У Мистецькому Арсеналі триває виставка "Параска Плитка-Горицвіт. Подолання гравітації".
Параска Плитка-Горицвіт — гуцульська художниця, письменниця, філософиня, етнографка, фотографиня, яка мешкала у карпатському селі Криворівня.
Вона писала прозу й поезію, створювала книжки, малювала, писала ікони та картини і фотографувала. Самостійно освоїла весь фотопроцес і ретельно фіксувала довколишню реальність. На тисячах фото вона задокументувала життя мешканців і гостей Криворівні, церковні свята й народні обряди, гуцульський побут і карпатські краєвиди.
Творча спадщина Параски Плитки-Горицвіт – це понад 4 тисячі фотографій, близько 500 рукотворних книжок, сотні графічних творів, скульптури й витинанки.
Як розповідає заступниця директорки Мистецького Арсеналу Юлія Ваганова, такої масштабної виставки мисткині ще не було — починаючи з кінця 90-х і 2000-х було поодинокі невеликі проекти, виставки, які висвітлювали її творчість — живопис, поезію та фотографію — частково. Цього року вийшов документальний фільм про мисткиню, режисером якого є Максим Руденко "Портрет на тлі гір".
Програма до проекту доволі широка, вона включатиме окрім виставки ще лекції, презентації, співи.
"Найкращий опис проекту закладено в його назві — "Подолання гравітації", тому що подолання гравітації — це подолання земного тяжіння і створення власного Всесвіту. І тут в цій виставці ми можемо це прослідкувати: як людина, яка живе в Криворівні, далеко від великих міст, починаючи з 1954 року, не виїжджаючи з села аж до своєї смерті до 1998 року, створює навколо себе свій світ, або навіть не створює, а "рамкує". Що невеличкий простір серед гір також є своєрідним Всесвітом", — говорить Юлія Ваганова.
Експозиція виставки приділяє увагу різним типам витворів мисткині, особливо вона любила книги, і створювала їх вручну — рукописи або машинописні зшитки з власними творами, які вона оздоблювала вручну. Крім того, сама робила скульптури, сама виготовляла собі деякі деталі одягу, наприклад, на виставці є капелюх, зшитий із поліетилену. І, звичайно ж, фотографії, а також — витинанки, яких вона створила неймовірну кількість. Ними вона оздоблювала футляри для книжок, виготовляла їх із старих учнівських зошитів, обкладинок, які їй приносили діти, і навіть обгорток з-під бульйонних кубиків.
В рамках виставки будуть авторські екскурсії (по суботах), а також інші події, які є на сайті закладу. Будуть також спеціальні квести для дітей.
"Деякі квести вже вбудовані в виставку, наприклад, у нас є кілька VR-зонами з Паращиною хатою, щоби глядач міг зануритися і побачити. В деяких моментах там є невеличкі нотки, коли їх знайти, то можна ще й послухата записи Параски — її співи та тексти. Ми використовували дуже різні сучасні медіа-засоби, для того, щоб якнайширшій аудиторії передати і розповісти про цю мисткиню", — говорить Юлія Ваганова.
Над проектом працювали близько двох років, і велику частину роботи зробив музейний відділ Мистецького Арсеналу. Питання збереження спадщини Параски Плитки-Горицвіт — важливе.
"Сама Параска хотіла, щоби це все залишилося не в столичних музеях, не в міських музеях, а щоби це все залишилось в її селі. І це — перший прецедент, скажімо так, коли ми позичаємо твори у громади села", — говорить Юлія Ваганова. Втім, у самій Криворівні немає повноцінного музею та музейних праціників, які б забезпечили збереження цієї спадщини, наразі всі твори зберігаються у громадському музеї села. Тож за три місяці, поки виставка Параски Плитки-Горицвіт триватиме у Мистецькому Арсеналі (до 19 січня) — це питання необхідно вирішити.
Фото: зі сторінки проекту у Facebook
