Кабмін затвердив програму відновлення української економіки. Чи буде вона працювати?

Кабмін затвердив програму відновлення української економіки. Чи буде вона працювати?

Кабінет Міністрів затвердив програму відновлення української економіки. Презентуючи документ, прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що заходи щодо відновлення економіки формували з урахуванням усіх факторів і можливих наслідків. Впродовж трьох днів від моменту презентації програми її доопрацюють, а пізніше відбудеться обговорення. У ефірі Українського радіо обговорення вже розпочалося разом із керівником секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Андрієм Забловським.

0:00 0:00
10
1x

Андрій Забловський характеризує запропоновану програму: "Документ досить масштабний за обсягом та змістом, але питання в тому, що багато з цих 230 ініціатив, вже виконуються або на стадії розробки. Наприклад, якщо говорити про доступ до фінансів, то така установа як Експортно-кредитне агентство, створена ще у 2018 році, досі не запрацювала. Питання в тому, що це просто заходи, які будуть вчергове прописані в цій новій програмі. Таких програм в Україні, на жаль чи на щастя, багато. Проблема з їх виконанням".

У зверненні Дениса Шмигаля йдеться: "Ми залучили більше 90 найкращих аналітичних центрів України, десятки бізнес асоціацій, окремих компаній, в тому числі представників малого і середнього бізнесу. Коронакриза – це новий виклик для світу. Стратегія, яку ми презентуємо, дає комплексну відповідь на всі кризові виклики. Червоною лінією, яка проходить через усю програму, є принцип пріоритету українського виробника, який платить податки і створює робочі місця в Україні. Здоровий економічний націоналізм – це сьогодні стратегія багатьох країн. Для нас прописна істина: коли є два однакових виробника, то пріоритет має бути у заводу, в якому працюють українці і який знаходиться в Україні".

"Попри підтримку українського виробника, на вчорашньому засіданні кабміну було прийняте рішення про продовження заборони експорту товарів протиепідеміологічного характеру, починаючи від медичних масок – заборона тривала до 1 червня і виробники підіймали питання, щоб її зняти, тому що накопичилося приблизно 40 млн медичних масок, які українських ринок продав би закордон. Є багато таких конкретних практичних питань, по яких вже зараз потрібно працювати. 230 ініціатив – це добре, але бізнес чекає більш оперативної реакції на ті речі, які вже є".

Бізнес не звільняють від податків, натомість закликають брати гранти та кредити. Андрій Забловський також коментує програму 579: "Нещодавно з’явилася інформація, в тому числі аналітика мінфіна та банків-операторів цієї програми, в чому основні причини її неробочості. Перша – це вимога по заставам, немає ліквідних застав, під які можна брати кредити. Традиційно ми стикаємося з тим, що банки досить вимогливі до позичальників в частині покриття своїх кредитних ризиків навіть попри те, що держава зменшує кредитну ставку та виступає гарантом. Було прийнято ще тоді майбутнє розширення цієї програми чи створення нової. Ці речі також прописані у новій програмі".

"Щодо податкового питання, то законопроєкт 1201, який раніше був підписаний президентом, бізнес називає податковим терором. Давайте розпочнемо з таких речей – не прийматимемо закони, які посилюють фіскальний тиск", – говорить експерт.

Щодо пріоритету українського виробника Андрій Забловський додає: "Для України – це шанс. Через розірвання ланцюгів поставок і зміщення фокусу на нову локалізацію, в України з’явилася можливість переносити виробництво і створювати нові потужності замість китайських та інших, ближче до європейських партнерів та споживачів. Тому для України це повинно бути не просто гасло, а частина національної економічної стратегії, здорового економічного патріотизму, про що говорив прем’єр".

Фото: УНІАН