Про конституційну кризу
Безумовно, це вже криза. По-перше, дії вже зроблені. По-друге, обидві сторони загострюють протистояння, а не шукають компроміс, принаймні у публічній площині. Ми бачимо, що Конституційний суд намагався навіть показати, що вони будуть розглядати питання законності приватизації землі, але потім від цього відмовилися. Відповідно президент постійно загострює ситуацію і впливає на депутатів "Слуги народу", щоб вони голосували. Загрожує суддям Конституційного суду, що вони будуть відправлені у відставку. Називає прийняте КС рішення, таким, що "не має значення". Тому це ситуація дуже серйозної кризи. Але я б не дуже драматизував, оскільки ми маємо дві сфери: перша — зовнішня, публічна, де ставки підняті максимально, але є ще друга — сфера кулуарних переговорів, там зовсім інші предмети знаходяться у центрі уваги. Річ у тім, що у суддів дуже виграшна ситуація. Бо, по-перше, це орган, який чітко прописаний в Конституції і його повноваження так само. По-друге, у них є політичні спільники у фракції "ОПЗЖ" і в інших фракціях також. Скасувати рішення органу і всіх розпустити буде дуже складно. Але це тягне країну в серйозне протистояння. Тому судді відчувають себе головними. І насправді у них є декілька цілей, але одна з головних — це те, щоб судді були позбавлені необхідності декларувати свої статки. Влада це розуміє і ми бачимо, що в деяких законопроектах, які подані в Раду, ця норма вже відображена. Власне кажучи, навколо цього і йдуть торги нині.
Про законопроект президента
Якщо ми говоримо про це як про прикладний варіант розв’язання кризи, то ми одразу зішовхуємося з небезпекою. По-перше, у Конституції прописано підстави, за якими суддя Конституційного суду може припинити свої повноваження. Там не сказано, що президент може чинний склад КС може відправити у відставку. Це розуміють юристи і політики та й президент це розуміє. Проте законопроект він подав, щоб показати, що він має серйозні наміри і буде йти до кінця. Якщо говорити про компромісний варіант, то треба розглядати можливості прийняття іншого законопроекту про декларування статків замість того, який був скасований Конституційним судом.
Про перезапуск Конституційного суду
Ця ситуація навколо КС наочно показала, що в Україні теж є юристократія. Ще коли Президент Порошенко починав суддівську реформу, то вже тоді було зрозуміло, що це робиться не задля справедливості українських судів. Я порівнював це з давньою Індією, де була закрита, недоторканна каста брахманів. У нас теж саме. Судді показали це дуже наочно, що у них є багато важелів, щоб вплинути на інші гілки влади, на громадську думку. Зараз вони показують свою силу. Це стало наслідком того, що протягом усіх років незалежності влада потурала судівському беззаконню, бо судді заздалегідь виносили протизаконні рішення, отримували за це винагороду, але покарання за це не несли. І зараз, якщо говорити про реформи, то це має відбуватися без залучення суддівської спільноти. Я думаю, що доведеться ще піти на компроміс з цією могутньою силою, маю на увазі з суддями, які почувають себе дуже впевнено. Тому сказати, що взяти і скасувати те, що вибудовувалося більше десяти років, — це зі сфери фантастики.
Про перезавантаження усіх гілок влади
Ми бачили це після Майдана 2013-2014 років, коли був запит суспільства, коли виникла потреба у зміні правил. Але прийшли люди, які модернізували старі правила, внесли деякі зміни, проте фактично порядок речей залишився тим самим. У минулому році був черговий Майдан, як тоді це назвав соціолог Євген Головаха. Те голосування фактично і було електоральним Майданом. І ми бачимо, що запит суспільства на нові правила і нові обличчя — це одне, але коли такі "нові обличчя" прийшли, а в них немає досвіду, то в них досить швидко розчарувалися. Про це тепер свідчить і рейтинг Президента Зеленського і, що найбільш важливо, рейтинг голосування на місцевих виборах. Ситуація у нас така, люди знов хочуть нових правил і облич, але компетентних. І просто заявами, що треба всіх змінити, таку складну ситуацію не можна змінити.
Фото: suspilne.media
