Готується кодекс, що стосуватиметься як захисту журналістів, так і їхньої відповідальності за маніпуляції – депутатка Тетяна Циба

Готується кодекс, що стосуватиметься як захисту журналістів, так і їхньої відповідальності за маніпуляції – депутатка Тетяна Циба

Про розробку медіакодексу, який стосуватиметься як захисту свободи слова та журналістів, так і їхньої відповідальності за маніпуляції, як вирішуватимуться справи Богдана Яременка та Юлії Мендель і чи має шанс прижитись в Україні національна прес-карта, в ефірі Українському радіо розповіла нардеп від фракції "Слуга народу", членкиня комітету ВРУ з питань свободи слова, голова підкомітету з питань права громадян на інформацію Тетяна Циба.

0:00 0:00
10
1x

– На парламентських слуханнях, ініційованих вашим комітетом, виступали журналісти, зокрема й Михайло Ткач, журналіст програми "Схеми", який говорив про ситуацію щодо залякувань журналістів та перешкоджанню їхній дільності. Зокрема, йшлося й про речницю президента Юлію Мендель. Чи розглядалися ці питання на комітеті?

– Так, розглядались. Частково було на комітеті питання щодо Юлії Мендель, але тоді не були присутні ані пан Андрушко, ані сама Юлія Мендель, тому комітет запропонував запросити учасників цього конфлікту для того, щоб вони дали свої пояснення. Бо ми не можемо схвалити рішення без тих людей. Поки що, на жаль, вони не сказали, коли прийдуть, але наступне засідання комітету буде в середу.

– Що стосується нещодавньої ситуації з Богданом Яременком. Був скандал з інтимним листуванням в залі Верховної Ради і пан Богдан нагадав журналістам, які знімали цю переписку, про відповідальність. Хтось розцінив це як погрози, він же сказав, що просто нагадав — це від 3 до 7 років за оприлюднення особистої переписки. Чи розглядалась ця ситуація на комітеті і яка ваша особиста думка?

– На комітеті ця ситуація не розглядалась, вона обговорювалась серед керівництва фракції і вирішили, що пан Богдан напише заяву на звільнення з посади голови комітету за вимогою трьох фракцій. Але остаточно ця заява буде мати якийсь подальший рух після того, як відповідне рішення схвалить фракція. Коли саме це питання буде розглядатись я не знаю, найближча фракція в нас в понеділок. Можливо тоді.

– Щодо законодавства, яке зараз, можна сказати, на папері захищає журналістів, але чимало прогалин в законах є. як воно буде змінюватись: будуть окремі закони чи внесені зміни у профільне законодавство?

– Тут буде двосторонній рух: я знаю, що наразі комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики готує своєрідний медіакодекс – це буде збірник законодавчих ініціатив, які стосуватимуться захисту свободи слова та журналістів, але водночас і відповідальності журналістів за маніпуляції. Я розумію, що тут мої слова можуть бути сприйняті як наступ на свободу слова, але мова зовсім про інше. Мова про те, що вже п’ять років Україна перебуває у стані війни і в ній дуже важливою зброєю агресора є інформаційна війна. Вона дуже небезпечна й руйнує суспільні інститути, підриває бойових дух суспільства і завдає дуже багато шкоди. Це питання треба вирішувати, адже неможливо, коли в Україні мова ненависті звучить зі всіх каналів, коли вільно віщають канали, бенефіціарами яких є люди, пов’язані з країною-агресором. Є кодекси у Франції, в Раді Європи, які говорять про те, що коли є небезпека для національного державного устрою, коли є загроза безпеці громадян, тоді певні свободи, включаючи й свободу слова, обмежуються.

Я знаю, що це питання дуже дискусійне і часом важко визначити, чи це наступ на демократію чи все ж таки захист. Більше того, коли цей закон буде розроблений і будуть вживатися заходи, покликані припинити цю маніпуляцію, головні маніпулятори будуть маніпулятивно кричати, що все, вже обмежується свобода слова і це повна катастрофа. Але на моє глибоке переконання навіть те, що ми маємо сьогодні з Кримом, з ОРДЛО – це все недоліки нашої інформаційної політики, вірніше її відсутності. Тому що в Криму всі роки незалежності спокійно працювали російські пропагандистські канали.

– Ще питання щодо національної прес-карти: точаться дискусії, чи приживеться вона в Україні?

– Насправді це питання до журналістів, чи приживеться вона, чи ні. У багатьох країнах світу національна прес-карта існує, у багатьох – ні. Моя особиста думка, що це досить слушна пропозиція за умови, що критерії видання цієї прес-карти будуть дуже ретельно опрацьовані саме журналістським середовищем.

Читайте також –– "Слуга народу": президентська Рада з питань свободи слова не дублюватиме функції парламентського комітету

– Пишуть, що зараз журналісти відчувають брак конкретики у комунікації з представниками влади. Чи планується розширення комунікацій щодо ухвалення тих чи інших рішень, зокрема, питання стосується й того, що засідання уряду зараз закриті?

– Насправді, ми знаємо, що проблеми з комунікацією існують і зараз ми намагаємось якимось чином виправити цю ситуацію. Що стосується засідань уряду, то в мене зараз немає відповіді, яким чином ця проблема буде вирішена. Я сподіваюсь, що скоро ми порадуємо колег-журналістів нормальним рішенням. Я не можу сказати, який механізм буде прийнятий за основу, але те, що люди розуміють, що проблема існує і намагаються знайти варіант, який буде прийнятний і для Кабміну, і для журналістів – це точно.

– І ще щодо вашої фракції у парламенті: наскільки вона є єдиною, монолітною? Адже зараз багато розмов про те, що вона розпалась на певні групи і що є конфлікт між мажоритарниками і списочниками.

– Звісно, що є певні дискусії: хтось з кимось сперечається, хтось з кимось не згоден. Я вважаю, що це нормально, адже фракція, як і партія, молода, тільки фактично будується в класичному розумінні.

ФОТО: країнське радіо