Почнемо розмову з трагічної новини. У ніч проти 28 серпня у Дрогобичі, на Львівщині, у чотириповерховому житловому будинку обвалився цілий під’їзд. Є загиблі. Уже є заява президента Володимира Зеленського, що він доручить новому уряду провести аудит житлових будинків по всій країні. Чи були доручення президента вам? Адже ваш уряд ще працює.
– Країна зараз активно обговорює 100 днів (президентства – ред.) Володимира Зеленського, і у соцмережах часто чуєш тезу про те, що президент за 100 днів нічого не міг зробити, тому що у президента не було своєї Верховної Ради, свого уряду, був саботаж і ніхто нічого не робив і не допомагав нашому президенту. Жодного саботажу не було. Працювали і Верховна Рада України, і уряд. І ніхто з експертів не назве тих ініціатив Президента України, які він проголошував, а уряд не виконав або саботував. Інша справа, що цих ініціатив так багато ми не бачили.
А взагалі були звернення президента до уряду?
– Очевидно, що ми працювали в нормальному спокійному режимі, були готові спільно виконувати усі рішення, які покращили б життя українців. Ні за Конституцією, ні за логікою не повинно бути розділення політичного процесу, щоб президент робив одне, а уряд інше, а Верховна Рада – третє. Усе це – три гілки влади, які мають спільно працювати на благо наших співгромадян.
Можна або працювати, або шукати причини, чому цього не можна робити, і потім виправдовуватися, чого так не було зроблено.
Чи правильно я розумію, що уряд поки не ухвалював рішення щодо надання соціальної допомоги родинам постраждалих у Дрогобичі?
– Я думаю, що Кабінет Міністрів України, безумовно, зобов’язаний виділити необхідну матеріальну допомогу для сімей загиблих. Більше того, виплатити необхідну матеріальну допомогу сім’ям поранених і самим пораненим і забезпечити кваліфіковане їх лікування. І безумовно, треба ретельно вивчити причини того, що сталося в Дрогобичі. В першу чергу, це стосується місцевих органів влади – потрібно провести відповідну "роботу над помилками", якщо були якісь недопрацювання органів влади.
Але все-таки ми повинні дочекатися висновків Державної служби надзвичайних ситуацій і остаточно дізнатися причини того, що сталося в Дрогобичі.
29 серпня відбудеться перше засідання Верховної Ради. З яким настроєм ви завершуєте свою каденцію? Що зараз відбувається в уряді?
– Ми збиралися у вівторок, провели технічне засідання уряду, де, як це традиційно відбувається, ми скасували ті постанови уряду, які не були опубліковані і реалізовані. Якихось принципових рішень ми там не приймали. Я думаю, це було б некоректно – за декілька днів до формування нового уряду поспіхом приймати будь-які рішення, щоб потім не було спокуси говорити про те, що нинішній уряд в пику наступному в останні дні своєї каденції прийняв якісь рішення, з яким наступний уряд може не погоджуватися.
Я думаю, що ми пішли правильним цивілізованим шляхом спокійної передачі влади так само, як це зробив Президент України Петро Порошенко, передавши повноваження Володимиру Зеленському. Ми підготували відповідні аналітичні матеріали про те, що було зроблено...
Наскільки це потрібна річ узагалі?
– Потрібна чи не потрібна – це хай вирішують нові урядовці, наскільки вона їм потрібна. Але безумовно, для розуміння ситуації в міністерствах… Якби мені хтось таку книгу передав у 2014 році, мені, можливо, було легше приходити у курс справ. Хоча я й тоді приходив не з вулиці, а як людина з експертного середовища, яка чудово розуміла, які виклики тоді стояли перед країною.
Я думаю, що це буде в допомогу новим міністрам. А вже чи використовувати цей transition book, чи дослуховуватися до тих рекомендацій, які залишив попередній міністр – це вже політична відповідальність наступних урядовців.
Країна має розвиватися незалежно від того, хто обіймає ті чи інші посади.
