Мобільний додаток

Європейський суд з прав людини задовольнив 12 з 15 пунктів звинувачень у справі "Україна про ти Росії"

14.01.2021 р., 19:00

Про першу перемогу України у справі проти Росії в Європейському суді та інші міжнародні судові процеси щодо злочинів РФ на території Криму в ефірі Українського радіо розповідає правозахисниця, журналістка, глава Правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив перше рішення у справі "Україна проти Росії", визнавши прийнятною скаргу Києва на порушення прав людини у окупованому Криму, але питання анексії розглядати не буде, а також відхилив низку скарг України.

Тетяна Печончик наголошує на важливості даного рішення Європейського суду для України та пояснює чому ця перемога лише часткова: "Сьогодні відбулося історичне рішення, на яке багато чекали правозахисники і широка юридична спільнота. Європейський суд з прав людини ухвалив рішення, щодо часткової прийнятності міждержавної скарги «Україна проти Росії» щодо Криму. Йшлося про 15 пунктів звинувачень, які Україна висувала до РФ. 12 з них суд прийняв, а три відхилив. Ідеться про примусові насильницькі зникнення активістів в Криму, про тортури, про порушення на території Криму російського законодавства, про нав’язування Росією свого громадянства кримчанам, про переслідування релігійних лідерів та журналістів, про заборону мітингів і масових зібрань, експропріацію приватної власності, утиски української мови, обмеження свободи пересування між Кримом і материковою територією України. Усе це суд визнав прийнятним і буде розглядати. Лише щодо деяких пунктів суд заявив, що йому бракує доказів того, що вони порушення системними. Йдеться про короткотермінові затримання іноземних журналістів у березні 2014 року та окремі випадки вбивств та поранень. Тому йдеться про часткову перемогу.  Найбільш суттєвим, що відбулося зараз – це те, що суд пізніше розгляне цю справу по суті, але вже зараз в цьому рішенні було відзначено, що контроль над Кримом РФ здійснювала щонайменше з 27 лютого 2014 року. Це є дуже принципова дата, тому що вперше встановлено міжнародним судом безпосередню дату, з якої  РФ відповідає за все, що там відбулося. Це звичайно не входило в плани РФ, адже вони всім розповідали, що Крим приєднався добровільно у результаті референдуму. До речі, слово «референдум» суд вживає в лапках, що вже натякає нам на можливе ставлення до цього факту. Фактично суд визнав, що Крим не приєднався до Росії добровільно, а його захопила Росія насильно починаючи з 27 лютого 2014 року. Після того за всі порушення прав людини, які там відбулися відповідатиме вона".

На питання, скільки часу знадобиться для остаточного рішення суду експертка зазначає: "Міжнародне правосуддя не швидке. Іноді справді ідуть роки. Український уряд подав вже декілька скарг проти РФ щодо подій, які стосуються конфлікту в Криму  і на Донбасі. Європейський суд тільки зараз починає робити суттєві кроки для ухвалення рішень по цих міждержавних скаргах. Крім того, в Європейському суді з прав людини є ще дуже велика кількість індивідуальних скарг проти РФ щодо порушень прав конкретних кримчан. Усі ці скарги суд розглядатиме після того, як розгляне міждержавні скарги «Україна проти Росії». Попереднє слухання відбулося 11 вересня 2019 року. Головне питання, щодо якого точилися дискусії між урядом України та РФ стосувалося дати, з якої Росія контролює Крим. Минуло майже 15 місяців і суд встановив, яка це дата. Тому надалі справа має рухатися більш активно".

Відомо, що за час окупації українського Криму країна агресор починає штучно змінювати склад населення. Тетяна Печончик пояснює, що з цим планує робити українська влада: "Зміна населення Криму відбувається в кілька способів. По-перше, Росія вичавлює з Криму неугодних, які критикують окупацію, шляхом переслідування та депортації українців, які не мають російських паспортів. По-друге, РФ переселяє в Крим населення Росії, особливо силовиків, представників армії та спецслужб тощо. Це є дуже тяжкий міжнародний злочин, коли йдеться про окуповані території. По цьому напрямку українська влада та правозахисні організації також ведуть роботу в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі. Офіс українського прокурора і прокуратура АР Крим, яка працює на материковій Україні подали до Гааги величезну кількість доказів, які зокрема засвідчують факти заміщення населення Криму, в тому числі етнічного. В грудні Міжнародний кримінальний суд  вирішив, що ця справа також є прийнятною і що Офіс прокурора має почати своє розслідування".

Фото: PRK CITY

Європейський суд з прав людини задовольнив 12 з 15 пунктів звинувачень у справі "Україна про ти Росії"

Новини по темі