Ярослав Грицак розповів, що навіть у межах українсько-німецької комісії немає консенсусу стосовно того, чи є Голодомор геноцидом.
"Не тому, що хтось сумнівається у тому, що Голодомор був – це однозначно була одна з найбільших трагедій в українській історії. Частина німецьких істориків сумнівається у тому, що концепція геноциду є добра для описання того, що сталося. З цих причин спільна заява є технічно неможливою", – пояснив історик.
При цьому серед українських істориків дискусії майже немає.
"Більшість істориків, яких я знаю, стоять на тезі про те, що Голодомор був геноцидом. Я також так вважаю. Дискусію виникають у зв’язку з останніми публікаціями Григорія Касьянова, де він ставить це під сумнів. Але я думаю, що ці дискусії більше наукові, а не політичні", – переконаний Ярослав Грицак.
Він додав, що більшість дискусій щодо визнання чи невизнання Голодомору геноцидом українського народу ведеться не в Україні, а на заході.
"Щодо цього є велика зміна: за останні 10-15 років сталося велике зрушення, і у науковому світі прижився термін "Голодомор", причому його вживають навіть ті, хто заперечував існування голоду. Тобто щодо цього є консенсус, – наголосив Ярослав Грицак. – Немає консенсусу лише стосовно того, чи був він геноцидом. Наскільки чинна концепція геноциду є доброю для того, щоб описати Голодомор? Для Голокосту вона точно підходить. А для Голодомору? Від нас вимагають політичного рішення, а не наукового".
Нагадаємо, посол України в Німеччині Андрій Мельник закликав переформатувати українсько-німецьку історичну комісію через її бездіяльність у питанні визнання Голодомору геноцидом у Німеччині та заявив, що частина українських членів комісії взагалі не вважають Голодомор геноцидом.
Фото 5.ua
