Чого очікує Європейський Союз від новообраного Президента України Володимира Зеленського, чи є ймовірним скасування безвізу для українців, що планують обговорити на саміті Східного партнерства та чи будуть посилювати санкції проти Російської Федерації — про це в ефірі Українського радіо в програмі "Персона ґрата" розповів прес-аташе Представництва ЄС в Україні Давід Стулік.
Ведуча:
Світлана Мялик
Чого очікує від новообраного Президента України Володимира Зеленського Європа, зокрема, щодо зовнішнього і внутрішнього курсу?
— Ми не маємо сумнівів, що новий Президент України буде продовжувати європейський курс. Ми почули багато запевнень, що новий Президент буде далі робити все для того, щоб Україна рухалась у європейському напрямі і почули певні зобов’язання чи обіцянки, що цей курс буде навіть пришвидшений. І це можна тільки вітати. Очікуємо певну динаміку після жовтневих виборів до Верховної Ради.
Чи існують ризики для скасування безвізу і якщо так, то які саме?
— Ризиків таких нема. Ніхто не буде і не збирається скасовувати безвізовий режим, бо немає для цього підстав на даний момент... До України є кілька зауважень, які стосуються боротьби з корупцією. Це було однією з умов для надання безвізового режиму, але навіть ці критичні зауваження не є поки що підставою для скасування безвізового режиму.
За останні 2 роки кількість виданих українцям біометричних паспортів перевищила 12 мільйонів. Від червня 2017 року, коли запрацював безвіз, українці майже 40 мільйонів разів подорожували до держав Євросоюзу. Але останнім часом почастішали випадки з відмовами українцям у перетині кордону. Європейська прикордонна агенція "FRONTEX" наводить дані, що 3 з 10 відмов у в’їзді на кордон Євросоюзу є українськими. Що це означає?
— Це означає, що українці почали більше їздити. Як більше їздять, то і зростає кількість відмов. Ця кількість відмов є нижчою за 1%. Певно, що у них не було достатньо документів, підтверджень або готівки, щоб довести прикордонникам, що вони їдуть не задля роботи, а не для туризму. Потрібно чесно пояснити мету поїздки.
У Європейському Союзі відреагували на рішення Конституційного Суду України про декриміналізацію статті щодо незаконного збагачення і запропонували профільному парламентському комітету експертну допомогу для підготовки законопроектів про незаконне збагачення. Як відбувається зараз ця співпраця і чи може це позначитись на наданні макрофінансової допомоги?
— Разом з нашими західними партнерами ми запропонували можливість відрядити декілька експертів, які б допомогли Верховній Раді прийняти закон, який би повністю відповідав на зауваження, які мав Конституційний Суд. У Верховній Раді створена робоча група, яка має підготувати цей закон.
Щодо макрофінансової допомоги, то ми маємо діючий меморандум, який чітко окреслює умови для надання другого траншу. Наша макрофінансова допомога є доповнюючою до фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду. Як є програма з МФВ, то ми також можемо надавати макрофінансову допомогу. Який вплив матиме питання нелегального збагачення на МВФ — це не до нас.
13 травня у Брюсселі відбудеться саміт з нагоди 10-річчя Східного партнерства. Як цей день будуть відзначати в Європі? Хто візьме участь у цьому саміті?
— 13 травня відбудеться міністеріальна зустріч міністрів країн Європейського Союзу, а також міністрів закордонних справ з 6 країн Східного партнерства. Вони обговорять те, що було досягнуто за ці 10 років, а також поговорять про майбутнє самого Східного партнерства. Ввечері на запрошення пана Туска відбудеться спільна вечеря голів урядів та голів держав з країн ЄС та Східного партнерства. Після цього буде концерт у Брюсселі, де з Бельгійською філармонією виступить 6 молодих музикантів з 6 країн Східного партнерства.
Що стосується санкційної політики Євросоюзу, зокрема щодо країни-агресора Росії, чи буде вона переглядатись? Чи буде вона посилюватись?
— Тут все залежить не від нас, не від вас, а від самої Росії, наскільки вона буде виконувати ці умови, які прив’язані до цих санкцій. У нас є різні типи санкцій, прив’язані до різних моментів, наприклад, санкції, які стосуються нелегальної російської агресії в Криму, є санкційне питання, пов’язане з ситуацією на Донбасі, нещодавно були запроваджені нові санкції, пов’язані з агресією Росії в Азовському морі.
Якщо ці умови будуть виконуватись, то санкційна політика буде переглядатись. Якщо будуть створюватись нові причини для запровадження нових санкцій, то в ЄС будуть відбуватися дебати над тим, щоб прийняти новий санкційний пакет.
Що може зупинити цю агресію?
— Я думаю, що одностайна реакція демократичного західного світу вже певною мірою зупинила цю агресія. Якби не було санаційної політики, то Росія, звичайно, поводила б себе по-іншому. З боку ЄС ці санкції дають результати. Вони є запобіжником того, що немає ще більшого порушення міжнародного права з боку Росії. Військове питання пов’язане з тим, як Україна буде співпрацювати з НАТО та з деякими країнами в регіоні Чорного моря або країнами Східного партнерства.
За Європейський Союз я можу впевнено сказати, що ніхто не втомлений від України. Ці санкції будуть так довго, поки не зникнуть причини для їх впровадження.
Нещодавно в Україні було ухвалено закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Як оцінюють цей закон у Євросоюзі?
— Всі закони, які стосуються Конституції, конституційних прав громадян у Європі оцінюється Венеціанською комісією. Ми чекаємо на оцінку від комісії. У нас немає такого рівня компетенції оцінювати такі речі. Як тільки Венеціанська комісія отримає переклад закону, тоді вони можуть зробити висновки.
Те, що євроінтеграційні прагнення України закріплені в основному законі України (Конституції), якось впливає на процес євроінтеграції?
— Так, звичайно. Ми знаємо, що була змінена Конституція. Ми вітаємо такий крок, таке рішення, яке підкреслює цей напрямок, але для практичного зближення з ЄС дуже важливим є виконання Угоди про асоціацію. Ми не сприймаємо це як тиск на Євросоюз.
Прослухати повну версію.
На фото — Давід Стулік та Світлана Мялик