– Складність нинішнього процесу полягає в тому, що до цього часу ми не знаємо склад наступного уряду, він не обговорюється суспільством. Я думаю, що навіть з депутатами зі "Слуги народу" ніхто не проводить відповідних консультацій. Їх просто поставлять перед фактом, і все.
Мене як фахівця турбує те, що на сьогодні ми навіть не знаємо політику майбутнього уряду, політику вже нинішньої влади, політику Володимира Зеленського: ні в соціальній сфері, ні у сфері системи охорони здоров’я, ні в культурі, ні в екології, ні у транспортній сфері, ні в енергозбереженні, ні в питанні нового опалювального сезону. Тобто ми всі обговорюємо персоналії, кого призначать. А політики, яку провадитиме влада, ми не знаємо.
Тому стоїть питання, чи буде використовувати transition book новий склад уряду. Та я не знаю, з чим вони приходять, з якою ідеологією, і що вони будуть робити. Я не знаю, який у майбутньому буде розмір пенсії, заробітної плати, соціальних допомог тощо, тому що влада про це не говорить.
Але ж це прописано у бюджеті.
– Це так. Але суспільство не хоче жити категоріями, що ось, бюджет прийнятий, і давайте рухатися по прийнятому бюджету. Влада роздала багато передвиборчих обіцянок, і люди справедливо хочуть і будуть вимагати від влади, щоб покращувалося життя вже сьогодні.
Зокрема питання тарифів: вже за два місяці починається новий опалювальний сезон. Не у 2020 році з прийняттям нового бюджету, а через два місяці. А ми досі не знаємо, з якою тарифною політикою ми входимо у новий сезон.
Щодо технічних питань. Наскільки посада віце-прем’єра дає можливість впливати на ухвалення тих чи інших рішень? Тому що зараз у команді президента триває дискусія стосовно того, чи потрібен взагалі інститут віце-прем’єрів. В уряді Гройсмана їх було шість.
– Я думаю, що якщо в Конституції цього інституційного органу не було, то партії влади, в принципі, і Кабінет Міністрів новий не був би потрібен. У мене складається враження, що Кабінет Міністрів тому так і підбирається на коліні і без обговорень, що уся повнота відповідальності безумовно лягає персонально на Президента України Володимира Зеленського.
Прем’єр-міністром буде Володимир Зеленський, міністром соціальної політики буде Володимир Зеленський, і міністром охорони здоров’я також буде Володимир Зеленський.
Ви маєте на увазі, що це буде технічний уряд?
– Це буде технічний уряд. І у мене складається таке враження, що він буде повністю керований Офісом Президента і не матиме ні повної самостійності, ні вибору політики у тій чи іншій галузі.
Тому я переконаний, що не матиме жодного значення, чи будуть там віце-прем’єри, чи не буде їх там, хто буде на посадах міністрів… Я думаю, що вони обирають на посади міністрів саме тих людей, які просто будуть технічними виконавцями і виконуватимуть волю Офісу Президента; таким чином підбирають і кандидатуру прем’єр-міністра, і кандидатури міністрів.
У якому стані ви залишаєте країну своїм наступникам? Я маю на увазі і економіку, і соціальну сферу.
– Напевно, треба було б розпочати з того, в якому стані ми отримали країну і зробити невеличке порівняння. Я просто назву декілька цифр. Якщо у 2014 році інфляція становила 22–25%, у 2015 – 43%. Сьогодні рівень інфляції до кінця року, я думаю, буде не вищим за 9%. Протягом останніх двох років ми фактично подолали інфляційні процеси, і інфляція збільшувалася лише через умови Міжнародного валютного фонду щодо підвищення тарифів в Україні.
Друге не менш важливе питання – стабільність гривні. Ми пам’ятаємо, як раптово з середини 2014 до середини 2015 року у нас тривала шалена девальвація гривні, коли з 8 гривень за долар гривня обрушилась фактично до 45–50 гривень за долар. Потім вона відкотилася на рівень 24–25 гривень за долар, і сьогодні ми упродовж двох останніх років маємо 25 гривень за долар, що дає нам певну стабільність, у тому числі фінансової системи нашої держави.
