— Ми бачимо тотальну метаморфозу Katya Chilly, яка з'явилася в 90-х, і зараз переродилась у вже іншому звучанні, в іншому форматі. Скажіть, що змінилося, чи ставили ви за мету змінити звук, інструменти, форму подачі чи, можливо, формат музики? Що взагалі ставилося на меті, коли ви розпочали цей проект "Katya Chilly Group 432 Гц".
У нас є єдина мета — поділитися скарбом свого серця, тишею свого серця через звук. Власне, тому ми і створюємо події. У Будинку архітектора (Київ) 6 грудня одночасно буде і велике таїнство, й маленька велика подія. Я дуже щаслива, що ми живі, здорові, сильні, що ми маємо, що сказати.
Дуже хочеться, щоби через нашу музику люди почули себе справжніх, глибинних. Дуже хочеться, щоб відчули себе частиною великої традиції, за якою стоять мільйони магічних людей. Дуже хочеться, щоб після концерту до них повернувся той стан, який є у дітей: одночасно і вразливий, і дуже чуттєвий, і невинний. Він настільки вразливий, що можна відчути біль. Але саме той, хто відчуває біль, здатен дивуватися, саме він здатен радіти, досліджувати цей світ, він є рішучим, сміливим. Мені хочеться, щоб після концерту ми повернули собі свій рай.
— У якому стані ви любите творити?
Коли знаходишся в тиші й гармонійному просторі, то стаєш дуже чутливим. У цій тиші ти стаєш спроможним чути музику. Це рівень максимальної емпатії. Справжня музика народжується тільки із тиші. Тобто справжня музика — це втілення різних якостей тиші: вона може бути ніжна, тендітна, могутня, радісна, гірка. Усе сприймається через призму тиші. Справжня музика, яка викликає сльози, яка примушує згадувати себе, народжується із тиші.
— Щойно прозвучала свіжа прем'єра треку "Петрівочки". Яка задача цієї пісні?
Це трек, який створив Андрій Аверін. Загалом бувають різні задачі. У нашому випадку нашими задачами є зберегти та передати знання. Є різні види інструментів, є фрактальне бачення. За кожним інструментом, за кожним звуком завжди стоїть свідомість. Важливо не те, який інструмент, а важливо, що за свідомість стоїть за ним. Через інструмент, через музику випромінюється стан свідомості того, хто за ним. Мені здається, що різну музику не можна порівнювати. Музичний світ не для порівнянь. Це не торговельна лавка. Цей світ — це райський сад. Не можна порівнювати конвалію та троянду. Правда лише те, що відчуваєте ви. Раніше знання передавалися через звук, адже через нього передається контекст.
В нашому репертуарі є різна музика. Але цей світ зараз дуже сильно наповнений штучним. Задля того, аби знайти тунель, аби через це штучне запропонувати справжнє, потрібно шукати засоби. Те, що ми пропонуємо, це музика.
У вас є авторський курс "Звук як система координат". Отож, що таке звук?
Звук — це дорога, через яку передається чи любов, чи її відсутність. Наша відповідальність лише в тому, хто ми є насправді. Рівень слів може обманювати, будь-яка лінгвістична система кінечна, звук безкінечний. Звук — це та субстанція, яка не може обманювати.
Чому на початку свого творчого шляху ви обрали саме фольклор? Чому це подавалось у вигляді експериментів із цією музикою?
Традиція в чистому вигляді — це просто джерело. Ця сила здатна вести. Кожного вона веде індивудуально.
Прозвучала прем'єра треку "У вишневім". Тут є і наш український текст, і є щось від Індії.
Це робоча назва. Трек схожий на багаторукого Шиву. Це ігрова пісня. Якщо в принципі досліджувати етнос, то в когось краще збережена одна якість, у іншого — інша. Хтось зберіг науку стосунків із рослинами, хтось зберіг науку колективного співу тощо. Це як розкидані пазли. Якщо все зібрати до купи, то все зводиться до одного — це просто світ живих людей. Єдине, чим ми різнимося, — це ландшафт, природні умови, клімат.
Як часто ви використовуєте паузи у своїх піснях?
Пауза — це вчитель. І не лише в музиці, а й у житті. Пауза — це те, що навчає. Якщо вам стало темно, зробіть собі паузу і ви дістанете для себе знання. Чим вищий рівень вашої паузи, тим більш якісним буде ваш наступний крок.
фото - facebook.com/katyachilly/
