Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського раз на тиждень проводить масштабний моніторинг якості повітря у Києві. Олександр Косовець коментує, які показники наразі перевищують норму: "Діоксид сірки перевищує в півтора два рази гранично-допустиму концентрацію, перевищення концентрації діоксиду азоту ще вище – приблизно в 5 разів. Це вихлопи нашого автотранспорту, кількість якого понад мільйон. Після закриття метро люди частіше використовують приватний автотранспорт. Однак, коли їздили маршрутки повітря було більш забруднене. Тому казати, що ситуація зараз погіршилася не можна. Крім того, в Києві працюють потужні теплоелектроцентралі. Тому ми повинні розуміти що велике місто – це не курорт. Якщо зараз індекс забруднення – 10, то минулого літа він сягав і 16, і 18. Тому усе відносно. Найбільш забруднене повітря на завантажених вулицях: це Хрещатик, бульвар Шевченка та Лесі Українки. Натомість лівий берег чистіший, тому що він рівнинний і таких точок накопичення забруднення немає".
На питання, де можна отримати достовірну інформацію про стан повітря Олександр Косовець зазначає: "На жаль, в режимі реального часу в Києві таку інформацію отримати не можна. Тому що та система спостережень, яка створювалася в 60-тих роках минулого століття далеко відстала від європейських систем. У Києві немає муніципальної системи автоматизованого спостереження за довкіллям. У багатьох європейських столицях вона є, і це турбота місцевої влади. Держава виділяє кошти на підтримку тієї мережі спостережень, яка в нас є. Усе впраиється з одного боку в гроші, а з іншого в непрофесіоналізм чиновників".
Олена Турос ділиться своїми здобутками у сфері контролю за якістю повітря: "Для проведення моніторингу хоча б у місті Києві Академія медичних наук закупила своє обладнання і поставила автоматизований стаціонарний пост для вимірювання дрібнодисперсного пилу, який здійснює вимірювання кожну хвилину і дає результат через 7-10 хвилин. Працює пост цілодобово. Останні роки ВООЗ звернула увагу на дрібнодисперсний пил, який викидається автотранспортом і промисловими підприємствами, і циркулює в повітрі, що негативно впливає на здоров’я. Розмір цих дрібнодисперсних часток є дуже важливим фактором, який визначає їхню тривалість перебування в атмосфері та місце осідання в дихальних шляхах людини. Найбільшу небезпеку становлять часточки з діаметром 2,5 мікрони, які при вдиханні потрапляють у нижні відділи легень, досягаючи альвеол, а звідти разом із киснем розносяться по організму, проникають у кров і чинять негативний вплив на різні органи та системи. Наприкінці березня на початку квітня концентрація цього дрібнодисперсного пилу підвищується. Причинами є автотранспорт, пилок рослин, теплоенергетичні об’єкти, а також будівельно-промислові об’єкти, пов’язані із виробництвом та застосуванням цементу. Концентрація цих речовин у повітрі не повинна перевищувати норму більше, ніж 35 днів на рік. В Україні загальне перевищення у 2018-2019 роках становила 70-74 дні. Тобто ми маємо вдвічі більшу кількість днів із перевищенням значень дрібнодисперсного пилу з діаметром часток до 10 мікронів. Тому держава повинна об’єднати усі системи моніторингу та спостереження та інформувати населення, в які дні треба менше гуляти чи взагалі не виходити. Крім того, слід розвивати систему громадського транспорту, аби люди менше користувалися приватними автомобілями".
Читати більше: Потрібно не збільшувати штрафи, а притягати порушників до відповідальності – Юлія Сливченко про паліїв рослинності
Ситуацію з пожежею в зоні відчуження коментує Леонід Табачний: "На даний момент в Чорнобильській зоні відбувається тління та горіння сухої трави та лісового опаду. Ці пожежі досить численні. Дуже багато точок тління і звідти надходить до атмосфери досить значна кількість продуктів горіння. З точки зору радіаційної загрози кількість радіонуклідів, зокрема цезію 137 не перевищує поріг визначення. Тому ні про яку радіаційну загрозу на разі не йдеться".
Фото: фб сторінка Екстрена Медична Допомога