Зростання ВВП: ми приймали країну на піку падіння ВВП. ВВП падало на 4,5%, а потім на 9% у 2014 і 2015 роках. Сьогодні останні дані Держкомстату перевершили усі наші найоптимістичніші прогнози – 4,6% зростання ВВП. Це не сухі цифри. Це означає, що на такому піку зростання ВВП нова влада має всі можливості для розгляду питання про збільшення соціальних стандартів, пенсій, заробітних плат тощо швидшими темпами, ніж сьогодні зафіксовано у державному бюджеті України.
Читайте також: Чому економіка України зростає – пояснює експерт Гліб Вишлінський
Для того, щоб зростали соціальні стандарти, має працювати економіка передусім. Але нашу економіку рятує гарний попит на світовому ринку на наші експортні товари: метал та іншу продукцію. Плюс наші заробітчани надсилають в Україну великі кошти.
– Це означає, що виробництво працює. Метал же виробляється на українських підприємствах. А виробництво металу – це величезний цикл. І з одного тільки металу ми не можемо зробити такого величезного приросту у 4,6%.
Тут грає все: і стабільність гривні, і агросектор у нас дає прекрасні результати… Це означає, що економіка в цілому працює. І ми сьогодні передаємо новому уряду економіку в абсолютно працездатному нормальному стані. У той час, коли ми у 2014 році отримали повністю зруйновану економіку і фінансову систему.
З 1 липня в Україні на 67 гривень зросла мінімальна пенсія, її розмір тепер становить 1564 гривні. 67 гривень – це приблизно 8 поїздок у громадському транспорті. Що за ці кошти пенсіонер може собі дозволити?
– Але давайте не забувати, що ми зробили соціальну програму для тих людей, які отримують мінімальний розмір пенсії або пенсію менше 2000 гривень і мають повний страховий стаж – 30 років для жінок, 35 для чоловіків. У цих людей пенсія має бути не меншою 2000 гривень. Ми зробили перерахунки для усіх груп пенсіонерів, щоб не було "зрівнялівки", коли ми підвищуємо пенсію всім, незалежно від того, працював ти чи не працював. Це була окрема соціальна програма.
Я хочу подивитися, які нові соціальні програми провадитиме новий уряд у пенсійному забезпеченні, що вони будуть робити. На сьогоднішній день я читаю деякі інтерв’ю представників партії "Слуга народу", і вони кажуть відверто, що ні, ми нічого робити не будемо, просто наступний перерахунок пенсій буде так, як передбачено законом. Тобто те осучаснення, яке ми зробили – приведення пенсій у залежність від інфляційного процесу за минулий рік.
"Слуга народу" говорить про те, що найближча пенсійна програма у них буде 1 березня 2020 року. Це фактичне продовження закону, який приймався ще нашим урядом і нашою владою. Тоді у мене є питання: у чому полягає пенсійна політика, якщо нічого змінено не буде? Прожитковий мінімум з грудня так само підвищиться на декілька десятків гривень, а наступний перерахунок пенсій вже Зеленський і "Слуга народу" будуть робити за нашою ж формулою 1 березня наступного року.
Я хотів би, щоб нова влада подивилася на те, що економіка зростає більшими темпами, і відповідно, запропонувала і новий розмір мінімальної заробітної плати, і нові розміри мінімальної пенсії. Ми створили такі економічні можливості, що нова влада сьогодні може підвищувати пенсії і мінімальну заробітну плату швидшими темпами, ніж пропонувалося раніше. Я вважаю, що з наступного року мінімальна заробітна плата має становити не менше 7000 гривень. Всі економічні можливості для такої мінімальної заробітної плати є.
Другий рівень пенсійної системи, накопичувальний – коли він зможе запрацювати, і що, власне, є тим каменем спотикання, через що він досі не запроваджений? Адже планувалося з 1 січня 2019 року.
– Саме я був ініціатором того, щоб другий рівень в Україні все-таки запрацював. Ще під час роботи в Кабінеті Міністрів Арсенія Яценюка ми внесли від уряду необхідний законопроєкт у Верховну Раду України. На жаль, через те, що тоді уряд Яценюка пішов у відставку, а у новому уряді у нас були жорсткі дискусії стосовно цього питання, не було єдності щодо введення накопичувальної системи, це питання так і не вдалося вирішити. Я вважаю, що у мене, як у людини, яка останні чотири роки відповідала за цей напрямок, це те, за чим я жалкую, що мені не вдалося це реалізувати.
