"Проблема України в тому, що реформи, які проводяться, не є реформами, а метаморфозами, за якими ані судді, ані суспільство не отримали правосуддя, справедливості чи незалежності. Реформи не робляться навмання, інакше вони себе дискредитують. Судді, які весь час перебувають на тестуваннях, в незрозумілій, непрозорій процедурі, без залучення тих, хто на практиці приймає участь у судових засіданнях, в цей час є надзвичайно лояльними", – розповіла Тетяна Козаченко.
За її словами, важливо знати наперед, що саме ми хочемо отримати від реформи, робити її виважено й залучати органи судової влади, тих людей, які борються за незалежність судово влади: "Зараз говорять про те, що треба змінити назву Конституційного суду і місце його знаходження. В нас реформи в основному в цьому і полягають, що змінюють назву органу та керівника. Це не реформа, коли одну шкарпетку одягають на іншу ногу. Реформа – це коли їх роблять чистими. Зміни назви Генпрокуратури на Офіс прокурора, Адміністрації президента – на Офіс президента не є реформами".
"Офіс простих рішень і Рада реформ надзвичайно лякають тими заявами, які є, тому що за цими заявами зовсім незрозуміло, які дії і для чого будуть проводитися. Потрібно не робити заяви, а створювати відповідні робочі комісії, прозоро вирішувати, що треба робити і виходити з конкретними ідеями, зрозумілими для суспільства та судової влади", – заявила Козаченко.
Вона наголосила, що важливо забезпечити прозорий відбір суддів та прозорі конкурси: "Це означає правильне формування Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, щоб там були люди, які дійсно користуються авторитетом. Ліквідувати їх не можна, тому що забезпечити судовий контроль може лише судова влада всередині. Якщо судову владу будуть контролювати інші гілки влади, це означає, що держава ніколи не стане правовою. На сьогодні ми маємо монобільшість, яка також тоталітарно може проводити частину рішень".
"Щодо Конституційного суду, то за своєю природою він взагалі не є судом, там нікого не судять, там немає змагальності. Він є свого роду асамблеєю, яка перевіряє відповідність нормативних актів Конституції. В реформі Саакашвілі можна замінити суддів КСУ, які обираються на дев’ять років, бо тут йдеться не про реформу, а про вирішення кадрових питань", – підсумувала Тетяна Козаченко.
"Основна проблема України – не кількість судів чи суддів, основна проблема України – це якість суддів. Тому пропозиції пана Саакашвілі могли би бути радикальними чи ефективними там, де потрібно вирішувати якісь організаційні моменти", – розповів Михайло Жернаков.
Як наголосив член Громадської ради доброчесності, українській судовій системі не довіряє 76 % громадян: "112 із 113 суддів Київського апеляційного суду беруть хабарі. Існує Окремий адміністративний суд міста Києва, який надалі не ліквідований і не реформований. Йдуть політичні переслідування судів по Стерненку та інших політичних в'язнях. Тому те, що пропонує пан Саакашвілі – це переставляння структурних елементів в в системі, яка прогнила наскрізь".
"Без того, щоб перезапустити органи суддівського самоврядування за допомогою незалежних міжнародних експертів, немає різниці скільки судів буде в Україні – 200 чи 700", – зауважив експерт.
Жернаков пояснив, що немає значення, чи буде судова адміністрація одна, чи три органи будуть працювати окремо: "Принципово, щоби ті люди, які займаються відбором суддів, були доброчесними і компетентними. Говорити треба не про структурні перетворення, а про процедуру добору туди людей, про що ми говоримо вже не перший рік".
"Треба перевірити всіх суддів в країні, чи вони відповідають своїй посаді і тих, хто не відповідає за критеріями доброчесності чи професійності, викинути з системи, набравши нових. Система судів не принципова, принципово, хто будуть ті люди, які перевірятимуть, чи суддя відповідає чи ні посаді. В нас роками цим займалися або політики у Вищій раді юстиції, а потом правосуддя, або ж самі судді. Можна собі уявити якість цих рішень. Вища рада правосуддя вже показала себе: вже кілька років як, наприклад, судді Майдану, судді, які не можуть пояснити свої статки, не знають української мови і отримують документи з окупованого Севастополя в 2015 році, не просто не втратили посади, але й призначені у найвищі судові інстанції. Для того, щоб їх замінити, треба замінити тих, хто цих суддів відбирає", – наголосив Михайло Жернаков.
Експерт розповів, що цю кругову поруку може розірвати залучення незалежних міжнародних експертів до відбору суддів, як це було з Антикорупційним судом: "Той самий менталітет, ті самі кандидати на посади судді і достатньо запросити лише 6 фахівців, на яких не можна натиснути чи купити їх і вони відбирають прекрасних суддів Антикорупційного суду. Зараз він, до речі, розглядає запобіжний захід Зеновію Холоднюку, який є головою Державної судової адміністрації в справах плівок Вовка".
"Ідея дуже проста: треба перезавантажити Вищу кваліфікаційну комісію суддів, Вищу раду правосуддя, два найважливіші органи в судовій системі, за допомогою міжнародних експертів", – наголосив Жернаков.
Також експерт висловив свою думку щодо "суду у смартфоні", про який розповідав Міхеїл Саакашвілі в рамках пропонованої реформи судочинства: "Це не те, що магічним чином вирішить всі питання української судової влади. В будь-якому випадку людський фактор буде. Суть суду – довіряти найбільш доброчесним, взірцевим представникам суспільства вирішення спорів. В Україні ж це роблять люди, чиї статки в багато разів не відповідають офіційним доходам, хто вже багато разів зашкварився на порушенні прав людини".
"Електронний суд – це річ, яка здатна спростити судочинство, але не замінити повністю суддю. Я є великим прибічником застосування інформаційних технологій в судовій системі, але не сьогодні", – зазначив Михайло Жернаков.
Експерт підкреслив, що в загальному Саакашвілі пропонує правильні речі, проте суть у змісті змін: "Якщо в процесі об'єднання ми створимо новий орган і в нього наберемо нових, достойних людей, то тоді це буде добре. Не принципово, як це буде забезпечено організаційно, принципово – хто буде всередині".
"Щодо долі ініціатив Саакашвілі, то складно це спрогнозувати. Незрозумілий статус дорадчого органу, який очолює Саакашвілі, незрозуміло, чи Офіс президента візьме ці поради, концепцію і втілить в життя. Зараз таке відчуття, що одна рука не знає, що робить інша", – підсумував Михайло Жернаков.
ФОТО: pixabay
