У сучасному світі відбувається спотворення фактів, і це злочин проти об’єктивності й точності. Особливо, якщо спотворення відбувається усвідомлено. Щоб захистися від обману та маніпуляцій, факти потрібно перевіряти. Цей процес у світі називають фактчекінгом. Фактчекінг – єдина зброя проти фейкових новин, неперевірених даних, пересмикувань. Більше про це дізнавайтеся у програмі "Еволюція виборця".
Щоб знайти ту чи іншу інформацію, перевірити факти на достовірність — потрібно докласти трохи більше зусиль, ніж просто відкрити статтю, яку завбачливо пропонує інтернет. Адже стаття – це чийсь продукт, який містить чиїсь думки і висновки. Цілком можливо, що це фейк, який загорнули у зручну упаковку.
Які можуть бути наслідки
Неправдиві факти формують у людини хибне уявлення про події, а відсутність фактчекінгу може призвести до серйозних наслідків. Наприклад, у 2016 році Пакистан почав погрожувати Ізраїлю ядерною зброєю у відповідь на фейкову новину. Міністр оборони Пакистану Хаваджа Асіф написав у Твітері, що Ізраїль, погрожуючи Ісламабаду ядерною зброєю, забуває, що Пакистан – теж ядерна держава. При цьому Асіф послався на твіттер, де було написано: «Міністр оборони Ізраїлю заявив: "Якщо Пакистан під будь-яким приводом відправить війська до Сирії, ми знищимо його ядерним ударом"». Ця інформація була відвертим фейком, який, перед тим, як зробити публічну заяву, "забули" перевірити. Дуже швидко з’ясувалося, що представники міністерства оборони Ізраїлю та інших відомств нічого подібного не говорили. Більше того, в повідомленні були переплутані кілька посад, а Моша Яалон, який подавався як міністр оборони, на той час був уже колишнім. Непорозуміння залагодили.
Ще один приклад того, до чого може призвести неперевірена інформація. До 1999 року у Великій Британії від кору було вакциновано 95% населення. Але потім, такий собі, Ендрю Вейкфілд оголосив, що вакцина від кору, краснухи і паротиту може спричиняти аутизм. Статтю противника щеплення опублікував авторитетний медичний журнал Lancet. Пізніше журналісти провели розслідування і з’ясували, що медик помилився не випадково – він свідомо сфабрикував результати дослідження, щоб наживитися. Річ у тім, що раніше він запатентував експрес-тест на виявлення в організмі слідів вірусу кору, який мав би стати джерелом його прибутку в 28 млн євро. Стаття британського медика призвела до спалаху кору у Великій Британії, коли в листопаді 2008 року на кір захворіло стільки ж людей, що й протягом усього 1996 року.
Головна зброя фактчекінгу – сумнів
Більшість споживачів інформації, особливо молоді люди, як показало дослідження Stanford History Education Group у 2016 році, не відрізняють правду від вимислу, не сумніваються, погоджуються з інформацією, що апелює до більшості, не переходять за посиланнями, щоб ознайомитися з першоджерелом. Молоді люди визначають достовірність джерела за кількістю підписників, дизайном і розміром зображень.
Натомість, головна зброя фактчекінгу – сумнів. Не можна довіряти формі і йти за стереотипами. Важливо розвивати критичне мислення. Цим фактчекінг нагадує наукову діяльність. Але це того варте.
Якщо немає бажання почуватися ошуканими і тими, кого ведуть куди хочуть, слід перевіряти факти: шукати першоджерело, дізнаватися думки протилежної сторони, знаходити максимум додаткових даних. В Україні, де багато політиків і чиновників видають бажане за дійсне, і де відбувається постійне проникнення російських пропагандистських меседжів, слід вчитися розрізняти факти і фейки.
Спецпроект Українського радіо "Еволюція виборця" — це 20 аналітичних ефірів та 3 публічні заходи. Його основні завдання: аналізувати сучасні політтехнології та методи впливу, робити факт-чекінг заяв представників різних політичних сил, розвінчувати маніпуляції, міфи та фейки. Його мета: сприяти розвитку критичного мислення громадян, аби вони об'єктивно оцінювали те, що відбувається, та могли робити вільний, усвідомлений вибір.
Слухайте спецпроєкт у вівторок та четвер, початок о 18:10.
Проєкт реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
