Матеріал підготувала Ана Море
"Історії зміни клімату влилися в політику, культуру, медіа і продовжують набувати різних сенсів, в залежності від того, ким та в який спосіб вони розповідаються. І, окрім необхідних структурних змін, у тому, як влаштоване суспільство, відмови від економіки, яка базується на ідеї нескінченного зростання тощо. Нам потрібне мистецтво, яке прагне каталізувати ці нові візії і створювати нові наративи зміни клімату. І таке мистецтво може називатися артивізмом, сумішшю мистецтва і активізму, яке не вписується чітко в жодну з категорій", — пояснює вона.
Ірина Замуруєва досліджувала мистецькі проєкти, які намагаються показати особистий зв’язок людей і довкілля, дати усвідомити власну участь у змінах клімату. Прикладів артивізму у світі стає все більше. Наприклад, підпільна повстанська армія клоунів, яка працює шляхом заплуту ворога.
"Люди, які беруть у ній участь, можуть здатися на перший погляд купкою активістів в яскравому вбранні, перуках, з розмальованими обличчями та червоними носами. В принципі, так і є, — розповідає Ірина Замуруєва. — Але, на додачу, це ще й антиавторитарна група професійних клоунів та перформерів, які використовують ненасильницькі творчі тактики для дій проти глобалізації, війни та, віднедавна, зміни клімату. Ця повстанська клоунада працює шляхом заплуту ворога. Тобто, йдуть нібито серйозно налаштовані активісти блокувати вугільно-добувну шахту, поліція готова їх зупиняти, а тут оп, і з’являються ряджені люди. Танцюють, співають, веселяться, знижують градус накалу".
Також, за її словами, останнім прикладом артивізму є візуальні матеріали, створені художниками та художницями для Extinction Rebellion — міжнародного руху, який використовує ненасильницькі методи прямої дії для того, щоб переконати уряди адекватно реагувати на кліматичний та екологічний надзвичайний стан.
"Інструментарій такого артивізму варіюється від постерів із комахами на межі вимирання, людськими черепами та піщаними годинниками, які показують що часу все менше, — до мовчазних перфомансів містичних фігур в яскраво-червоних мантіях", — розповідає географиня.
Ірина Замуруєва каже, що дуже не вистачає мистецтва, яке пов’язало би повінь у Тернопільській області, продовження видобутку та спалення нафти і газу, піщану бурю в Одесі, споживацьку культуру та кліматичні дослідження. І першим кроком у напрямку такого мистецтва в Україні стали Кліматично-мистецькі лабораторії.
Цьогоріч в українських Карпатах, під час восьмиденної трансдисциплінарної резиденції, зміну клімату разом осмислювали мисткині, митці, науковиці, науковці, активістки та активісти у змішаних командах. Продуктом лабораторій стали виставки "Надзвичайний кліматичний рух" у Чернівцях та Києві.
Перфомерка Таня Корнєєва працювала з темою вирубки лісів. Ідея кроками виміряти зони вирубки, яка лягла в основу перфомансу "Відлік", прийшла мисткині під час однієї з експедицій в рамках карпатської лабораторії.
Фото - facebook.com/climate.art.labs
"Ми їздили на Свидовецький хребет у Карпатах. Знімали ландшафти. Я робила обхід площ вирубок, а там вони дуже великі, і рахувала кроки", — розповідає вона.
Також це ж мисткиня зробила на сході України — досліджувала ліс між населеними пунктами Ямпіль та Лиман Донецької області.
"Мені було цікаво провести паралель між агресивними воєнними діями, втручанням ворога у територіальну цілісність нашої країни та агресивними, можна сказати, теж воєнними діями, втручанням людини у природу", — Таня Корнєєва розповідає, що вирубані ліси дуже відрізнялися. У Донецькому лісі було неприродньо тихо, раніше він був замінований.
Для антропологині Тети Цибульник, дендрологині Світлани Потоцької та режисера Еліаса Парвулеско співпраця теж почалася з резиденції у Карпатах, а продовжилася експедицією на болота заказника Замглай Чернігівської області.
"Побачили на власні очі, що це село Замглай нізвідки виникло в епоху торфу на початку 20 століття, — каже він. — Пережило якийсь бум у 60–70-х. В селі збудували два заводи. Один з них — один з найбільших в Радянському Союзі по нарізанню торфу", — розповідає Еліас Парвулеско, і додає, що зараз село переживає занепад, "фактично залишилися лише старі люди".
Після експедиції дендрологиня Світлана Потоцька написала та опублікувала дві наукові статті. А митці створили колажований фільм та інсталяцію.
Кліматично-мистецькі лабораторії підтримали різноманітні екологічні рухи. Це і Еколтава, і рух 350, і Екодія. Експертка кліматичного відділу громадської організації "Екодія" Ольга Бойко фасилітувала лабораторії у Карпатах. Також саме вона проводила кураторську екскурсію на виставці "Надзвичайний кліматичний рух" у Києві.
Ольга Бойко пояснює: зміна клімату стосується усіх, впливає і на мистецтво, і на надзаможних людей країн першого світу.
Вона закликає усіх охочих прийти на кліматичний марш, який 20 вересня відбудеться у Києві.
"Це всесвітня дата. Подібне буде не лише в Києві, не лише в Україні. Але українська спільнота активістів, молоді, організацій, які над цим працюють, сконцентрують усі свої сили в Києві 20 вересня. А по всьому світу це будуть різні страйки, марші і так далі," — додає екоактивістка Ольга Бойко.
Наступний, набагато серйозніший для ексвідомого мислення, крок — створення ОСББ.
"Створення ОСББ і цілісне, не клаптикове, утеплення будинку. Це перший крок до енергозбереження, коли нам не потрібно надто багато енергії. Перший крок до трансформації всієї енергетики", — радить екоактивістка.
Кліматична активістка, екологиня за фахом і майстриня з гончарства Юлія Маклюк теж фасилітувала лабораторії у Карпатах. Вона має свою студію екологічної кераміки "Тут і тепер". Мисткиня працює з темою довкілля через глину: виготовляє посуд у традиційний спосіб на гончарному колі.
Фото - facebook.com/HereAndNowPottery
"Наприклад, я використовую багато матеріалів повторно. Я закуповую тільки безпечні для довкілля матеріали, які мають сертифікацію. Намагаюся випалювати кераміку в один випал замість двох, аби економити електроенергію. Пакую, коли відправляю покупцям, без використання пластику: тільки в паперові, картонні упаковки, які переробляються і так далі", — розповідає вона.
Але основна ідея Юлії Маклюк — робити кераміку, яка дозволить людям жити екологічно. Вже є декілька прикладів з серії таких продуктів. Останній, найпопулярніший — керамічні чашки для напоїв з собою.
Екологія, клімат, планета — речі глобальніші, ніж стаканчики з-під кави. Проте, і про них можна говорити просто — так, аби це чіпляло. Цим і займаються артивісти та артивістки.
Фото - facebook.com/climate.art.labs
