"Концепція буде ще доопрацьовуватись, зараз відбуваються обговорення, ще буде рецензування в Україні та за кордоном. Тобто ми ще врахуємо всі зауваження і пропозиції, але в цілому ми вважаємо, що вона готова", – розповів Віталій Нахманович.
За його словами, зараз відбулось обговорення з керівниками і представниками єврейських громадських організацій з усієї України: "Було більше сотні єврейських активістів, адже в першу чергу Бабин Яр сприймається як місце Голокосту, тому логічно починати обговорення з цього кола людей. Хоча, звісно, наша концепція дещо по-іншому дивиться на Бабин Яр, вона виводить його сенси за межі Голокосту і, звісно, розрахована не на єврейську публіку, а насамперед на українську молодь".
"Як така концепція має дві частини, це наші пропозиції, що треба зробити в Бабиному Яру безпосередньо і наше бачення меморіалізації Бабиного Яру в різних контекстах: пам’яті, історії, цивілізаційного вибору, національної ситуації. Радянська влада мала своє бачення, що таке Бабин Яр і жорстко його впроваджувала, але після радянської влади минуло майже 30 років, а цілісного меморіалу так і не створено, хоча всім дозволяється там робити, що завгодно. Відтак проблема не в тому, що бракує якогось геніального задуму, проблема полягає загалом в українському суспільстві. Тому не можна окремо вирішити проблеми Бабиного Яру, не вирішивши глобальні проблеми українського суспільства. Але з іншого боку в кожній локальній ділянці, як от Бабин Яр, можна робити крок до розв’язання цих проблем. Наша головна думка – це те, що першим кроком має бути свідома співпраця між різними етнічними групами, другим – між владою, науковою спільнотою, громадськістю, бізнесом, чого досі не відбувалося в таких складних проектах", – наголосив Віталій Нахманович.
Він розповів, що на теренах Бабиного Яру і прилеглих кладовищах насамперед має бути створений меморіальний парк, куди люди могли б приходити рефлексувати, думати, щось згадувати: "Там немає бути великих споруд, крім пам’ятників, які вже є, а територія має бути впорядкована засобами ландшафтного дизайну. Поза межами кладовищ має бути зведений комплекс з двох музеїв: Українського музею Голокосту і Меморіального музею Бабиного Яру. Музей Голокосту має розповідати про історію Голокосту як світового явища, яке має показуватись в порівнянні з іншими геноцидами, бо ми розглядаємо його як символ всіх геноцидів, які відбувались за останні 150 років на всіх континентах. А музей Бабиного Яру має розповідати через історію саме Бабиного Яру про історію всієї України за останні півтора століття, бо під час війни там розстріляли не лише євреїв, а всіх, кого було необхідно. Після війни там була складна історія, оскільки влада хотіла знищити Бабин Яр і пам'ять про нього, далі була боротьба між радянською державою та єврейською громадськістю. Тобто історія Бабиного Яру відбиває історію України. І ці два музеї мають точку перетину – масові розстріли 29-30 березня 1941 року".
"Фінансувати цей проект має держава: поки що вона профінансувала створення цієї концепції і її апробацію. Далі уряд має затвердити цей документ і продовжити це фінансування. Ми поки що не знаємо, як буде поводитися новий уряд,бо практично Міністерство культури до кінця не сформоване, Інститут національної пам’яті досі без очільника, якісь окремі заходи, які проводяться, наприклад, за участю президента, теж не дають чіткого розуміння смислів цієї політики. Тобто поки що ми не бачимо логічної свідомої політики. Ніхто не приховує, що це не є пріоритетом, гуманітарні аспекти сьогодні другорядні", – сказав Віталій Нахманович.
ФОТО: Главком
