"Ми втрачаємо якість навчання. До мене звертається багато учнів, які просто не в змозі підготуватися якісно до екзаменів. Ми вирішили питання тим, що дозволили при тому, що будуть дотримані усі антикоронавірусні норми, допустити їх особисто до інструментів, тому що люди не мають вдома органу, фортепіано чи ударних. Нашу специфіку не врахували. З теоретичними предметами дистанційне навчання можливе, а якісно підготувати людину, якщо вона не працює з викладачем наживо, в нашому випадку – ні.
Ми чекаємо розпорядження київського міського голови стосовно допуску до навчання до 10 осіб з 1 червня. Втім, залишається проблема з оркестрами та хорами", – розповідає ректор Національної музичної академії імені Чайковського Максим Тимошенко.
Ректорка Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського Тетяна Вєркіна описує становище у своєму закладі: "Ми працюємо і працюємо досить активно, навіть не знижуючи темпів. Ми були підготовлені, тому що мали невеликий карантин через кір, тоді ми почали готуватися до дистанційної освіти. Не скажу, що ми були стовідсотково підготовані, але все ж спокійно перейшли в цей формат, навіть зробили усе те, що планувати – провели конкурси для молодих виконавців та хоровий конкурс.
"Ми зрозуміли, що повинні об’єднати зусилля. Оскільки наші випускники працюють в університетах Каразіна та політехнічному, разом з нашими молодими викладачами вони зробили акцію, коли усі студенти зібралися та записали хор із опери "Набукко" Верді. Ми будемо продовжувати в цьому напрямі і наші студенти оркестрового факультету записали частину симфонії Бетховена, тому що наш молодий диригент, працюючи з ними над окремими партіями зрозумів, що потрібно об’єднати студентів".
"Ми побачили, як бідність не допомагає нашим студентам, в яких умовах вони займаються і для них, особливо тих, які займаються на театральному факультеті та грають на музичних інструментах, в одно-двокімнатних квартирах готувати ці записи складно. Тим не менше, вони це роблять і в мене вся пошта забита підтвердженнями чесної і активної зацікавленої роботи і студентів, і викладачів. Але мене хвилює, яке буде продовження.
Я впевнена, що сесію ми проведемо вчасно. Особливо, ми готуємося до зустрічі з випускниками бакалаврату та магістратури, тому що це має бути якимось святом. Сподіваємося, що ми їх побачимо і почуємо на сценах. Втім, якщо це буде неможливим, то ми підготувалися робити це дистанційно".
Про ситуацію в Одеській музичній академії розповідає ректор Олександр Олійник: "Переваг дистанційного навчання в мистецьких професіях немає. Це не навчання, а спілкування. Групові заняття були через Zoom, студенти присилали свої записи на месенджери в індивідуальному навчанні, але цей процес не дуже приємний. Ми проводили анонімне соцопитування серед студентів і, зрозуміло, що вони всі не задоволені такими процесами. Втім, ми вимушені це робити.
І оркестр, і хор майже не працюють, тому студентам розсилаються партії і вони їх самостійно вивчають і грають разом із керівниками. Ті, хто можуть грати, тому що, наприклад, в народному оркестрі є такі інструменти, які знаходяться в академії, а студенти поїхали додому і взяти, до прикладу, контрабас не могли. Скрипачі і віолончелісти працюють з партіями, але це неефективна робота".
У Львівській національній музичній академії також намагаються приспособитися, щоб відпрацювати цей рік. Ректор Ігор Пилатюк наголошує, що цей процес є обоюдним і це справа не лише академії, а й студентів. "Студент, який хоче мати знання та налагоджений контакт, він їх має. Ті, хто наполегливо себе формують, не припиняють свою діяльність".
Олександр Злотник, ректор Київської муніципальної академії музики імені Глієра, додає: "Єдине, що мені не подобається, коли студенти беруть інформацію з Вікіпедії, де дуже багато неправильного чи взагалі брехливої інформації. Вони, не знаючи, як воно насправді є, довіряють цій інформації і пишуть реферати. Зрозуміло, що всі оркестри, ансамблі, хори зараз не працюють і буде дуже велика складність в тому, як будуть здаватися державні екзамени за фахом".
За словами директора Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату імені Соломії Крушельницької Левка Закопця, випускні іспити 25-27 червня у закладі проходитимуть згідно з рекомендаціями. Школа готується заграти наживо і до цього готова, якщо ситуація не погіршиться, бо тоді іспити відбудуться онлайн.
Директор Чернігівського музичного коледжу імені Ревуцького Володимир Суховерський розповідає, що в його коледжу потужний зв’язок із мистецькими школами та заклад встиг провести профорієнтаційну роботу, аби в академію прийшли найкращі учні. Фінальне змагання серед них провели онлайн, як і конкурс молодих композиторів імені Левка Ревуцького. Директор коледжу просить розуміння від студентів, що студійний запис та виконаний в домашніх умовах – це різні речі, та закликає не розчаровувати від отриманого звуку.
Директор Ніжинської дитячої музичної школи Сергій Голуб розповідає: "Дистанційне навчання учнів, як на мене, малоефективне. Я це бачу і по собі в роботі з хором, і чую відгуки своїх колег. Ми, безумовно, щось робимо, але якими зусиллями ці результати даються". Сергій Голуб, втім, зауважує, що його як керівника хору задовольняють відео- й аудіоуроки. Адміністрація школи, за словами директора, змогла налаштувати педагогічний колектив, максимально використавши всі технічні можливості.
Фото: Depositphotos
