День Соборності: що роз’єднує та об’єднує українців?

День Соборності: що роз’єднує та об’єднує українців?

22 січня в Україні відзначається День Соборності. Саме цього дня 1919-го року на Софійському майдані в Києві відбулося проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. День Соборності святкується з 1990-го року. Головна традиція цього дня — утворення “живого ланцюга”.

0:00 0:00
10
1x

“Дорогі українці! Щоб бути сильними, треба стати єдиними. Щоб стати єдиними, треба бути сильними. Пам’ятаймо про це!”, – заявив у своєму зверненні з нагоди Дня Соборності президент України Володимир Зеленський.

За словами президента, у світі відчуття нації єдиним цілим виникає не тільки завдяки спільним традиціям, культурі та релігії, а й завдяки цінностям, які прийнятні для кожного куточка України. “Цінності доброчесності та порядності. Вихованості й толерантності. Цінності свободи та демократії. Бажання економічного добробуту та процвітання. Бажання бути заможним. Цінності поваги до закону, приватної власності та поваги одне до одного”.

Фонд “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” провів загальнонаціональне соціологічне опитування (крім тимчасово непідконтрольних територій) і дізналися, що саме є складовими українського патріотизму. “Це, перш за все, — любов до своєї країни — 80%, готовність захищати свою країну, якщо треба, зі зброєю — 64%, виховання у дітей любові та поваги до своєї країни — 58%, дотримання усіх законів крани — 56%, знання історії та культури своєї країни — 51. Далі, цікаво, дещо менше громадяни до патріотизму відносять участь у виборах — 31%, виконання своїх обов’язків — 36%, спілкування державною мовою — 35, сплату належних податків — 30%, участь у громадському житті — 28, повага до влади — увага — 26, а найменше, участь у боротьбі з корупцією й іншими вадами державами — 21%”, — розповіла директорка фонду Ірина Бекешкіна.

Директор Інституту Національної пам’яті України Антон Дробович прокоментував дослідження. “Зараз найбільше об’єднує українців — це безпековий виклик. Фактично, в України з’явився очевидний зовнішній ворог — це Росія, який здійснює факт неприкритої агресії. І для всієї України це очевидна історія. Єдине питання, що ідентичність, побудована на зовнішньому ворозі — це дуже тимчасова річ, паралельно із цим консолідуючим фактором ми повинні приділяти увагу освіті, ми повинні приділяти увагу поясненню логіки державотворення, пошуку спільних цінностей. Мене, наприклад, у цьому дослідженні тішить те, що так звана громадянська нація теж зростає. У нас є проблема з цими практиками повсякденними — голосувати, платити податки. Тому що участь у політичному процесі, готовність сплачувати податки — це ключові речі для формування громадянської нації”.

Дослідження показало, що, насправді, різниця є. Більшість українців за вільне використання української мови, але за єдину державну мову — це 69%. 80% опитаних хочуть, щоб державні службовці говорили українською мовою. Понад 60% українців виступають за вступ України до Європейського Союзу. Однак, політтехнолог Центру суспільного розвитку Юрій Подорожній вважає, що українці все ж не пройшли точку неповернення до своєї самоідентифікації: “У будь-якому разі люди будуть сприймати ту пропаганду, інформаційну картинку, яку будуть створювати нам ті, хто володіє засобами масової інформації та влада. Мене дуже потішили результати цих опитувань, але влада сьогодні робить те, що викликає велике занепокоєння. От, наприклад, на початку цього року фактично перестали фінансувати канал “ATR” (кримськотатарський мовник), який фінансувався з державного бюджету. Це ж канал, який фактично мовить на окупований Крим, де є проукраїнські сили, а саме — кримські татари, які мають стати основою нашої боротьби за повернення цих територій. Також закривається державний канал іномовлення. Нам що, не потрібно доносити свою позицію в світі?”

Ще Юрій Подорожній прогнозує розкол усередині суспільства, якщо “Слуги народу” приймуть так званий “Закон про медіа”: “Це закон про зменшення свободи слова в Україні. Володимир Зеленський повинен пам’ятати, що Україна — не Росія. Українське суспільство з такими законами щодо свободи слова, можливості висловлювань, контролю інформації, воно не подарує жодній владі”.

На думку політтехнолога, українців роз’єднує недостатнє вшанування загиблих бійців на сході України . “Скажіть, уряд, Володимир Зеленський, голова Верховної Ради скільки разів зустрічали тіла загиблих на сході, скільки разів зустрічалися з батьками, дружинами цих бійців? Це не громадяни України? Вони не в зоні ризику? Ними українці не повинні пишатись?”