальниця Відділу безпеки крові та донорства Центру громадського здоров’я МОЗ України Ірина Славінська в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Ввечері" розповіли, у чому полягає реформа Національної системи крові та зазначили, на якому етапі зараз перебуває створення єдиного Національного реєстру донорів.
Ведуча:
Світлана Мялик
У чому полягає реформа Національної системи крові? Які зміни планується впровадити найближчим часом?
Ольга Стефанишина: система крові в Україні побудована ще за радянських часів, і ми зараз спостерігаємо ситуацію, коли ця система зношена і не працює заради пацієнта. Протягом чотирьох років (до 2022-го року — ред.) ми б хотіли змінити цю ситуацію.
По-перше, буде змінено організацію системи крові. Сьогодні в Україні існує майже півтисячі різних закладів, де кров збирають, тестують, перевіряють, зберігають і надають пацієнтам. Такої кількості закладів немає бути. Система буде побудована іншим чином. На національному рівні буде центр, який буде займатися координацією всіх центрів крові. На рівні областей буде низка центрів, менше 20, де будуть збирати кров, тестувати та зберігати. Для нас потрібні додаткові ресурси, що їх реанімувати. У цих центрах буде кілька бладомобілей, які зможуть виїжджати на підприємства та інші масові місця для того, щоб робити забір крові.
Кров, яка перевірена якісним обладнанням і яка точно не має ніяких інфекцій, буде надаватися вже лікарням, в яких буде відбуватися сама процедура. Лікарні будуть відповідати лише за зберігання цієї крові. Буде впроваджено електронний моніторинг та електронний реєстр донорів.
Ця реформа є дуже важливою для інтеграції України в Європейський Союз. Це є нашим зобов’язанням в Угоді про асоціацію з ЄС.
Наскільки складно створити єдиний Національний реєстр донорів крові?
Ольга Стефанишина: я не скажу, що це дуже складна система. Для цього потрібно розробити технічне завдання і створити цей електронний реєстр. Ми плануємо розпочати цим займатись вже з цього року і очікуємо, що у 2020 році ця система запрацює. В Україні є вже кілька центрів, де є електронна система, але у кожному центрі вона окрема.
Зараз у нас йде реформа охорони здоров’я, реформа фінансування, ми почали з первинної ланки, далі будемо реформувати вторинну та третинну ланки, і з 2022 року ми плануємо реформувати систему фінансування центрів крові. Нам потрібно переходити на оплату за послугу. Це ми плануємо робити з 2022 року. Коли Національна служба здоров’я буде оплачувати послугу конкретній лікарні конкретного донора.
Оновлена система крові матиме три рівні: національний, регіональний та госпітальний. У чому полягає це розмежування функцій?
Ірина Славінська: ми хочемо запровадити іншу парадигму. Національний рівень контролює, фінансує та видає ліцензії, управляє і моніторить цією системою, і за це відповідає Міністерство охорони здоров’я та Національна служба здоров’я України, Центр громадського здоров’я. На регіональному рівні — це ті дооснащені центри крові, які роблять заготівлю та тестування, відповідають за транспортування, реалізацію цих компонентів крові в лікарні, а госпітальний рівень — лікарня має тільки право забезпечити належний запас для своєї лікарні і використовувати цей запас у своїй лікарні, а не продавати її потім людям, фізичним особам.
Як буде долучатись місцева влада до цієї програми?
Ольга Стефанишина: ми плануємо провести роботу з місцевою владою для того, щоб запланувати співпрацю. На національному рівні можна забезпечити мінімальну оплату послуги, проте місцева влада може залучати якісь додаткові ресурси. Для реконструкції цих центрів можуть використані в місцеві бюджети, якщо у місцевої влади є бажання реформувати цю систему швидше. Це буде лише сприяти. Місцева влада має допомогти нам визначитися з центрами, які потрібно розвивати, але це не означає, що центри будуть закриватися. Ми просто оберемо ті, які будуть далі реформуватись.
Що зміниться безпосередньо для людини, які є донором?
Ірина Славінська: в Україні донором крові може бути людина віком від 18 років, вагою від 50 кілограмів та здоровою, тобто не мати певних протипоказів, абсолютних та тимчасових. Люди, які приймають ліки або стоять на обліку у лікаря, мають хронічні захворювання, онкологічні, венеричні, хвороби серця, псоріаз, не можуть допомогти комусь. Вони мають турбуватися про своє здоров’я. Тимчасові протипоказання — це татуювання протягом року, пірсинг протягом року, вагітність, менструація, распіраторні захворювання.
Якщо ви себе добре почуваєте, ви можете бути донором. Достатньо лише підготуватися. Не вживайте за два дні алкоголь і один день не навантажуйте печінку, тобто не їжте жирне, копчене, молочне, жарене.
Я вважаю, що наш підхід зробить величезний крок вперед до донора. Донору буде набагато зручніше долучитися до такого руху, тому що, як мінімум, запровадження донорського мобілю, який буде приїжджати чи до офісних центрів, чи до торгових центрів, чи до університетів, чи у віддалені куточки, то саме такий підхід каже про те, що система стане набагато зручнішою і кожен бажаючий може витратити 10-15 хвилин і долучитись до донорського руху. Коли люди здають кров, вони матимуть змогу отримати аналізи та оновити свій організм.
Прослухати повну версію.
На фото — Ірина Славінська та Ольга Стефанишина