Де в Україні збереглися рештки найдавнішої фауни, чому у нас немає решток динозаврів та чи справді княгиня Ольга підпалила місто древлян за допомогою голубів, в ефірі програми "Студії у студії" на Радіо Промінь розповів зоолог, доктор наук Леонід Горобець.
Ведуча:
Ольга Бабчук
— Для більшості людей історія тварин розпочинається від динозаврів, хоча відомо, що були живі істоти, які жили й раніше. А з чого розпочинається історія живих істот на території України? Чи відрізнялися ми чимось від інших, ближчих до екватора, територій?
— Ми й самі були на екваторі, і навіть трохи у Південну півкулю залазили. Континентальні плити рухалися. Була така континентальна плита Сарматія, іноді навіть пишуть "Україна", яка рухалася і зрештою перемістилася у наші широти.
Важко сказати, чи сильно ми відрізнялися, тому що від тих часів мало що збереглося. У ті часи у древньому океані воно явно десь собі мешкало. Але місць, де воно зберігалося, досить мало. Україна є одним з небагатьох місць на планеті, де збереглися рештки едіакарської фауни, яка існувала більше ніж 550 млн років тому. Це часи, про які донедавна взагалі не було відомо, чи існували тоді тварини.
Приблизно 542-545 млн років тому почався кембрійський період, і здавалося, що в цей кембрійський період з’явилося усе, що тільки могло бути: членистоногі, молюски, гладкошкірі, хордові у тому числі. А до цього чомусь нічого не було, складалося таке враження. Навіть Дарвін, який з усією науковою чесністю усі проблемні місця своєї теорії, назвав це однією з так званих "огидних таємниць". А потім виявилося, що ні, у ті часи теж мешкали живі істоти, тільки вони були без скелета і збереглися набагато гірше, аніж ті, які мали якісь тверді покриви. На всій планеті небагато місць, де вони збереглися, і одне з таких місць є в Україні. Зокрема на Подністров’ї можна знайти рештки едіакарської фауни.
— Який вони мали вигляд? Чи можна їх десь побачити?
— Вони були м’якотілі, і при цьому деякі були досить крупні, до 1,5 м завдовжки. Щоправда, в Україні таких крупних не знайдено. Вони відрізнялися більшими розмірами від тих істот, які існували після них. У кембрії мало хто досягав навіть розміру в пів метра, таких істот було мало.
Який вони мали вигляд, можна побачити, гуляючи вулицею Богдана Хмельницького. Там перед природничим музеєм лежить брила, і у ній — рештки медузоїдів, такі круглячки. На них чомусь часто люблять сидіти люди, там вигулюють собак… Але ті, хто хоче побачити, може це побачити. Якщо хочете ознайомитися більш детально, можна зайти у музей, і там теж побачити.
Представник едіакарської фауни Dickinsonia costata. Джерело – Вікіпедія
— А коли з’явилося те буйство тварин і птахів, яке ми можемо спостерігати до сьогоднішнього дня?
— Буйство існувало фактично завжди.
У часи мезозою на нашій території переважно був океан Тетис, були острови, залишилися непогані залишки флори. Але у часи, коли на Землі мешкали динозаври, у нас плавали акули, амоніти, різні черепашки і так далі.
— Тобто динозаврів у нас не було?
— Було кілька знахідок з Криму. Одна з них була знайдена ще в радянські часи і зберігається, за легендою, у Санкт-Петербурзі. І то, що то за рештки — це треба їхати, дивитися, аналізувати. Можливо, то й не динозаври зовсім.
Є певні повідомлення, є факти знахідок динозаврів у Словаччині, де, як раніше вважалося, теж не було динозаврів. Тому, можливо, колись в Україні знайдуть якогось динозавра. Але загалом ми не динозавровий край.
— У часи Київської Русі тваринний світ уже був схожий на наш сучасний, чи все-таки були якісь відмінності? Чи бачили вони те ж, що бачимо ми зараз?
— Так, з певними поправками.
Перша поправка — це вимирання та знищення видів. Таких прикладів, на щастя, є відносно небагато, але зазвичай це саме крупна мисливська тварина: тур, тарпан тощо. Сайгак той же, який у добу Київської Русі, і навіть у козацьку добу бігав на теренах України.
На фото Леонід Горобець. Фото з Фейсбуку
Але є й поява нових видів, яких у часи Київської Русі не було. Одразу зазначу, що часи Київської Русі схожі на ХХІ сторіччя ще й тим, що це були часи кліматичного оптимуму Середньовіччя, це був досить теплий період, як і наші дні. Тому що, наприклад, козацька доба — це був Малий льодовиковий період, тоді було значно холодніше.
— Наскільки холодніше?
— Настільки, що у 1695 році війська Петра Першого, коли тікали з невдалої Азовської експедиції, у жовтні замерзали до смерті на теренах сучасної Запорізької області. Настільки, що сніг міг лежати у ярах від зими до зими.
Малий Льодовиковий період характеризувався не стільки похолоданням, скільки різкими змінами клімату, міг бути стрімкий початок весни, а потім могло бути дуже холодно. Клімат був менш передбачуваний.
— То які тварини з’явилися у нас з часів княжої доби?
— Зокрема є загадка з голубами. Боплан писав, що українці мало їдять голубів, тому що їх тут фактично немає.
— А як же історія з княгинею Ольгою, яка помстилася древлянам, підпаливши їхні будинки за допомогою голубів?
— То міф. Це популярний сюжет скандинавської міфології, де хтось таким чином підпалює щось. Звичайно, що таким способом спалити місто неможливо.
Якщо брати голуба сизого, то взагалі його природний ареал — це гірська частина Криму, усе інше — то штучно привезене. Їх привезли, вони втекли… Коли втекли — теж окрема загадка.
Слухай розмову повністю в ефірі Радіо Промінь!
На фото Леонід Горобець. Фото з Фейсбуку
