Кожна українська влада, яка приходить, обіцяє реформу судової системи. Але досі судова система не реформована. Чому так відбувається?
─ Це вже не перша судова реформа або процеси в судовій владі, які називаються "судовою реформою". Ми постійно реформуємо суди, склади суддів, кажемо, що певні суди підтверджують чи не підтверджують свою довіру. Проте питання полягає не в тому, хто приймає рішення у суді, а у тому правовому полі, в якому діють судді.
Жодна судова реформа на дає відповідь на можливість, як же застосувати закон або застосовувати право. Тому що суддя у будь-якому випадку приймається і керується нормою права. Залежно від того, як суддя приймає рішення, довіра або недовіра до судової влади чи суду полягає у тому рішенні, яке виноситься судом. Відновити довіру до судової влади, змінивши просто людей, з моєї точки зору не зовсім об’єктивною реальністю. Потрібно створити правову систему, проаналізувавши всі недоліки, які натепер існують протягом шести судових реформ. Тобто те, що не дає можливості суддям приймати ті рішення, які б задовольняли суспільство.
Які недоліки є ключовими?
─ Натепер ми не маємо єдності практики в багатьох справах, наприклад, про місцезнаходження майна. Є проблема, пов’язана з адміністративно-територіальним поділом. Потрібно терміново вносити зміни в процесуальні закони і визначитися, які суди ліквідовуються, а які залишаються. Потрібно дивитися судове навантаження. Протягом року нормальне навантаження на суддю першої інстанції ─ близько 1200-1300 справ. Залежно від району зараз таке навантаження складає 2500-5500 справ. Крім того, розгляд справ затягується, а рішення суду не виконуються.
Голова виконкому Національної ради реформ Міхеїл Саакашвілі озвучив нову концепцію реформи судової системи. Зокрема, пропонуєтьсяіз 764 судів залишити 200, розформувати Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів та Державну судову адміністрацію і створити натомість єдиний орган судового контролю. А долю Конституційного суду мають винести на референдум. Якою на це є реакція Вищої ради правосуддя?
─ Ми ще не дали свої офіційні позиції, але я скажу своє особисте ставлення. Я будь-які ініціативи щодо того, аби щось реформувати, змінювати розумно, абсолютно позитивно сприймаю. Казати, що потрібно зменшити кількість судів, напевно, треба щоб це було обґрунтовано. Якби в основі цього твердження лежали ті питання навантаження на суддю протягом року.
Якщо наразі суддя при складності справ протягом року може розглянути 1200 справ, то при теперішній кількості справ кількість судів має збільшуватись, а не зменшуватись. У системі має бути близько восьми тисяч людей. Треба добрати три тисячі людей з правничих професій, які мають бути відповідного стандарту, аби задовольняти суспільство. Якщо в системі зараз 4700 людей, а треба добрати 3000, тобто ми фактично 50% нових суддів повністю добираємо. Відповідно на кожного старого суддю буде по одному нового судді. Ми фактично оновили систему. Серед старих суддів близько 32% мають право на відставку. Якщо їх відпустити, на кожного старого суддю буде два нових. І очікуватимемо розгляд справи не 125 днів, а 30 днів.
Ліквідацію Вищої ради правосуддя також сприймаю абсолютно позитивно. Але треба розуміти саму функцію ВРП. Вона не є наглядовим і дисциплінарним органом. У ній створюються дисциплінарні органи. Але головною метою діяльності ВРП є формування суддівського корпусу. Це менеджер судової влади. Чи треба ліквідувати державну судову адміністрацію? Я не можу сказати. Але те, що мав би бути один центр прийняття загальних рішень, я абсолютно погоджуюсь.
Чи треба ліквідувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів, мені важко сказати. Зараз вона не працює, і в цьому є проблема: ми не можемо признати ще якихось суддів і завершити конкурси. ВРП не ухвалює закони. Був ухвалений закон №1008, яким припинили ВККС. І у цьому випадку Вища рада правосуддя сказала, що не підтримує припинення. Якщо хочете припиняти, дайте можливість працювати і продовжувати конкурс. Хочете формувати нову ВККС, жодних проблем. Але дайте можливість завершити всі процедури, які були початі. Питання не у ВККС, а в процедурах добору суддів. Вони заблоковані. Але їх блокує не Вища рада правосуддя, а закон, який підтримувався тими, хто каже, що ВРП щось блокує. Вища рада правосуддя не має повноважень, на жаль, самостійно проводити кваліфікацію суддів.
Вища рада правосуддя відкидає всі закиди експертів про гальмування судової реформи.
─ Відкидати, спростовувати або не спростовувати ─ це не позиція ВРП. Ми рухаємося так, як передбачено законом. У законі було чітко передбачено, як ми мали діяти.
Як ви оцінюєте ідею "суд у смартфоні"?
─ Не у всіх справах реально забезпечити електронне судочинство. Мені здається, "суд у смартфоні" буде важко зробити. Специфіка нашого процесу здебільшого полягає у тому, що суд вислуховує сторони. Як практикуючий адвокат скажу, що якщо сторона заявляє свою позицію, а ти знаходишся в суді, ти маєш адекватно на неї реагувати. Якщо у тебе немає технічної можливості дати адекватно заперечення, що є твоїм правом, ми не можемо говорити про "суд у смартфоні". Буде дуже важко вести дебати у смартфоні.
Фактично це діловодство у смартфоні. Подати заяву, отримати відомості, подивитися, де знаходяться матеріали справи, додати клопотання ─ це можна зробити у смартфоні, якщо ви завчасно підготували клопотанняна комп’ютері, його відправили на смартфон і у смартфоні це зробили. Але всі інші процесуальні дії нереально зробити у судах.
Що робити з Окружним адмінсудом Києва: розпустити, реформувати чи ще якийсь варіант?
─ Про ліквідацію, його об’єднання чи приєднання потрібно вирішувати залежно від навантаження. З тих скарг, які ми отримуємо, видно, що Окружним адміністративний суд з навантаженням не справляється. Тому його потрібно або збільшити, приєднати до когось. Попереду виборчий процес. Якщо Окружний адмінсуд не буде працювати або працюватиме в усіченому режимі, то ці питання будуть нагальними і не вирішуватимуться. Особисто я підтримую об’єднання.
Зазначимо, що до інших ініціатив, запропонованих Саакашвілі, належить: запровадити "альтернативну систему правосуддя" для вирішення спорів (йдеться про створення інститутів третейського суду, застосування медіації, а також застосування іноземного права при вирішенні інвестиційних спорів), а Верховний суд має стати "маленьким суперсудом", а імена його суддів "буде знати вся країна й буде ретельно відбирати", бо вони "будуть формувати судову практику".
На думку Саакашвілі, Конституційний суд у його нинішній формі "взагалі не потрібен", а його долю мають вирішити на референдумі. Його пропонують перетворити на Конституційну палату Верховного суду.
На фото: Олексій Маловацький та Світлана Мялик
