"Студентська "Революція на граніті" замислювалася молодими людьми, організовувалася студентськими організаціями, і від першого дня і до останнього, керівництва акцією ми не відпускали. На нас була вся відповідальність, ініціатива, підготовка та завершення. У цьому її відмінність та унікальність в історії України", — зазначив Олександр Доній.
Це був наш внесок в боротьбу за незалежність, пригадує учасник тих подій.
"Ми створювали організації, які вважали активнішими, ніж масовий "Народний рух України". Ми вважали, що нам необхідне залучення студентства. І у нас була ідея-фікс, що для оборони незалежності нам потрібно підняти загально студентський страйк в Україні. Решта — це вже технології, як ми намагались це зробити. Ідея була наша. Наметове містечко — це була моя ідея. Перекриття руху транспорту — моя ідея, а також захоплення університетів, оточення та захоплення Верховної Ради. Для того, аби ці ідеї народилися, акумулювався досвід, по крихтах, інших успішних акцій", — сказав він.
Олександр Доній підкреслив, що "Революція на граніті" відбулася завдяки конспірації та довірі між лідерами.
"На той момент потужнішою організацією за Українську студентську спілку було Студентське братство Львова. Крім того, було дві потужних організації, які взяли участь в акції — УСС університету Шевченка та УСС КПІ. Місцем зустрічі був Вільнюс, тому що ми знали, що у Львові та Києві за нами стежать, наші телефони прослуховуються. Олег Кузин та Тарас Давидяк поїхали від Львова, а від Києва, я та Юрій Зубко. І у Вільнюсі ми розповіли львівським хлопцям про ідею акції, про технологію акції. І після того почали її готувати протягом пів року в абсолютній конспірації. На той момент нам вдалося обійти всі КДБшні пастки, і завдяки конспірації та довірі між лідерами, ми зуміли все подолати. І надалі конспірація тривала й під час акції. Тому всі акції вдалися, крім захоплення Верховної Ради", — прокоментував співорганізатор акції.
Доній пояснив, як з’явилися п’ять вимог, що були оголошені під час акції.
"Вимоги для нас мали технологічний характер. Перша ідея, яку я ставив за найголовнішу, це перевибори Верховної Ради на багатопартійній основі. Якби була прийнята ця наша вимога, то Україна пішла б шляхом країн Центральної Європи. Але на той момент контреліта, Народна рада, Народний рух України, цього не усвідомлювали. Для перевиборів потрібні були рівні умови для всіх партій та націоналізація майна КПРС та УКСМ. Третя вимога — це незалежність України в прихованій формі, а саме — відмова від підписання союзного договору. Це були три київські вимоги. Львів’яни приїхали з двома іншими вимогами: відставка прем’єра та щоб українські вояки не служили в гарячих точках, а служили в межах України. Ми вирішили їх об’єднати, щоб не визначатися, які є більш важливими, та утворили інститут співголів з трьох осіб, залучивши хлопця зі Східної України, щоб показати єдність України", — сказав Доній.
Анжеліка Рудницька також розповіла, як вона долучилася до акції.
"Я долучилася до революції на початку. Але спочатку це називалося "студентське голодування", і, звісно, воно б не сталося, якби всі люди, які зібралися тоді на Майдані, не були активними, свідомими до початку самої акції. Бо цьому передувала безліч всіляких дрібних та великих студентських протестів, мітингів. Люди, які збиралися на площі, впізнавали один одного в обличчя. Кожному з нас хотілось головного — незалежності України, і якщо був такий інструмент як голодування, то треба було його використати", — сказала Рудницька.
Нагадаємо, "Революція на граніті" відбувалася з 2 по 17 жовтня 1990 року в УРСР. Основою протестів було студентське голодування на площі Жовтневої революції у Києві (нині — Майдан Незалежності).
На фото — Анжеліка Рудницька, Олександр Доній та Юлія Чаплінська
