"Після ратифікації факультативного протоколу Конвенції проти катувань Україною у 2012 році, реалізацію функції Національного превентивного механізму покладена на УповноваженогоВерховної Ради України з прав людини. Тобто це система регулярних та систематичних відвідувань місць несвободи, яких у нас налічується близько 5 тисяч і які знаходяться під опікою 10 центральних органів виконавчої влади, з метою попередження катувань та жорстокого поводження. І слідчі ізолятори — це лише частина мандату Національного превентивного механізму. За весь період існування такого механізму ми здійснили візити в усі установи виконання покарань з функцією слідчого ізолятора і слідчі ізолятори. І неодноразово. Ми здійснювали візити без попередження. Після кожного візиту готується звіт, і ми направляємо його у той орган, який опікується цими установами. Також ми готуємо акти реагування з боку Уповноваженого, пишемо рекомендації і відстежуємо їх стан виконання", — зазначив Олександр Гатіятуллін.
Представник омбудсмена повідомив, що у Лук’янівському СІЗО була моніторингова група Національного превентивного механізму, і зараз вже підготовлений звіт за результатами моніторингового візиту.
"Це був повторний візит. Минулого року, на початку жовтня, також був здійснений візит у Київський слідчий ізолятор. Хоч наші рекомендації частково виконувались, але рівень їхнього виконання нижче 50%. Якщо наші рекомендації систематично не виконуються, ми готуємо подання Уповноваженого до відповідного центрального органу виконавчої влади або на Кабінет міністрів, аби вони все-таки виконувалися", — сказав він.
Гатіятуллін наголосив, що і Європейський комітет проти катувань, і Підкомітет проти катувань Організації Об’єднаних Націй періодично відвідують нашу країну і пишуть свої рекомендації, проте вони повільно виконуються, особливо в частині умов утримання ув’язнених.
"Усі будівлі слідчих ізоляторів та установ виконання покарань — це будівлі XVIII-XIX століть. Зараз є стандарти належного поводження, європейські пенітенціарні правила, правила Мандели, і ці будівлі не відповідають їм. Модернізувати будівлі буде складно це коштуватиме багато і буде велике навантаження на бюджет країни. Наприклад, Одеський слідчий ізолятор — тюремний замок, там можна тільки кіно знімати і залишити його як пам’ятку архітектури", — пояснив представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Фото: Офіс омбудсмена
Представник омбудсмена додав, що "ці установи фінансуються за залишковим принципом, тобто на капітальний ремонт не виділялися кошти, хоча раніше була анонсована реформа пенітенціарної системи. Останній раз будувати Сумський слідчий ізолятор наприкінці 80-х років. Тобто після цього не будувалися нові будівлі. І у таких умовах будуть позови і Європейський суд, якщо й надалі буде продовжувати така тенденція".
Зазначимо,міністр юстиції Денис Малюська запропонував знести Лук'янівський СІЗО у Києві, переселивши його мешканців у нову в’язницю, а частину старих корпусів — зберегти у вигляді музею.
Нагадаємо, 19 січня Денис Малюська зі своїм заступником Віталієм Василиком без попередження побували у Лук’янівському слідчому ізоляторі тимчасового тримання.
За словами міністра, їх із заступником вразила, велика концентрація людей, які утримуються у СІЗО тривалий час. Дехто з них перебував у СІЗО протягом трьох й більше років, і йдеться про людей, щодо яких немає вироку суду і юридично вони не є винними у скоєнні злочину. Також Малюська відзначив відсутність чіткого та зрозумілого алгоритму розподілу людей по камерах.
На фото: Олександр Гатіятуллін, facebook.com
