Іловайськ 5 років по тому: як митці переосмилюють ці події війни на Донбасі

Іловайськ 5 років по тому: як митці переосмилюють ці події війни на Донбасі

Донбас. Наприкінці серпня 2014 року українські військові потрапили в оточення під Іловайськом. Непевність ситуації, домовленість про коридор, який зрештою обстріляли, як наслідок — лише за офіційними даними 366 загиблих. Чому так сталося, які висновки українцям варто зробити після іловайської трагедії? Це запитання, на які вже 5 років по тому в Україні продовжують шукати відповіді. Про це в ефірі Радіо Культура говорили з актрисою, виконавицею головної жіночої ролі у фільмі "Іловайск 2014" Анастасією Ренард та режисером-постановником Євгеном Степаненком, який у 2015 році поставив виставу "Котел".

За словами Анастасії Ренард, стрічка "Іловайськ" — це, в першу чергу, фільм про людей, про людей, які воювали, людей, які опинилися в ситуації війни, залежної ситуації, це фільм-присвята воїнам, які загинули під час цих подій.

 

Актриса зіграла роль місцевої жительки Іловайська, прототипом є реальна людина.

"Це дівчина, яка опинилася у залежній ситуації, опинилася в стані війни і перед нею постає моральний вибір, який в принципі постає перед кожним із нас. Людина, яка не була не війні, не може зіграти. Вона може тільки пройти через це все. Завдяки прекрасним акторам, партнерам по майданчику я прожила це, просто пройшла це і відчула безсилля жінки на війні, коли ти не можеш взагалі нічого вдіяти, просто наче спостерігаєш за цим", — розповідає Анастасія Ренард.

 

За її словами, сценарій написаний на базі свідчень, щоб зробити це правдиво, бійці — учасники іловайських подій — брали участь у зйомках, були на знімальному майданчику консультантами.

Вперше "Котел" поставили у 2015 році, у перші роковини іловайської трагедії, восени режисер анонсує повтор вистави.

"Тоді я ще був військовослужбовцем. Це було під час дуже короткої відпустки, коли ми дуже швидко все зібрали і вивели на сцену. Зараз восени буде повторно у моєму суспільному театрі в Києві в трошки в іншому акторському складі. Це вистава про людей, які потрапили в обставини війни, про людей, які потрапили в ситуацію, в якій її треба приймати рішення і ціна цього рішення — це життя", — розповідає Євген Степаненко.

фото - facebook.com/eugene.stepanenko

І режисер Євген Степаненко, і актриса Анастасія Ренард переконані, що такі складні і трагічні історії потрібно подавати максимально реалістично і чесно.

"У сучасному світі, як і в будь-які часи, завжди працює історія особистості людини, тобто людина завжди порівнює себе з кимось, ти завжди порівнюєш себе з тими обставинами і думаєш: "А якби я себе повів, щоб робив?" Тільки через історії, треба шукати особисті історії людей, історії, в яких люди були змушені існувати, жити і виживати", — вважає режисер.

Зараз у Києві відбувається кілька виставок, які розповідають про події під Іловайськом у 2014 році. Виставка "Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір" присвячена добровольцю батальйону "Донбас" Маркіяну Паславському, який загинув під Іловайськом у 2014 році. Директор музею Революції Гідності Ігор Пошивайло розповів в ефірі Радіо Культура, що ідея цього проекту — розповісти українцям дивовижну історію про дивовижного українця. 

Про виставку "Блокпост пам’яті. Іловайськ. Мужні серцем" розповіла Радіо Культура її кураторка Аліна Понипаляк. За її словами, автори проекту не хотіли робити акценти на трагедії, а прагнули показати хотіли показати мужність української армії. Виставку можна подивитися у Національному музеї історії України до 31 жовтня.

Українські військові наприкінці серпня 2014 року потрапили в оточення під Іловайськом. Українська сторона домовилася про коридор, яким мали виходити бійці, була оприлюднена заява президента Росії Володимира Путіна з закликом "відкрити гуманітарний коридор", але під час виходу з оточення російські військові обстріляли українських бійців. 

У результаті, за офіційними даними, тоді загинули 366 українських військових і правоохоронців, 429 були поранені, 128 потрапили в полон, 158 вважають зниклими безвісти.

Фото - facebook.com/pressjfo.news