Мобільний додаток

З другої спроби: що не так із новою судовою реформою від президента Зеленського

26.06.2020 р., 19:12

22 червня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради на розгляд законопроект про судову реформу. Член Громадської ради доброчесності, голова Фундації DEJURE Михайло Жернаков та суддя Віктор Фомін в ефірі Українського радіо прокоментували, у чому полягає головна проблема запропонованого законопроекту.

"Цей законопроект Зеленський ні з ким не обговорював, нікому не показував, що там буде, а просто взяв і вніс до парламенту. Єдине пояснення цьому, що в Офісі президента хочуть проштовхнути його якомога швидше, незважаючи на критику, на те, що все громадянське суспільство та велика частина професіоналів кажуть, що це не те, це не відповідає ні політичним обіцянкам, ні меморандуму з МВФ. Це фактично загрожує колапсом фінансової системи", ─ зазначив Михайло Жернаков.

Жернаков прокоментував, у чому полягає головна проблема законопроекту про судову реформу.

"Ця політична влада не хоче зробити суди незалежними. Вона хоче їх тримати під контролем для того, щоби можна було робити будь-які політичні переслідування і забезпечувати ті рішення, які вигідні політично", ─ сказав він.

Жернаков пояснив, що "проблема у суддях, які знаходяться в цих судах і ухвалюють ці жахливі рішення. Вища рада правосуддя регулярно залишає на посаді недоброчесних суддів, тому що їм вигідно давати політичні вказівки.

"Вони себе зарекомендували як ті, котрі їх виконують. При цьому Вища рада правосуддя таких незалежних суддів, як Лариса Гольник (відома суддя-викривачка) та Віктор Фомін (суддя, який ухвалював дуже багато хороших і правильних рішень, але які не подобалися високопосадовцям) переслідує, не допускає до конкурсів в Антикорупційному суді і притягає до відповідальності. Наприклад, Ларису Гольник притягнули до відповідальності за пост у фейсбуці, а у справах Майдану 70% суддів залишилися на посадах", ─ додав він.

На думку члена Громадської ради доброчесності, "у Вищій раді правосуддя зібралися люди, які плоть від плоті і кров від крові цієї "зашквареної" корумпованої судової системи. У яких мета ─ залишати все, як є і отримувати за це шалені гроші. Як з державного бюджету, так і в корупційний спосіб".

Жернаков наголосив, що ключова проблема законопроекту є в тому, що Вища рада правосуддя жодним чином не оновлюється.

"Під час виборів Володимир Зеленський обіцяв його оновити, підтримавши порядок денний реформи правосуддя від громадських організацій. "Слуга народу" той самий порядок денний підтримали, сказавши, що оновлять Вищу раду правосуддя і Вищу кваліфікаційну комісію суддів за допомогою міжнародних партнерів, як це було з Антикорупційним судом. Це наше зобов'язання перед МВФ реформувати Вищу раду правосуддя так, щоб там були доброчесні члени і щоб вони нарешті забезпечили нормальну якість суддівського корпусу в Україні. А президент через тиждень після підписання цього меморандуму вносить законопроект, в якому жодної реформи Вищої ради правосуддя не передбачено. Вказано, що якщо щось, то члена ВРП сама Вища рада правосуддя має прийняти рішення про звільнення двома третинами голосів. А це не станеться ніколи. І тому це знущання над своїми політичними зобов'язаннями як президента, і над нашими зобов'язаннями як країни перед МВФ", ─ прокоментував Жернаков.

На фото: Михайло Жернаков, facebook.com/mzhernakov

Суддя у відставці Віктор Фомін висловив свою думку щодо президентського законопроекту.

"Мені імпонує бажання президента реформувати судову гілку влади. Найбільша проблема судової системи полягає у недовірі наших громадян. У другому законопроекті, який подав президент, також є проблеми, які не вирішують реформування судової системи. Це стосується і органів судового самоврядування, і проведення конкурсів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Як суддю, який має досвід спілкування з Вищою радою правосуддя, мене найбільше непокоїть те, що всі повноваження, зокрема, і обговорення варіантів і призначення голів судів підуть під крило Вищої ради правосуддя. Вона фактично стає єдиним органом, який буде оцінювати, притягувати до дисциплінарної відповідальності, проводити конкурси. На мою думку, потрібно було розділити повноваження Вищої кваліфікаційної комісії і Вищої ради правосуддя", ─ пояснив Фомін.

"Зараз активно обговорюється, щоб до ВРП входили люди, котрі не є суддями. На мою думку, потрібно залучати громадськість, людей, котрі мають бездоганну репутацію у державі. Це можуть бути журналісти, люди, котрі є елітою нації і котрі здатні оцінити, що відбуваються насправді. Тому що іноді корпоративність судової системи не помічає тих проблем, котрі є на сьогодні", ─ додав суддя.

На фото: Віктор Фомін, antac.org.ua

Зазначимо, президентський проект передбачає внесення змін до закону "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування. Проектом пропонується визначити, що судді Верховного суду України зараховуються до штату Верховного суду у касаційний суд тієї юрисдикції, яка відповідає юрисдикції судової палати ВСУ, в якій суддя здійснював правосуддя, та підлягають кваліфікаційному оцінюванню упродовж одного року з дня такого зарахування.

Законопроектом також визначається порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Так, новий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (16 членів) буде призначено Вищою радою правосуддя за результатами відкритого конкурсу, в якому зможуть взяти участь правники, які мають відповідний стаж професійної діяльності. Добір здійснюватиметься конкурсною комісією у складі представників суддівського корпусу та міжнародних експертів.

Пропонується виключити статтю 28-1 закону України "Про Вищу раду правосуддя" щодо створення та діяльності Комісії з питань доброчесності та етики, а також виключити із закону України "Про судоустрій і статус суддів" положення щодо встановлення максимальної кількості суддів Верховного суду. Натомість пропонується встановити загальне правило для визначення кількості суддів у суді, за яким ця функція покладається на Вищу раду правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України.

Нагадаємо, у березні 2020 року Конституційний суд скасував положення закону про діяльність органів суддівського врядування, ініціатором якого був президент Володимир Зеленський. КС визнав неконституційним положення, яке скорочувало максимальну кількість суддів у Верховному суді від 200 до 100.

Фото з відкритих джерел 

З другої спроби: що не так із новою судовою реформою від президента Зеленського

Новини по темі