"На території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" зараз будується, власне, вже на фінальній стадії будівництва, Музей пам’яті жертв Бабиного Яру. Це контора старого єврейського цвинтаря, тут має бути створений чотириповерховий музей. Якщо все буде добре, і депутати в проєкт бюджету на наступний рік закладуть нормальні кошти, які потрібні для його завершення, то наступного року нарешті вперше за 80 років буде побудовано меморіальну інституцію мінімально належного рівня в цьому місці", – розповідає Антон Дробович.
Особливу жорстокість трагедії у Бабиному Яру пояснює експерт: "Емоційно німці були заскочені вибухом центральної частини Києва, де зазнали великих втрат. Здійснюючи свої геноцидні дії, реалізовуючи Голокост, вони були ще більше розлючені цими подіями, які сталися, коли радянські війська відступали. Але це лише одна з підсилюючих причин. Справжня причина – це расова антилюдська політика нацистської Німеччини".
Після того, як нацистам вдалося здійснити масове винищення євреїв, вони розстрілювали всіх, хто був невигідний окупаційному режиму. "Були категорії людей, які підпадали під злочинну тоталітарну політику нацистів. Це всі ті, хто не влаштовував нацистське військово-політичне керівництво: люди, які могли чинити супротив, підпільники – тобто люди різних національностей, різних професій, психіатричні хворі, гомосексуали, партизани, військовополонені і так далі. Але все це говорить нам про те, наскільки великими можуть бути масштаби знелюднення, адже всі ці категорії є ніяким не виправданням. Те, що вони були вигідні якимось політикам і ці політики прийняли такі жорстокі методи проти них, лише говорить про те, що політика, яку вони втілювали, була нелюдською".
Безкарність масових розстрілів у Києві для німецької влади відкрила дорогу до створення концентраційних таборів. "Спротив був. Він не був такий масовий, і тут великою мірою винна і радянська тоталітарна система, яка з часу встановлення комуністичної влади на цих територіях нищила дух та свободу людей. Коли нацисти прийшли, то їм було порівняно легко здійснювати терор, який вони здійснювали, тому що сам по собі соціум був вже заляканий, зламаний комуністами. Ці два тоталітарні режими переймали естафету нелюдськості", – розповідає Антон Дробович.
Він додає: "Багато ініціатив і приватних, і державних направлені на те, щоб вивчити уроки історії, не дивлячись на те, що багато хто каже, що між проєктами є конкуренція. Сам факт, що в українському суспільстві є повна підтримка і розуміння того, що цю тему потрібно опрацьовувати і меморіалізувати свідчить, що Україна посилає світу сигнал відповідальності і поваги до людської гідності".
Колишній Президент Польщі Александр Квасневський зауважує, що проблема антисемітизму досі актуальна: "Кількість випадків антисемітизму у всьому світі різко зросла за останні місяці, підсилена пандемією коронавірусу". Антон Дробович так коментує цю думку: "Коли є сфери пов’язані зі страхом, з небезпекою, раціональне відступає і емоції можуть призвести людей до неконтрольованих, агресивних, в тому числі, дій. Очевидно, що ми ніколи не можемо бути впевненими та спокійними в цьому питанні. Що більше у нас буде запобіжників і якісних проєктів, які працюватимуть з темою рівності, свободи, прав людини, з утвердженням людської гідності, то спокійніше буде суспільству, і зрештою будуть кращі результати нас як виду, як людства."
"Бабин Яр достатньо сильно відомий в світі, тому що будь-які великі інституції, в тому числі музейні – той же United States Holocaust Memorial Museum, мають в експозиції згадки про Бабин Яр, бо це світового рівня символ Голокосту. Дійсно, це не настільки відоме місце пам’яті як Аушвіц. Якщо є задача зробити Бабин Яр прикладом неповторення, то діяти треба перевіреними засобами – знімати світової якості фільми, писати книги, створювати якісний культурний продукт, не припиняючи науково-дослідну роботу, меморіалізацію, створення музеїв. Як зараз робить Україна, створюючи музей, який буде обов'язковим місцем відвідування для всіх туристів з багатьох країн і це значною мірою підвищить впізнаваність цього місця пам’яті і, відповідно, зробить можливим вивчення уроків минулого, по суті, уроків людяності – вивчаючи ці жахи, як пам’ятати, цінувати мир і людяне ставлення один до одного".
Фото - Офіс президента
