"Шевченко не міг оминути фантастичне і фантастику, оскільки послуговувався такими романтичними жанрами, як балада і поема. Тому весь спектр, який застосовували романтики у цих жанрах, Шевченко фактично використовував на повну. Його відомі "Причинна", "Відьма", "Лілея" і його комедії, які фактично є поемами, де застосовано і сатиричне, і фантастичне, тому Тарасу Григоровичу воно було не чужим і досить активним в його практиці. Я думаю, Тарас Григорович це переосмислював для себе, хоча його власних записів про це я не знайшла, але його творча практика свідчить про те, що як прийом він його переосмислював, тому що в його поемі "Відьма" психологічні реакції викликають ефект фантастичного, вони здаються фантастичними, але засоби цілком реалістичні. Це психологія або психічний стан персонажа, самого образу відьми, яка від початку поеми є людиною, яка не в собі. І Шевченко використовує психологічні прийоми, які створюють у читача ефект фантастичного. У Шевченка є нюансування образів, і в кожному творі воно окреме. І тим, хто хоче писати фантастику, я раджу читати Шевченка. У нього можна подивитися, як існує прямо фантастичне, а також як воно існує з сатиричним та саркастичним", — зазначила Олеся Стужук.
Щодо того, чи існують відгуки сучасників на такі фантастичні елементи у творчості Шевченка, зокрема, у листах, то Стужук зауважує, що "якщо говорити його оточення в Академії мистецтв у Петербурзі і з ким він контактував протягом всього свого життя, то їх не помітно в листах. Вони не говорили про високе у листах. Можливо, при зустрічі могли обговорювати подібні речі. А в листах йшлося про конкретику або про мистецькі враження від архітектури, скульптури самого Шевченка. Шевченкові не подобався пам’ятник князю Володимиру над Дніпром, який був заважким як монумент, і його можна було зробити вишуканішим. Він мав претензії до архітектора як до людини, яка не дотиснула".
Крім того, дослідниця розповіла, що незважаючи на те, що Шевченко асоціюється з образом кріпака, у побуті він активно користувався панським способом життя.
"Коли приїздив у 40-х роках В Україні, він був дуже популярним гостем у панських садибах. Можливо, за його спиною щось і говорили, але як фігура популярна і відома, академік, він цим користувався і з панночками він так само спілкувався, як і з панами", — сказала вона.
Крім того, Олеся Стужук наголосила, що якби "Шевченко був неосвіченою і неначитаною людиною, то тільки він би не зміг писати таку глибоку поезію, бо все-таки твори у нього досконалі. По-друге, він би не міг триматися у суспільстві, у громаді, у спілкуванні з аристократами лише на своїх картинах та як автор "Кобзаря". На колориті "сільського самородка" далеко не поїдеш. Але до Шевченка ставилися як до рівного до того рівня, аби не родичатися з ним".
Вона також підкреслила, що "Тарас Шевченко був руйнівником застарілих моральних норм, зокрема у його поемі "Катерина", він став камінцем, кинутим у ліберальне болото. Тому і не згасає інтерес дослідників до нього, і він увійшов у Революцію Гідності і творами, і своєю особистістю, і оповів війну".
Фото: wikipedia.org
