Мобільний додаток

Катя Петровська: музей "Бабин Яр" не може бути арт-проектом, це біда для історичної пам’яті

22.06.2020 р., 12:44

11 червня Наглядова рада Меморіального Центру Голокосту "Бабин Яр" презентувала свої проекти. Публікація чорнового варіанту концепції майбутнього музею Меморіалу Голокосту "Бабин Яр", над якою працювала команда російського режисера Іллі Хржановського, викликала бурхливу публічну реакцію. Свої думки щодо концепції музею в ефірі Радіо Культура розповіла німецька письменниця і журналістка, авторка книжки "Мабуть Естер" Катя Петровська.

"Від початку проект був побудований на серії жахливих етичних порушень. І вони почались не зі Хржановського, а значно раніше. Зараз ці люди діють і представляють проекти, неначе вони щойно прийшли і начебто вони були завжди. Це дуже важлива проблема. Це люди, які начебто займаються історичною пам’яттю, але при цьому абсолютно заперечують досвід інших людей. Вони не співпрацюють з людьми, які в Києві все життя займалися цією проблемою, ігноруючи інші структури. Такий музей, такий проект має виростати з громадських структур, з громадського руху, з громадської історичної консолідації", ─ зазначила Катя Петровська.

Петровська наголосила, що від початку музей "Бабин Яр" будувався з порушеннями.

"Два роки тому мене запросили до Наглядової ради. Якби я прийшла до цієї ради, я була б єдиною людиною, яка, справді, багато працювала з темою Бабиного Яру. Але вже тоді, коли виконавчим директором була Яна Барінова і коли директором по науковій частині був хороший історик, який написав історію про окупацію Києва, Карл Беркхоф було ясно, що музей побудовано на порушеннях, зокрема, він будувався на приватні гроші. Зараз навіть справа не у тому, що вони російські чи ні, хоча у сучасній ситуації це дуже важливо. Але загалом такі речі не будують на приватні кошти. Це проти світової практики таких закладів. Крім того, ці люди не хотіли чи не змогли співпрацювати з великою частиною українських істориків", ─ сказала вона.

На думку Петровської, Хржановський намагається зробити з історичного музею арт-об’єкт, а це неприприпустимо.

"Коли я відмовилися від співпраці, я не підозрювала, що може стати ще гірше. Те, що відбулося з появою Хржановського, це біда. Людина, яка може бути прекрасним та художником і створювати художні роботи, не може керувати історичним музеєм. Він з нього робить арт-проект. Ніде у світі немає історичного музею такого значення, яким би керував арт-директор", ─ зауважила письменниця.

На фото: Ілля Хржановський, UAINFO.ORG

Крім того, вона додала, що "Хржановський витіснив людей, які займались наукою. Це дуже цікава річ, бо це експропріація чужого досвіду та чужих зусиль. Цей музей зробили не вони. Берков і його команда розробили 250 сторінок історичного тексту. І я не знаю, чому про це ніхто не говорить. І вони цим користуються, представляють як частину їхнього проекту".

На її думку, Хржановського абсолютно не цікавить історична пам'ять.

"Він людина, яка не відрізняє пам'ять від маніпуляції. Те, що він придумав систему вибору, психологічні досліди ─ це дуже характерно для нього. Тому що людина, яка не відчуває і у якої немає совісті, буде маніпулювати людьми. Хржановський далекий від гуманізму. Він може займатися чим завгодно, але не Бабиним Яром. І коли люди представляють цей проект так, наче до них була мерзотність, спустошення, а тепер буде мегапроект зі світовими іменами, то це якась "хлестаковщина", неначе до них не було нічого", ─ сказала Петровська.

"Раніше я думала, що найжахливіше ─ це мовчання довкола Бабиного Яру. Але те, з чим ми маємо справу зараз ─ це практично скасування того, що напрацювала культурна думка у зв’язку з тоталітаризмом. Цей музей будується на неповазі до глядача, якого повинно бити електричним шоком і поставити перед вибором. Людей, яких зігнали по Великій Житомирській в цю яму, нам пропонують розглядати як людей, у яких був вибір. У цьому проекті все, від початку і до кінця, жахливо", ─ резюмувала вона.

Читайте також ─ Скандальний "Дау": невідоме про кінопроект Іллі Хржановського

Зазначимо, на кінець червня Хржановський анонсував запуск сайту, де можна бути знайти інформацію про загиблих в Бабиному Яру людей. Точки, кожна з яких репрезентує людину, лягли в основу оновленого логотипу меморіалу. Історія кожної людини поповнюватиметься новим матеріалом. Наразі меморіал зібрав дані про 18 тисяч загиблих.

На сьогодні меморіал займається вивченням історичних фактів і подій 1941 року та самої території. Ці проекти мають стати основою онлайн-музею. На такій онлайн-платформі обіцяють створити місце для зворотнього зв’язку, чатів, розмов, дискусій, оцінок тощо.

Цього літа також обіцяють запустити експозицію під відкритим небом "Погляд у минуле", сім монокулярів розташують в тих місцях, де фотографи Бабиного Яру робили свої знімки.

Ще один документальний проект "Розмова" передбачає інтерв’ю з сучасниками, аби показати, як трансформуються знання про ці події і як зникають або створюються нові міфи. Всі охочі можуть зареєструватися на інтерв’ю або ж самостійно вибрати запитання зі списку і зняти свої відповіді на них.

Нагадаємо, що культурні діячі в квітні закликали звільнити Хржановського з посади художнього керівника Меморіалу "Бабин Яр". Пізніше діячі написали листа до президента, прем’єр-міністра і мера Києва з вимогою взяти повну державну відповідальність за створення Національного меморіального комплексу в Бабиному Яру.

На фото: Катя Петровська, Heike Steiweg

Катя Петровська: музей "Бабин Яр" не може бути арт-проектом, це біда для історичної пам’яті

Новини по темі