У нас є юридичне підґрунтя, але воно недосконале. Нам потрібно змінювати чинне законодавство і зробити так, щоб українці могли отримувати свою пенсію не з одного рівня солідарної системи, як зараз, а з трьох рівнів: солідарної системи, накопичувальної і недержавного пенсійного страхування. Це те, що нас, експертне товариство – я тепер буду працювати у недержавному секторі, – може якраз об’єднати з нинішньою партією влади. Адже у програмі "Слуги народу" є пункт про те, що накопичувальна система має існувати і діяти в Україні.
Ми порахували, що якщо б ми разом з Польщею ввели накопичувальну систему в середин 2000-х років, нам би кредити валютного фонду не знадобилися, тому що накопичувальна система нам давала більше ресурсів, аніж ми отримали кредитів від МВФ за останні 15 років.
Чи буде підвищуватися пенсійний вік? Незабаром у нас мають поновитися переговори з МВФ, і можуть бути різні умови.
– Тут питання в тому, що наступний уряд справді стоїть перед тим, що цей і наступний роки є піковими в погашенні кредитування і поверненні коштів МВФ, які Україні брала у попередні періоди. Ми розраховуємося ще за кредити часів Януковича 2010–2011 років. 200 млрд. ще у цьому році ми маємо заплатити, і у наступному році – близько 500 млрд. гривень, якщо не помиляюся.
Безумовно, буде спокуса легких коштів МВФ і швидко з МВФ про все домовитися. Я особисто вів перемовини з МВФ в останні чотири роки, і останні чотири роки від нас МВФ вимагав підняття пенсійного віку. Простіше було закрити очі і погодитись… Пенсійний вік в Україні не продовжувався, продовжувався страховий стаж. Це також неідеальна модель, я виступав проти цього, але уряд і Верховна Рада прийняли трохи інше рішення.
То ви не виключаєте того, що пенсійний вік може відвищитись?
– Я знаю, що сьогодні в команді "Слуги народу" є представники тієї ліберальної течії, яка вважає, що треба підвищувати пенсійний вік в Україні.
Я не хочу забігати вперед, я все-таки сподіваюся на те, що нова команда Кабінету Міністрів проведе нові переговори з МВФ і все-таки переконає не підвищувати пенсійний вік. Я готовий у цьому допомагати, і у мене є відповідні аргументи для МВФ, чому в Україні це робити непотрібно і недоцільно. Але прогнозувати щось важко.
Як ви оцінюєте перспективи по медичній реформі? Хто може посісти крісло міністра охорони здоров’я?
– Ви ж бачите, що громадянське суспільство, попри обіцянки президента Зеленського широко обговорювати кандидатів на посади глав адміністрацій, міністрів, фактично виключене з процесу обговорення нового складу Кабінету Міністрів.
Безумовно, майбутнє будь-якої реформи залежить персонально від міністра та прем’єр-міністра України. Попри усю критику, яка лунає на адресу нинішнього керівництва Міністерства охорони здоров’я, за три останніх роки нам вдалося побороти системну корупцію при закупівлі ліків в Україні, ми фактично вичистили цю корупцію з МОЗу, прийняли відповідні нормативні акти, перевернули трошки систему фінансування первинної ланки, і фахівці вже відчули позитив від нинішньої реформи.
Реформа не завершилася, вона лише розпочалася. Дуже не хотілося б, щоб разом з Богатирьовою до системи охорони здоров’я повернулися системи відкатів, непрозорих тендерів, непрозорих конкурсів, закупівлі ліків за завищеними у два–три рази цінами.
Ви думаєте, що це не збіг?
– Я не вірю в такі збіги. Це дуже поганий сигнал для усього реформаторського середовища. Разом з поверненням одіозних персонажів в Україну можуть повернутися і ті корупційні схеми, які існували раніше.
