"Мене шокує, що 3-місячні діти скористалися правом безоплатної приватизації, діти чиновників. При тому, скористалися в найкращих локаціях: особливо цінних місцях з чорноземом, зонах рекреацій", — говорить про попередні результати аудиту держгеокадастру голова держслужби з питань геодезії Роман Лещенко.
"Насправді, право на безоплатну приватизацію має кожен громадянин України, теоретично, дитина може приватизувати земельну ділянку. Але, головне, це — цільове використання цієї ділянки. Ті два гектари, про які йдеться, надаються для ведення особистого селянського господарства. Я не уявляю, щоб тримісячна дитина вела особисте господарство. Тобто, йдеться про фальсифікацію", — роз’яснює експерт у галузі земельного права Віктор Кобилянський.
А факти подвійної приватизації, каже він, важко простежити. "Відомі факти, коли людина тричі міняла прізвище, і чотири рази під різними прізвищами ставала власником земельних ділянок".
Насправді ж, знає Кобилянський, люди, які "набирають" земель, ними не користуються. "У них інша мета — гроші. Вони віддають цю землю в оренду. І за ці роки ми зрозуміли, що приватизація землі в Україні — не прозора. І фахівці зараз говорять про скасування в Україні інституту безоплатної приватизації. Бо вона несправедлива. Ці ж два гектари можна взяти в Конча-Заспі і десь на Кіровоградщині на забруднених землях".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Ринок землі відкрито: це дасть економічну свободу для 6,9 млн українців
На меті цього аудиту служба ставить наведення ладу в самому Держгеокадастрі, вважає експерт: "Треба подивитися, за яких чиновників це робилося, кого необхідно відверто звільняти, на кого подавати матеріали до правоохоронних органів. Але, за результатами аудиту повернуті землі назад просто так не вийде. Бо Держгеокадастр не може подавати до суду сам на себе. Треба, щоб це зробила прокуратура, але кожна справа — індивідуальна. Зробити, щоб це було масово і швидко. Кожен досвідчений адвокат таку справу затягне на пару років, а за ці пару років людина продасть свою земельну ділянку, потім ще раз перепродасть. І останній власник цю землю копив цілком законно. І це створює проблеми. І саме на ці землі у нас мораторію немає. Вони вільно продаються".
Тому Віктор Кобилянський не вірить у те, що багато земель вдастся в результаті аудиту у державну власність. "Але, варто навести лад у структурі Держгеокадастру, у діяльності його територіальних органів".
На сьогодні, каже експерт, кадастр не показує де є вільні земельні ділянки. "Те, що на публічній кадастровій карті не позначено блакитним кольором теоретично вільне. Як вибирати, треба прийти на конкретне місце, переконатися, що її ніхто не обробляє, а, якщо обробляє, то на якій підставі".
"Ми сподіваємося, що цей аудит, — говорить правник, — виявить конкретні випадки, коли землями державної власності користується хтось без відповідного оформлення. Таких випадків багато. Він платить якийсь хабар якомусь чиновнику і отримує користь з цієї землі. Це можна юридично трактувати як самовільне захоплення ділянки. Друге, це ефективне використання земель державної власності. Дуже багато земель і Національної академії наук, національної аграрної академії, державних підприємств, які фактично ними не користуються. Їх використовують господарства за сумнівними угодами. Тут треба навести лад".
Місцеві органи влади, стверджує Кобилянський, теж можуть проводити аудит. "Коли з 2019-го року ОТГ отримали більше земель з колишньої колективної власності, багато рад замовляли аудити, для того, щоб з’ясувати,скільки в них є землі, якої землі, створити геоінформаційну систему. На жаль, інколи не вистачає коштів для таких аудитів, але ми стикалися з тим, що місцевий голова просто не хоче цим займатися, бо аудит виявить і його порушення".
Також експерт розповів, що з відкриттям ринку землі чекає на власників ділянок на тимчасово окупованих територіях. "Дві речі: звільнення від оподаткування, що передбачено законодавством. Однак людину не повинно турбувати, що там хтось приймає якесь рішення щодо цієї землі. Щойно Україна відновить контроль, ця земельна ділянка повернеться назад у власність людини".
Ілюстративне фото - УНІАН
