Мобільний додаток

Збережений у валізі звук минулого: як творчий доробок етнографа Володимира Пержила отримав нове житття

10.09.2019 р., 16:44

Нещодавно відбулася презентація мистецького проекту SOUND iD. Він має на меті дослідити та осмислити унікальний архів українського фольклору, зібраного в 70–90-х роках минулого століття на територіях України, Польщі та Росії. Йдеться про спадщину Володимира Пержила (1939–2018), співака, композитора, диригента, етнографа і фольклориста, який присвятив життя дослідженню і зберіганню українського національного побуту і фольклору. Детальніше про SOUND iD в ефірі Українського радіо розповіли кураторка проекту Тетяна Цвілодуб та співробітниця НЦНК "Музей Івана Гончара" Ганна Пеліна.

Програма:
Ведучі:

Тетяна Цвілодуб зазначила, що проекту SOUND iD усього три місяці, а починалося все зі звичайної валізи, яку до них приніс син Володимира Пержила, Михайло.

"До кураторки проекту Вікторії Данелян звернувся її учень Іван Герчаківський, директор та музикант школи у м. Бібрка. Він розповів, що до нього прийшов поважний пан і сказав, що має валізу батька і не знає, що з нею робити. Адже сам він не є музикантом і в цьому не розбирається. Таким чином ця валіза опинилась в м. Бібрка, а потім Герчаківський відіслав її до нас до Києва", — розповіла вона. 

Команда проекту SOUND iD вирішила зберегти спадщину Володимира Пержила у найсучасніший спосіб – створили відкритий онлайн-медіа-архів, покликаний об’єднати зусилля медіамитців і дослідників різних гуманітарних дисциплін.

"Ми оцифрували усі матеріали, які були у валізі. Це відео- та аудіокасети, аудіобобіни дуже різноманітного матеріалу. Це не тільки пісні та інструментальна музика. Це ще й інтерв’ю, розповіді, навіть записи різних цікавих шумів", — сказала Тетяна Цвілодуб. 

Ганна Пеліна розповіла, що творчий доробок українського етнографа — це збережений звук минулого часу, документ епохи. "Володимир Пержилов дуже багато подорожував і записував усе, що його цікавило, навіть спілкування у потязі. Одного разу на території Росії він їхав у якомусь транспорті і спілкувався з українцями, які говорять українською мовою. І в той же час бачив середовище, в якому вони живуть. Записав попмузику, яка звучала в транспорті".

Ганна Пеліна наголосила, що записи Володимира Пержила мають велику наукову цінність. "Серед них є надзвичайно цінні. Це, зокрема, матеріали від українців, які були записані у Волгоградській області, Любачівщині, багато записів з Івано-Франківської та Львівської області. Особливо цінними є записи, зроблені саме під час обрядів, зокрема, весілля". 

Творча спадщина Володимира Пержила стане основою не лише для наукових досліджень, а й для реконструкторського виконавства. Куратори проєкту сподіваються, що матеріали безцінної валізи стануть основою для нових програм фольклорних ансамблів.

Ганна Пеліна додала, що головний результат SOUND iD — це сайт, на якому кожен може ознайомитись із унікальними записами Володимира Пержила. Вона вважає, що самі касети потраплять до музею. 

Тетяна Цвілодуб додала, що вони активно працюють над цим питанням: "Це велика проблема. Це буде новий кейс для України: як, коли людина померла, не залишаючи жодних документів про спадщину, передати її творчий доробок до музею, як оформити усі авторські права". 

З архівом Володимира Пержила можна ознайомитися тут.

На фото: ліворуч — співробітниця НЦНК "Музей Івана Гончара" Ганна Пеліна, праворуч — кураторка проекту SOUND iD Тетяна Цвілодуб. 

Збережений у валізі звук минулого: як творчий доробок етнографа Володимира Пержила отримав нове житття

Новини по темі