Спецпроєкт "Знову вибори". За партами в шубах або хто відповідає за тепло у школах?

Спецпроєкт "Знову вибори". За партами в шубах або хто відповідає за тепло у школах?

Місцеві вибори, які пройдуть в Україні 25 жовтня, матимуть визначальний вплив на якість життя місцевих громад. Однак, у суспільстві у досі є плутанина з тим, за що відповідають центральні й місцеві органи влади. Спецпроєкт "Українського радіо" "Знову вибори" береться відповісти на найпоширеніші запитання щодо функціоналу місцевих очільників. Одне з таких питань – забезпечення шкіл теплом.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

 Одним із питань, яким опікується саме місцева, а не центральна влада, є старт та якість опалювального сезону, зокрема, й опалювального сезону у школах. Докладніше про те, хто відповідає за тепло у школах.

1. ТЕМПЕРАТУРНИЙ ПОКАЗНИК. Опалювання житлових будинків традиційно розпочинається 15 жовтня, проте за рішенням місцевої влади тепло можуть подати й раніше – критерієм є середньодобова температура повітря на вулиці. У разі, якщо протягом трьох діб середньодобова температура не перевищує 8 градусів, місцева влада може розпочинати опалювальний сезон. Для шкіл діє інший критерій. Позаяк для різних шкільних приміщень визначено різну рекомендовану температуру 17-20 градусів для кабінетів та актової зали, 15-17 градусів для спортивної зали, 20-23 градуси для умивальних кімнат), то опалювання у школі рекомендовано розпочинати тоді, коли температура в приміщеннях опускається до 16 градусів. Рішення про початок подачі теплоносія ухвалює місцева влада на основі звернення навчального закладу. Зазвичай це відбувається в першій чи другій декаді жовтня.

2. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ВЛАДИ ОБЛАСТІ ТА МІСТА/СЕЛА Забезпечення шкіл теплом – це спільна відповідальність обласної державної адміністрації та міської або сільської громади. Якщо область відповідає за контроль і моніторинг технічної готовності всіх об’єктів до опалювального сезону, то муніципалітети відповідальні за вчасне підключення соціальних і житлових об’єктів до тепла.

3. ЕНЕГОЕФЕКТИВНІСТЬ. Температурний режим у школах залежить не тільки від подачі теплоносія, але й від здатності школи утримувати тепло. Наприклад, старі дерев’яні вікна або неутеплені стіни можуть зашвидко віддавати тепло й нівелювати енергію теплоносія. Відтак, єдиним виходом у цій ситуації стає підвищення енергоефективності школи. Передусім мова йде про встановлення сучасних склопакетів та утеплення стін. Складання проєкту й фінансування подібних робіт цілком залежить від місцевої влади. Проте ніщо не заважає їй залучати державне фінансування й одержувати під ці проєкти субвенції із держбюджету. Надто тепер, коли в країні триває програма Великого будівництва, яка передбачає, в тому числі, й модернізацію навчальних закладів.

4. МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ. В Україні стають популярними персональні котельні на альтернативному паливі, які встановлюються біля школи або безпосередньо у школі. Наприклад, у селі Малий Бакай Решетилівського району Полтавської області використовують для обігріву школи відходи від обмолочення соняшника та подрібнену деревину. Для цього поруч із навчальним закладом побудували мобільну котельню, встановлену місцевими підприємцями. Котельня опалює школу площею понад дві тисячі квадратних метрів. Природне біопаливо згорає повністю й віддає максимальну кількість тепла. Загальна вартість котла, його обладнання та будівельно-монтажних робіт склали 1 мільйон 700 тисяч гривень. 

Ілюстративне фото - suspilne.media