З початку 2020 року правозахисники зафіксували 48 випадків нападів на громадських активістів. Види тиску, географічний розподіл, тенденції задокументовані у доповіді про переслідування активістів.
"Вже цього місяця наша команда зафіксувала понад п'ять випадків нападів на громадських активістів. Деякі з них треба обговорювати всередині організації, щоб зрозуміти, чи вносимо ми їх у моніторинг. Варто сказати, що напади відбуваються постійно. Ідеться не лише про погрози, але й фізичні розправи. Їх у статистиці 11. Крім того, напади відбуваються й на майно активістів", – коментує дослідниця Центру прав людини ZMINA Анастасія Москвичова.
Уночі, 23 липня, невідомі підпалили будинок борця з корупцією, керівника громадської організації "Центр протидії корупції" Віталія Шабуніна. На щастя, ніхто не постраждав.
"Якщо говорити про Шабуніна, то паралельно з тим, що йому спалили будинок, зараз з'являються різні матеріали в ЗМІ, які нібито досліджують його статки. Усе це відбувається паралельно. Активісти постійно зазнають тиску з різних сторін. Багатьом – палили автівки. Наприклад, активісту із Київської області Ігорю Савлуку розбили вікна і закинули в будинок пляшку з бензином. Депутату Ужгородської міськради, який виступав проти корупції в регіоні, облили машину фарбою. Активних громадян затримують на мітингах, проводять дискредитаційні кампанії тощо", – розповідає Анастасія Москвичова.
Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів фіксувала порушення правоохоронцями посадових обов’язків по відношенню до людей, які брали участь у мирних зібраннях під час карантинних обмежень.
За даними Асоціації, найбільше страждали активісти, які працювали в південному регіоні, а саме в Одесі, на Херсонщині, а також у Києві.
На думку правозахисників, важливим запобіжником агресії проти громадських активістів мали би стати ефективні розслідування їхніх справ.
"Якщо говорити про фізичні напади, які траплялися з початку цього року, ми маємо два випадки, коли розслідування було завершене і справу передано до суду. Обидва напади трапилось у січні. Один випадок – це профспілковий активіст Сергій Барабашук з Кривого Рогу, зараз його справа слухається в суді. І також Олександр Ярошенко із Подільська Одеської області, його справа також у суді. Якщо говорити про Барабашука, то він зазначав, що нападників було двоє, а в суді обвинувачений один. У справі Ярошенка були тілесні ушкодження, його сильно побили й забрали рюкзак. У той же час, поліція в суді ці факти кваліфікує як крадіжку. Тобто з одного боку – "ура" справу передали до суду, але з іншого – ми бачимо, що є певна невідповідність між тим, що говорять постраждалі, і тим, що говорять у результаті в судовій залі", – обурюється Анастасія Москвичова.
З року в рік продовжуємо говорити про напади і продовжуємо озвучувати статистику, обговорюємо кейси, задокументовані правозахисниками і при цьому суспільство сподівається на якісь зміни.
На фото: дослідниця Центру прав людини ZMINA Анастасія Москвичова та заступниця виконавчого директора Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Ганна Рожкова
Заступниця виконавчого директора Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Ганна Рожкова вважає, що зміни не відбуваються через те, що Арсен Аваков досі залишається міністром внутрішніх справ. Відтак, немає жодної політичної волі в працівників органів правопорядку на будь-які зміни.
"Наша команда була долучена до переатестації прокурорів. Наразі ми бачимо, що вони мають максимально негативне ставлення до активістів і в них немає абсолютно ніякого бажання проводити належним чином розслідування", – зауважує Ганна Рожкова.
З початку 2020 року у парламенті було зареєстровано низку законопроєктів, які стосуються громадянського суспільства. На думку правозахисників, їхнє завдання обмежити діяльність громадських активістів.
"З початку цього року на розгляд Верховної Ради було винесено 12 законопроєктів, які обмежують роботу громадських організацій. Наприклад, прирівнюють адвокаційну роботу, яку ведуть громадські організації, до комерційного лобізму. Також змушують громадські організації реєструватись як лобісти у спеціальних реєстрах, сплачувати внески і платити штрафи, якщо відповідно вони не будуть зареєстровані. Ще один законопроєкт авторства депутата від "Слуги народу" Олександра Дубінського передбачає введення поняття "іноземний агент" по відношенню до тих громадських організацій, які мають іноземне фінансування. Також у цьому законопроєкті запроваджуються перевірки на поліграфі для громадських активістів. Цей проєкт абсолютно копіює законодавство Російської Федерації щодо іноземних агентів, але він іде ще й далі, тому що перевірки на поліграфі це вже українське ноу-хау. Інші законопроєкти забезпечують люстрацію вихідців із громадського сектору, забороняють проводити акції протесту біля приміщень судів, містять надмірну додаткову фінансову звітність для громадських організацій, які мають іноземну підтримку, із дуже жорстокими санкціями, втрати статусу неприбутковості, якщо організація не буде цю додаткову звітність подавати", – пояснює голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.
Мета таких законодавчих ініціатив, на думку правозахисників, одна – залякати та придушити активні громадські організації.
"Люди, які звикли роками жити в країні, де не працює верховенство права, де поширена корупція, де існують якісь схематози, де дуже великий вплив олігархату, хочуть зберегти статус-кво, а їм у цьому заважають громадські активісти. Тому дуже просте рішення, це закрутити гайки громадським організаціям", – підкреслює голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.
Ми говоримо про напади на громадських активістів, але в той же час закликаємо людей бути активнішими у відстоюванні своїх прав. Як у такому випадку потурбуватися про безпеку, пояснює активістка Ганна Рожкова.
"Для того, щоб активісти були більш захищеними, ми в минулому році розробили онлайн-додаток "Твоя безпека". Він надає можливість близьким людям активіста зрозуміти чи у безпеці він, де знаходиться, і що з ним відбувається. Також ми розробили серію просвітницьких матеріалів. Я закликаю ними користуватися. Це і освітній курс, і чат-бот Activist’s advisor. Дуже важливо знати свої права. У разі затримання особи держава забезпечує безоплатну правову допомогу – про це теж треба пам'ятати", – наголошує заступниця виконавчого директора Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Ганна Рожкова.
На фото: голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик
