Також сьогодні планувалося призначення Ольги Буславець, менеджера енергоринку, яка працювала у відповідних компаніях, але на вимогу президента Зеленського спікер Дмитро Разумков цю кандидатуру зняв. Подальша доля цієї кадрової персоналії невідома. Законодавці ухвалили дуже багато потрібних рішень, зокрема дозволене використання несертифікованих в Україні медпрепаратів, але таких, які пройшли клінічні випробування в інших країнах. Україна надолужує досвід зарубіжних країн. Посилено кримінальну штрафну відповідальність за спроби провезти повз митну територію України відповідних препаратів, які становлять життєвий інтерес для українців. Були провалені спроби домогтися змін до бюджету 2020 року. Там є дуже серйозні речі – створення стабілізаційного фонду для боротьби з коронавірусом, активи 97,1 млрд гривень та інші речі. Законопроєкт відправлено на доопрацювання.
Рішення влади на черговому позачерговому засіданні у ефірі Українського радіо коментує кандидат юридичних наук Геннадій Дубов.
Про об’єднання депутатів
Не зовсім можна говорити, що загроза коронавірусу об’єднала наших депутатів, навіть в правлячій більшості близько сорока людей не з’явилося на засідання. І як ми побачили на першому позачерговому засіданні навіть кадрове питання було неможливо ухвалити і лише після перерви, лише після того, як президент України особисто приїхав до будівлі Верховної Ради, знайшлися голоси під це. Також не прийнятий урядовий проєкт закону про зміни до закону про державний бюджет, фактично про секвестр бюджету. Однак, деякі закони, в тому числі про низку змін в багато законодавчих актів щодо ситуації з коронавірусом, закон про харчування військових – усе це голосувалося в більшості понад 300 голосів. Але лише частково можна говорити про певну єдність. Здається, наче сформувалася коаліція національної єдності, але вона часткова, тому що ми бачили, що не всі фракції підтримали антиколомойський закон. Вони виступили прямо проти цього, в тому числі фракція Батьківщини. Опозиційна платформа фактично продовжує блокувати прийняття закону про відкриття ринку землі, наполягаючи на всіх поправках, які вони внесли.
Про кадрові зміни
Щодо кадрових змін складно говорити "варто – не варто", оскільки, на скільки відомо, у міністра фінансів є конфлікт із прем’єр-міністром України. І конфлікт, в тому числі, в частині внесення змін до бюджету. За цих умов, якщо в середині єдиного органу існує конфлікт між такими ключовими особами як прем’єр-міністр країни та міністр фінансів, враховуючи, що нам потрібно ще домовлятися з міжнародними кредиторами, такий конфлікт залишати було, очевидно, не можна. І мабуть зміна в цьому сенсі є повною мірою доречні.
Щодо міністра охорони здоров’я – ми теж можемо лише посилатися на певні чутки чи інсайдерську інформацію, що Ємець особисто не мав великого бажання продовжувати свою роботу, тому що з тих часів, коли він вже був міністром охорони здоров’я, відбулися певні зміни і роль міністра суттєво знижена, в тому числі на користь служби здоров’я.
Залишати людей, які мають внутрішній конфлікт чи не мають бажання продовжувати роботу, – було б неправильно. І в авральному режимі їх було змінено. Ще залишається низка міністерських крісел – культури, освіти, енергетики. По енергетиці була спроба призначення, яку відкликали, а по іншим – навіть не виносилося питання в зал. Влада фактично гасить певні локальні пожежі, які виникають. Немає системної роботи і системного підходу, проблема вирішується просто по мірі того, наскільки вони є критичними для конкретного моменту часу.
Про прийняття нових законопроєктів
Навіть в правлячій партії є кілька груп впливу і вони контролюються різними людьми. Всі компроміси ми розуміти не можемо – адже ми не всередині процесу, але навряд суто на свідомості депутатів здійснювався вплив. Ми чули на минулому тижні, фракції понад сто депутатів навіть не могли зібрати зібрання, а самі депутати під будь-яким приводом не з’являлися для прийняття необхідних рішень. Закони про ринок землі, секвенцію бюджету чи антиколомойський закон – усі матимуть наслідки, і депутати просто не хочуть асоціювати себе із рішеннями, які можуть бути недолугими. Восени ми говорили про турбо-режим, сьогодні ми переходимо на першу космічну швидкість у прийнятті рішень і вже в тому, що ухвалили сьогодні, ми бачимо критичні помилки, які закладають багато конфліктів в нашому суспільстві.
Про допомогу від МВФ
Ми дуже давно знаходимося за межею, коли МВФ може нам відмовити в наступному транші, тому що цього року понад 10 млрд доларів іншим кредиторам і МВФ ми маємо віддати. У цих умовах, ще до пандемії коронавірусу, в нас було понад половина бюджету виплат на відсотки і на виборги різним кредиторам, в тому числі МВФ. Втім, без кредитування МВФ у нас не буде іншого виходу, окрім як оголошувати дефолт.
Ми маємо розуміти, що всі ті кошти, які ми отримаємо, навіть якщо програма буде розширена і ми приймемо ті два закони, які вимагає від нас МВФ – не підуть на погашення наслідків кризи, вони не підуть на те, щоб збільшувати доходи населення чи на допомогу. Вони підуть на погашення тих боргів, які ми маємо погасити цього року. Більше того, їх не вистачить для повного погашення цих боргів. Питання співпраці з МВФ – це питання оголошення чи не оголошення дефолту. Грошей українська економіка від цього не отримає.
Тому є два підходи до ситуації: використати ці кошти на недопущення дефолту чи оголосити дефолт і використати їх не на виплати зовнішнім кредиторам, а на рятування ситуації. Ми бачимо, що у нас немає можливості як в європейців і американців просто друкувати долари, щоб гасити усі ці наслідки для економіки.
В юридичній сфері взагалі абсолютно неприйнятною є ситуація, коли закон приймається суто під конкретно один випадок – закон мусить бути універсальним та регулювати невизначену кількість випадків в межах певної юрисдикції. З одного боку, прийнявши ці закони ми отримаємо гроші, з іншої – ми знову потоптались на нашій правовій системі, що в підсумку може призвести до негативних наслідків.
Суверенітет дуже дорого коштує і в нас немає коштів, щоб його фінансувати повною мірою. Якщо ми знаходимося в критичній економічній ситуації – залежимо від міжнародних кредиторів і вони висувають нам вимоги, влада прийняла рішення йти на ці умови попри всі ризики. На жаль, наша вибирає з гіршого і набагато гіршого. Якщо на одних шальках терезів – необхідність прийняття непопулярних рішень, а на іншій – дефолт. Вона, очевидно, обирає другий варіант.
Фото: УНІАН
