"Стаття 13 Конституції України говорить, що і земля, і надра є власністю українського народу. І з цього роблять помилковий висновок, що земля взагалі не може бути у приватній власності, тим паче у власності іноземців. Насправді є різниця між словами "земля" і "земельна ділянка". Є гарантії недоторканості права приватної власності. Але є головніше: курс, який взяла Україна в 1992 році, а саме — дозволити право приватної власності, зокрема на сільськогосподарські землі з невеличким обмеженням на 6 років, яке тоді стосувалося тільки фермерських земель, після цього вільний обіг земельних часток (паїв) до січня 2001 року, коли Верховна Рада його заборонила", — зазначив експерт.
Кобилянський зауважив, що "на сьогодні формальні обмеження щодо набувачів прав на землю містяться у 82 статті Земельного кодексу, які передбачають заборону мати у власності сільськогосподарські землі іноземцям, іноземним юридичним особам, особам без громадянства. Ця стаття вже не відповідає сучасним реаліям, тобто курсу на ЄС, але залишається каменем спотикання. Більшість виступає за те, щоб не дозволяти не просто нерезидентам купувати землю, а навіть опосередковано. Українська юридична особа може продати корпоративні права іноземцю. Це на сьогодні є".
Заступник голови комітету земельного права Асоціації адвокатів України вважає, що цю проблему можна розглядати з двох точок зору.
"З точки зору власника земельної ділянки: якщо я власник земельної ділянки і хочу її продати, мені українець пропонує тисячу доларів за гектар, а, скажімо, поляк пропонує дві тисячі доларів. Кому я продам? Зрозуміло. А мені штучно нав’язують обмежити: "Ні. Продавай тільки українцям. Продавай дешевше". Відповідно вплив на економіку", — сказав він.
Проте Кобилянський зауважив, що український аграрний ринок не витримає конкуренції, якщо іноземний капітал вільно зайде на ринок землі.
"Але є інша точка зору, яку слід врахувати. Якщо дозволити напряму іноземному капіталу зайти на цей ринок, український аграрний ринок просто не витримає конкуренції. З нашими ставками за кредити ми не зможемо конкурувати. Тому потрібно шукати якийсь компроміс".
Експерт також прокоментував рішення Європейського суду з прав людини у справі "Зеленчук і Цицюра проти України".
"Стосовно рішення ЄСПЛ у справі "Зеленчук і Цицюра проти України", Європейський суд не сказав, що Україна має скасувати мораторій. Він зафіксував порушення першої статті, першого протоколу до Європейської конвенції з прав та основоположних свобод людини. Це право на володіння майном. І це порушення є", — пояснив він.
Тому, на думку Віктора Кобилянського, показовим є останній закон, яким продовжували мораторій.
"Вперше в Україні, коли багаторазово продовжували мораторій, вперше "у цьому законі записали обов’язок уряду подати законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення до 31 березня, який той уряд так і не виконав", — додав він.
Кобилянський також наголосив, що у ЄСПЛ є десятки заяв українців щодо дозволу продажу землі, які суд може ухвалити не на користь держави, і тоді з бюджету доведеться платити за те, що ми порушуємо права людей, які не можуть продати свою землю.
"Це було зроблено, тому що за Зеленчуком та Цицюрою у Страсбурзі стоїть черга повністю аналогічних заяв українців. Якщо по першій з них у Страсбурзі вирішили тільки покласти на Україну тільки обов’язок компенсувати судові витрати, близько двох тисяч євро, то по інших, які будуть розглядатись вже за прецедентом швидше, по них вже будуть застосовувати більш жорсткі санкції. Тобто нам з бюджету доведеться платити за те, що ми порушуємо права людей, які не можуть продати свою землю", — пояснив експерт.
На цю ж тему — Леонід Кравчук про ринок землі: не треба поспішати, земля — це особливий товар
Зазначимо, в Офісі президента припускають, що розблокування ринку землі відбудеться до кінця 2019 року.
Нагадаємо, Верховна Рада продовжила мораторій на відчуження сільськогосподарських земель до 2020 року.
Заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення була запроваджена у 2001 році. Такий крок пояснили побоюванням виникнення хаосу на ринку землі. Адже після того, як 1999 року колишнім працівникам колгоспів та радгоспів були виділені власні земельні паї, якими вони могли вільно розпоряджатися, цей ринок тоді лише почав формуватися. Цей захід втілювали як тимчасовий крок, але після завершення дії першого мораторію, парламент його неодноразово продовжував.
На фото: Віктор Кобилянський, facebook.com
