Кінець першого етапу децентралізації: що вдалось досягнути об’єднаним громадам?

Кінець першого етапу децентралізації: що вдалось досягнути об’єднаним громадам?

Наприкінці 2019 року, через п’ять років після старту реформи децентралізації, в Україні налічувалося більше 1000 об’єднаних територіальних громад. У деяких з них давно відбулися вибори, розпочалося життя за новою моделлю, є перші досягнення і досвід, а деякі – лише на початку цього шляху. Відтак частина ОТГ вже продемонстрували, що можуть впоратися з новими повноваженнями і використати можливості, які дає їхній статус. Але є й такі, які, незважаючи на додаткові надходження до бюджету, не поспішають переймати повноваження органів влади районного рівня і це викликає сумніви щодо спроможності громад забезпечувати якісне життєве середовище для своїх мешканців. 20 травня Кабінет міністрів України затвердив перспективні плани реформування своїх громад Дніпропетровської, Рівненської, Київської та Сумської областей. У підсумку вже 21 область має затверджені урядом перспективні плани, які охоплюють 100 % їхньої території, що наближає реформу до закінчення першого етапу. Що вдалось зробити протягом цих років в частині децентралізації та які виклики стоять перед ОТГ сьогодні Українському радіо розповів експерт з місцевого самоврядування і децентралізації Олег Любімов.

"Затвердження перспективних планів по всіх областях є формальним завершенням першого етапу децентралізації. Це затвердження того, що вже видно, яка конфігурація громад буде на території України і на базі цієї конфігурації можна працювати над розвитком різних територій", – розповів Олег Любімов. 

Він оцінює завершення першого етапу реформи позитивно: "Сама зміна формату органів місцевого самоврядування, зміна форми місцевої влади з більшою передачею повноважень на місця змінює філософію і підхід до розвитку територій з боку самих громад, міських голів, депутатів і мешканців. Вони чітко розуміють, що є господарями на своїй землі, тільки від них залежить розвиток тієї чи іншої території і вони вже не можуть кивати в сторону тієї чи іншої влади, що нам не дають це зробити. Всі базові послуги, які повинні бути наближені до людей, передаються на базовий перший рівень".

Проте, попри позитивну оцінку першого етапу реформи, Олег Любімов зазначає, що в децентралізації було багато противників: "Будь-яка реформа тягне за собою зміну звичного життєвого укладу та звичного стану речей. Деяким людям це дається складно і вони підсвідомо противляться цьому. Іншим фактором є протидія старих еліт, страх втратити вплив, контроль над певними, хоча й невеликими, але фінансовими потоками. Ця боязнь втратити владу викликала боротьбу проти об’єднання. Я не можу сказати, що в абсолютно всіх громадах, які об'єдналися протягом 2015-2018 років, є великі успіхи, з тих же суб’єктивних причин. В нас є багато прикладів, коли нібито неспроможна маленька сільська громада, де є мало установ, підприємств показує чудеса розвитку, а є громади, де є підприємства, установи, але їхнє життя завмерло в пострадянському періоді". 

"Тут більше питання до менеджменту, який є одним із найважливіших питань для кожної громади. Якщо громада обирає людей, які будуть на неї вболівати і шукати можливості, як реалізувати можливості, які їм дає децентралізація, то ця громада має всі шанси швидко покращити своє становище", – підкреслив експерт. 

Також Любімов наголосив, що реформа місцевого самоврядування дає ОТГ можливість наповнити бюджети, за умови вдало обраного менеджменту: "Децентралізація – це перерозподіл надходження коштів, коли більша частина коштів, які надходять до районного бюджету, тепер надходитимуть до ОТГ. Тому коли зараз кажуть, що немає коштів, то можна з дуже великою натяжкою погодитися. Але це не розуміння процесів децентралізації та фінансового підґрунтя органів міського самоврядування. Це питання не байдужого менеджменту громади, який шукає можливості залучити кошти, збільшити дохідну частину бюджету, в тому числі через співпрацю з місцевими підприємцями, із залученням нових підприємців і нового бізнесу на свою територію. І ми маємо багато позитивних прикладів". 

"Можна згадати Великодимерську ОТГ, де створили сприятливі умови для ведення бізнесу і залучають не тільки малих бізнесменів, підприємців, але й великий бізнес. Йдеться про компанії Coca-Cola та "Мономах", які тепер приносять великі прибутки громаді у вигляді податків", – підсумував експерт Олег Любімов.

Фото: pixabay