Діти технологій VS кар'єрні пристосуванці: як побудувати взаємодію між поколіннями в команді

Діти технологій VS кар'єрні пристосуванці: як побудувати взаємодію між поколіннями в команді

Про те, чи працює теорія поколінь, чи легко побудувати взаємодію в організації між поколіннями та які книжки читати, говорили в ефірі Радіо Культура в програмі "ОргКультура" з консультанткою з організаційного розвитку та управління командами Оленою Жильцовою.

Ведучі:

Трощинська Тетяна

"Теорію поколінь, звичайно, її варто знати і вона має місце. Я не можу сказати, що це якийсь такий спосіб, якщо ти вивчиш теорію поколінь, то вирішиш усі свої питання з організаційної культури чи взагалі з ефективністю управління бізнесом. Звичайно, що ні. Тому що будь-які теорії, будь-які моделі — це спрощення", — наголосила Олена Жильцова.

Ця теорія говорить про те, що людей можна розділити приблизно на такі групи, вони народжені в інтервалі плюс-мінус 20 років: є бебі-бумери — вони народжені 1945-65-й роки, є так зване покоління Х — 1965-85, є покоління Y — 1985-2005-й роки народження і покоління Z — 2005+.

"Умовно, якщо ти народився в проміжку цих 20 років і умовно у тебе є спільні з ним якісь риси… Але це дуже умовний поділ. І ми з вами розуміємо, що це спрощення", — зауважила Жильцова.

Консультантка з організаційного розвитку та управління командами вирішила порадити три книги, які допоможуть краще взаємодіяти між поколіннями.

1. "Команда команд", Стенлі Маккрістал

Автор цієї книжки — генерал армії США. Він насправді керував операцією в Іраку і перед ним був дуже великий виклик. Тому що потужна, структурована, дуже велика, дуже добре профінансована організація, така як армія США, зіткнулася з тим, що маневрені, адаптивні, маленькі терористичні команди, які далеко не мали того всього забезпечення, виявлялися сильнішими. І от Стенлі вирішував для себе це завдання — як інтегрувати маневреність, адаптивність в от цю важку, але з іншого боку фундаментальну і правильну структуру. Коли ми говоримо про адаптованість, маневреність, гнучкість, то я дуже рекомендую цю книжку.

2. "Мистецтво навчати", Тоні Вагнер

Це про те, що на сьогоднішній день все має бути по-іншому. І вчити, зокрема, ми маємо по-іншому задля того, щоб розвивати інноваційність, креативність і готувати дітей, дорослих, молодих дорослих до викликів сучасної економіки.

3. "Лідери і плем’я", Дейв Логан

Класна книга про те, що команди розвиваються за такими п’ятьма сходинками і лідери розвиваються за цими п’ятьма сходинками. І які є прояви на кожному етапі, як там воно вистрілює і як з етапу перебиратися на етап, ставити драбинку.

Чотири рекомендації від Олени Жильцової:

— Команди мають бути компліментарні.

Успішні команди ті, де є хлопці й дівчата. Там, де хороша вікова амплітуда. Там, де люди з різним підходом, дуже аналітичні, прискіпливі до ризиків.

— Всесвіт грає на стороні ігреків.

Будуть альтернативні форми найму. В роботі важлива прозорість і відкритість. Працівник має право знати, куди прямує бізнес, яка його стратегічна мета, як організовані процеси, як організовані проекти, яка система винагород.

— Іксам треба допомогти.

Тому що, коли настають зміни, в будь-якої людини автоматично включаються: тривога виживання, відчуття провини, тривога навчання. Допоможіть їм. Зменшіть тривогу навчання, тривогу виживання.

— Ми завжди маємо ті команди, на які заслуговуємо.

Наші команди — дзеркало нашої управлінської майстерності. Вишикували, подивилися. Те, що ви можете сказати на їхню адресу — це ви сказали на свою власну адресу. Думайте, що робити з собою як керівник.

Весь ефір слухати тут

Олена Жильцова. Фото Facebook