Мобільний додаток

Павло Зібров: думаю, що ми застрахуємо мої вуса на мільйон гривень

8.10.2019 р., 18:14

Павло Зібров нещодавно презентував танцювальний трек "Вуса-Бренд" про вуса, про Олега Винника, який не конкурент, про вуса і їхню магію. В ефірі Радіо Промінь співак розповів про догляд за своїми вусами, зйомки кліпу на пісню про вуса, а також про катарсис на Atlas Weekend.

— Ви дуже гнучкі щодо змін. Ви готові змінюватись та експериментувати. Проте є одне правило, без якого Павло Зібров не Павло Зібров: вуса не чіпати. 

До речі, в мене підписана угода з однією компанією, що я не міняю та не зголюю вуса. У мене навіть є страховка на пів мільйона гривень. Мої вуса застраховані. Після пісні, яка зараз пішла Україною, мені передзвонила та сама страхова компанія і каже: "Ми хочемо передивитись умови, і можемо на більшу суму застрахувати Ваші вуса". Тому, думаю, ми підемо на мільйон — на цю суму застрахуємо вуса. Це — бренд. Коли ми кажемо "Київ", то що уявляємо? Каштани, "Хрещатик", Павла Зіброва, вуса Павла Зіброва.

Мужики, давайте відрощуйте собі вуса. Тільки доглядайте за ними, щоб там не залишалось олів’є чи борщ. Розчісуйте. До речі, робіть маски. Я іноді, принаймні, раз в місяць, роблю маски, щоб вуса в мене були густі, пишні, щоб був блиск. Беру сік із цибулі, трохи із часнику, трохи із лимона та додаю меду. Таку маску треба покласти на вуса, прикрити целофановим пакетом і залишити на 30–40 хвилин. Раз на місяць зробите і побачите, які у вас будуть вуса. Це два в одному: одночасно й зацілуєте, й залоскочете. 

— Можна очікувати кліп на пісню "Вуса-Бренд"?

Треба робити кліп. Найголовніше, щоб це було кумедно, смішно. Якщо пісня смішна, то варто додати ще й відео — і взагалі буде успіх. До участі в ньому хочу запросити деяких артистів. Можливо, навіть Олега Винника.

— Розкажіть цю історію, як ви були без вусів

Я двічі був без вусів. В армії мене побрили в 21 рік. Після консерваторії нас призвали до лав радянської армії — всіх побрили наголо і вуса збрили. Я страшенно переживав, тому що подивитися в дзеркало — і я не я. Ну якось пережив. А от в 35 я дурку зваляв, коли Марина поїхала до батьків, а я її зустрічав. Вона не була в Києві два-три дні. Старий новий рік, думаю, треба оновитися, буду молодим. Взяв лезо — придурок! — і зрубав свої вуса.

Вона приїхала на вокзал, подаю їй ручку, а вона виходить з потяга і проходить повз. Ще каже типу: "Молодой человек, что вы тут руки протягиваете?!" Не впізнала, пройшла метрів п’ять. а потім повертається, бачу в неї такі божевільні очі: "Дурик, что ты сделал? Ты зачем усы сбрил?" Почала лаятися, мені соромно було. І півтора місяця я спав на кухні, поки не повернулися вуса.

                                                         

фото - zibrov.com.ua

— Цього року ви виступили на музичному фестивалі Atlas Weekend. Які були відчуття? 

Слава Богу, пісні Павла Зіброва — це повноцінна програма. До нас приходять ті, кому за 50–60, а також їхні діти, яким 30–40. І якраз діти прийшли на Atlas Weekend. Я вам скажу, коли 150–200 тисяч співають з тобою "Хрещатик" чи "Бджоли", і коли ти співаєш наживо — це неймовірно. До речі, більша частина моїх іменитих та не іменитих колег співала під фанеру. Цього робити не можна, бо люди хочуть відчути енергетику артиста. Тільки в живому виконанні її можна почути та побачити. Так, коли телевізійна версія — питань немає. Коли на фестивалі вчасно не включили мікрофони, то було видно, що я співаю наживо. Публіка мене підтримала. Потім дивився це в записі й бачив, які усміхнені обличчя і скільки там молоді, тих, кому й 20–30 років. 

— Ви відчували щастя?

Величезне. Я подібного не відчував дуже давно. Таке відчуття було тоді, коли років 15–20 тому я мав по 3040 (у мене був рекорд навіть 47) концертів. Тоді була неймовірна популярність. І от зараз, на Atlas Weekend, я відчув, що твої пісні знають, тебе підтримують і з тобою співають. У мене був такий катарсис. 

Редакційна група Радіо Промінь готувалася до вашого приходу. Ми знайшли цікавий аудіофрагмент, який хочемо прослухати разом з вами, а потім обговорити. (В етері звучить пісня дуету Maywood "Pasadena", 1981 рік, та пісня Павла Зіброва "Мертві бджоли не гудуть". Вони мають схожу мелодію).

Я вам такий вдячний! Я отримав таке задоволення! Я навіть не думав, це для мене відкриття. Ясно, що й там, і там два акорди. А стилістика подібна. Я думаю, що під впливом. Так чи інакше, я навіть не звертав уваги на те, що вона за стилістикою дуже й дуже подібна. Танцювальна та класна. Це ж супер. Добре, що вона не подібна на похоронний марш. Я перший раз почув. Ви гарно змонтували, просто супер. Ви натякаєте, що це плагіат? (сміється — ред.).

— Ні. Можете розкрити якусь таємницю, чи використовували у свої творчості музичні рефрени з інших пісень?

Я думаю, що над цим ніхто не задумується. Десь підсвідомо. На те у мене є Марина Володимирівна Зіброва, мій директор, продюсер та дружина. Вона знає й пам’ятає всі мелодії, ансамблі всіх наших та закордонних виконавців. Вона мій рефері. Але це, до речі, пропустила.

— Яку пораду від Павла Зіброва можуть отримати молоді українці? 

Кожна людина має знати своє місце в цьому житті. Народжуємось один раз. Хтось має золоті руки та стає слюсарем, хтось — лікарем, хтось займається фізикою, хтось малює, а хтось співає. Якщо ви вибрали свою улюблену справу, то віддавайтесь їй повністю. Менше спіть, цікавтеся нею в Інтернеті, вибирайте собі вчителів, знайдіть свого педагога. Оберіть свою справу, любіть її та будьте професіоналами. І тоді будете отримувати задоволення. 

фото - facebook.com/pavlo.zibrov

Павло Зібров: думаю, що ми застрахуємо мої вуса на мільйон гривень

Новини по темі