У День космонавтики до студії "РанокПРО" завітав Дмитро Хмара, засновник аерокосмічного стартапу Space Cossacks, і розповів, скільки коштує запустити власний спутник на орбіту Землі, чи багато українців займаються космічними дослідженнями і які розробки продукує стартап Space Cossacks.
Ведучі:
Ярина Скуратівська, Євген Павлюковський
Ярина Скуратівська: – Яка ж мета у вашого стартапу, що ви з козаками плануєте зробити на Місяці?
– Дуже хочеться, щоб там була українська місячна база. І заради того, щоб там щось росло, можна і собою пожертвувати. Людство має рухатися вперед.
Гагарін зробив крок у космос. Він, звичайно, повернувся, але це був дуже важливий крок для людства.
Євген Павлюковський: – Тобто ви готові не повернутися?
– Маск робив дослідження, скільки має коштувати квиток на Марс. Це буде тисяч п’ятсот, тобто заради польоту на Марс можна продати будинок у Каліфорнії. І там черга величезна, люди готові летіти в одну сторону.
ЯС: – Але ж на Землі у нас і атмосфера, і сила тяжіння – все для нас. На Марсі такого не буде.
– Люди постійно кудись ідуть за горизонт. Ідуть, пливуть, тепер летять. Це, видно, у нас в крові, що ми маємо випробовувати себе, шукати якісь нові можливості. Частина людей потім повернеться з якимись новими відкриттями.
Головне тут в тому, що людство постійно в русі. Ми рухаємося, не можемо спинитися, нас стає все більше, а Земля залишається та сама. Космос – це не тільки можливість для авантюристів продати будинок і полетіти на Марс, це ще й можливість для розвитку людства.
Кожен хоче мати автівку, телефон, а це все ресурси, і на Землі їх стає все менше. А на Марсі є й такі ресурси, яких немає на Землі. Космос – це наступник крок розвитку людства, і усі це розуміють.
ЄП: – Є люди, які готові фінансувати космічні дослідження з своєї кишені, або готові на те, щоб гроші відраховувалися з їхніх податків. Але чи можливо таке, що усі ці люди зберуться і зможуть профінансувати космічну місію, відправивши людину на іншу планету?
– Насправді, космос – це не так дорого, як ви думаєте. Купити маленький наносупутник, який, наприклад, запускає КПІ, можна за 5 тисяч доларів. Запустити кілограм цього супутника в космос – на ракеті Маска, яка вже літала і повернулася, це можна зробити за 2 тисячі доларів. 7 тисяч доларів – і у вас на орбіті ваш власний супутник. Раніше це могли собі дозволити тільки величезні держави, а зараз 7 тисяч доларів – це може собі дозволити навіть школа.
У Сполучених Штатах, Європі, Азії багато шкіл та університетів запускають свої супутники. Раніше про це і мріяти не можна було.
КПІ будує вже третій супутник. І це все приватні кошти.
ЯС: – У Штатах – так, там дозволені приватні кошти та приватні космічні дослідження. Але ж в Україні досі існує державна монополія на космос.
– Але це не заважає тут працювати дуже багатьом приватним компаніям. Дуже багато людей-аматорів, які щось намагаються робити, і держава поки що не заважає. Поки ще ні до кого не прийшли і не сказали, що у вас тут щось не так.
ЯС: – А ваш аерокосмічний стартап існує в законному полі?
– Тут важко відповісти. З одного боку, на подібну діяльність потрібна ліцензія, але з другого боку, це детально не прописано. Навіть для ФОПів є окремий КВЕД, який дозволяє цим займатися. Незрозуміло, на якому етапі тобі потрібна ліцензія.
ЯС: – Мабуть, багатьох зупиняє ця незрозумілість меж дозволеного.
– Не зупиняє. В Україні дуже багато людей займаються ракетами, і роблять вони неймовірну справу. Постійно проводяться конкурси для фанатів космосу. Жодного разу не було якихось перешкод з боку держави, була навіть підтримка. На конкурси вони відправляють своїх фахівців, за кошти київського міського бюджету фінансується конкурс експериментального ракетобудування. В травні мають запустити до 30 ракет.
Тому можна сказати, що держава допомагає, хоча в принципі, все тримається на ентузіазмі.
ЯС: – Це прибуткове заняття?
– Це не бізнес і навіть не стартап, це хобі, можна сказати. Доводиться вкладати гроші.
ЯС: – Ми чули, що навіть у Ілона Маска працюють українці.
– Є там українці, і програмісти, і ті, хто роблять двигуни і механічні частини. Українці є всюди.
ЄП: – І на Марсі будуть?
– Куди ж вони дінуться?
Дуже часто, коли приїжджаєш на наукові конференції, там українських компаній нема, але українці є – працюють інженерами, навіть директорами.
Є український FireFly – американське підприємство, але там дуже багато українців задіяно. Є інший проект, Skyrora, який числиться у Великобританії, але робиться на базі Дніпра, Києва, де розташовані центри розробок цих ракет. До речі, у FireFly є ракета Бета, так само, як і Фалькон Хеві, зроблена у вигляді тризуба, з трьох частин. І ця українсько-американська компанія FireFly – одна з 9 компаній, які, за рішенням NASA, будуть розвивати місячну програму.
ЯС: – А у чому полягає ваша місія Space Cossacks?
– Ми починали цей проект тому, що в 1990-2000-х усюди на телебаченні наші кумири й герої були бандити, депутати й менти. Хотілося альтернативи. Хотілося чогось такого високого, героїчного… Того й були козаки і космос.
А потім ми подумали, що деякі речі можна справді спробувати зробити. Спочатку ми зробили дрон, з якого ракета літає. Потім нам сказали, що високо в стратосфері через розрідженість повітря не працюватимуть гвинти. Тоді ми додали кулю.
Зараз ми доробляємо кулю. Вона вже літає, ми намагаємося знайти інвестиції для неї.
Але в нас є й інший проект. Найбільша проблема у людей, які літають в космос, – те, що без гравітації атрофуються м’язи, до 20% м’язів втрачається у перший тиждень. Кістки так само стають тоншими. Ми розробляємо екзоскелет, щоб люди могли відчувати штучну гравітацію у космосі. За кілька днів ми будемо його презентувати на Space Summit, який відбудеться у Києві в університеті Шевченка 17-18 квітня.
Ми бачимо, що групки, зацікавлені у аерокосмічних дослідженнях формуються по всій Україні. У минулому році проходив конкурс NASA Space Up Challenge, у якому беруть участь команди з усього світу, які виконують якісь завдання NASA. В Україні зібралися сотні команд.
А до цього був конкурс Європейського космічного агентства Act In Space. Організатори заявили всього 50 учасників, а бажаючих було набагато більше. Ми бачимо, що це дуже активна тема в Україні.
Слухай більше в ефірі Радіо Промінь!
