Голосування за законопроект було на межі підтримки, навіть не в повному складі проголосувала фракція "Слуга народу" і тільки 12 позафракційних депутатів.
Сергій Бережний радить, перш за все, взяти до уваги те, що питання, яке було винесено на голосування, — не просто назріло, а вже навіть "перезріло":
"Те, що ринок землі було необхідно відкривати, це було для всіх очевидно. Про це говорив і "Голос", і "Європейська Солідарність", про це говорив Порошенко упродовж мало не всього терміну свого президентства. Але при цьому, з міркувань чистого популізму, опираючись на думку виборців, яка склалась у них завдяки "страшилкам", які зараз живуть своїм життям і впливають на настрій людей. І цей же настрій людей відображається на настрої депутатів. Всі раціональні міркування, які мені відомі, вони працюють за відкриття ринку землі. Єдине, чому могли не голосувати осмислені фракції з осмисленою позицією, це тому що законопроєкт "сирий". Але в першому читанні це означає просто, що приймається принцип, закладений в законопроект. А перед другим читанням його можна доопрацювати. І я припускаю, що і "Голос", і "ЄС" будуть доволі серйозно вкладатися в поправки до цього законопроекту".
Читайте також: Скасування мораторію на продаж, відкриття ринку: які ризики для власників української землі
Сергій Бержний погоджується, що таке термінове голосування, попри протести — це своєрідний "маячок", який свідчить про подальші наміри влади таки запустити ринок землі:
"По-перше, це вимога МВФ, і для закріплення відносин з Міжнародним валютним фондом це є важливим маркером. По-друге, мораторій, продовжений рік тому, завершується 1 січня. Він вводився з формулюванням "до прийняття Верховною Радою закону про обіг земель" і не більше, ніж на рік, тобто, кожен рік він з цим формулюванням продовжувався ще на рік. Тобто Рада 20 років не могла прийняти закон про обіг земель, той, який передбачений Земельним кодексом, схваленим ще в 1997 році. Тобто люди, відповідно до Земельного кодексу, отримують право власності на свої ділянки, але в той же час у них немає практичного права цією ділянкою якось розпоряджатися".
Закон, на думку журналіста, не приймали 20 років цілком усвідомлено. Щодо референдуму, який анонсував президент Володимир Зеленський на предмет продажу землі іноземцям, експерт вважає, що спочатку слід врегулювати саме поняття референдуму.
"Наразі діє закон про референдум, схвалений ще у 1991 році, це дуже застарілий закон, до нього багато претензій, тому потрібно схвалювати закон про загальнонаціональний референдум", — говорить Сергій Бережний.
Читайте також: У Конституції не існує ніякого "референдуму за ініціативою президента" — Ігор Коліушко
Він наголошує, що в новому законі варто прописати всі особливості: формулювання питань, як виконується його рішення. Це важливо, тому що світова практика показує, що референдуми часто використовуються з маніпулятивною метою і для перекладення відповідальності на плечі виборців авторитарними владами.
Проводити референдум щодо продажу землі іноземцям, на думку журналіста, Володимир Зеленський вирішив, тому що впевнений в негативній відповіді народу на це питання. В перспективі іноземним інвесторам можна буде відмовити аргументуючи результатами референдуму.
"Я думаю, що це одна з цілей, які зараз стоять перед цим гіпотетичним референдумом", — говорить Сергій Бережний.
На його думку, до кінця року провести всі ці процедури не буде можливості, тож існує ризик, що після схвалення у першому читанні, до другого читання законопроект може і не дійти.
"Якщо реформа "зависне", то виникне така неприємна ситуація, коли термін мораторію спливає 31 грудня і ринок землі формально з'являється, а фактично, він залишається неврегульованим. Ситуція досить складна, і вона дуже чітко диктує, що до кінця року друге читання має пройти, більш того, в ідеалі, до кінця року закон має бути прийнятий повністю і бути підписаним президентом. Має бути принципово вирішене достатньо швидко, для того, щоб рухатися вперед", — говорить Сергій Бережний.
Нагадаємо, Верховна Рада продовжила мораторій на відчуження сільськогосподарських земель до 2020 року.
Заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення була запроваджена у 2001 році. Такий крок пояснили побоюванням виникнення хаосу на ринку землі. Адже після того, як 1999 року колишнім працівникам колгоспів та радгоспів були виділені власні земельні паї, якими вони могли вільно розпоряджатися, цей ринок тоді лише почав формуватися. Цей захід втілювали як тимчасовий крок, але після завершення дії першого мораторію, парламент його неодноразово продовжував.
Фото: pixabay.com
